5 Методи визначення вмісту етилового спирту

у харчових продуктах

Вміст спирту у водних розчинах (міцність водно-спиртових розчинів) виражають у об’ємних частках (% об.), що означає кількість об’ємних частин безводного спирту в 100 об’ємних частинах водно-спиртового розчину при температурі 20^о С. Найчастіше вміст спирту у розчині визначають ареометричним методом за допомогою скляного спиртоміра при температурах від –20 до +40^о С.

Температуру визначають термометрами з ціною поділки шкали 0,1^о С в межах від –30 до +20^о С і від 0 до +50^о С, а також термометрами з ціною поділки шкали 0,5^о С із шкалою від –25 до +30^о С.

Поділки шкали спиртоміра при температурі 20^о С вказують на дійсний вміст спирту в розчині в об’ємних частках. Але якщо температура розчину відмінна від 20^о С, дійсну міцність водно-спиртового розчину визначають за спеціальними таблицями [5].

Спиртоміри випускають як з термометрами (БСТ), так і без термометрів (БС1, БС2, БС3). Вони відрізняються за розмірами, ціною поділки шкали, границями та похибками вимірювань, що допускаються. Градуювання шкали – знизу догори.

При грубих вимірюваннях і малому об’ємі проби використовують спиртоміри типу БС3 з ціною поділки шкали 1 об’ємна частка і границями вимірювань 0-40; 40-70; 70-100 об’ємної частки. Ціна поділки шкали спиртомірів типу БСТ – 1 об’ємна частка. Допустима похибка спиртомірів цього типу ± 0,5 об’ємна частка.

Більш точне вимірювання забезпечують спиртоміри типу БС1 і БС2 з ціною поділки 0,1 об’ємна частка. Тип БС1 являє собою набір з 11 скляних спиртомірів з границями вимірювання 0-10; 10-20; 20-30 тощо. Спиртомір з границями вимірювання 0-10 має найбільшу границю похибки: ± 0,2 об’ємної частки. Інші спиртоміри типів БС1 і БС2 дозволяють визначити міцність розчинів з максимальною похибкою не більше ніж ± 0,1 об’ємної частки. Шкали спиртомірів БС2 мають границі вимірювань 11-16; 16-28 і т. д. до 96 об’ємної частки. Спиртомір із шкалою 95-105 використовують для розчинів з високим вмістом етанолу при температурах вище ніж 20^о С.

Метою робіт є опанування методами визначення концентрації етилового спирту ареометричним методом у чистих водно-спиртових розчинах та у пиві, порівняння їх між собою і оцінювання відповідності проаналізованих зразків вимогам стандартів.

5.1 Визначення вмісту етилового спирту у водно-спиртових розчинах ареометричним методом

Метод заснований на вимірюванні спиртоміром міцності водно-спиртового розчину без будь-яких домішок, які розчинені в ньому. Якщо температура розчину не дорівнює 20^о С, для визначення дійсного вмісту спирту використовують спеціальні спиртові таблиці.

Прилади та допоміжні матеріали: циліндр мірний місткістю 250 см³, термометр з ціною поділки шкали 0,5^о С із шкалою від –25 до +30^о С, скляний спиртомір.

Техніка аналізу. Щоб визначити міцність спирту скляним спиртоміром, беруть скляний циліндр такого діаметра, щоб спиртомір вільно опускався в рідину, не торкаючись циліндра і термометра. Циліндр старанно миють і обполіскують спиртом, що аналізують. Спиртомір обтирають м’яким рушником, злегка змоченим спиртом, а потім сухим м’яким рушником або марлею.

Далі у циліндр наливають аналізований спирт. Щоб прискорити вилучення бульбашок повітря, які з’являються у циліндрів при цьому, рідину перемішують термометром. Після повного вилучення всіх бульбашок, не виймаючи термометр, в циліндр обережно опускають спиртомір, тримаючи його за верхній стрижень великим і вказівним пальцями і не торкаючись руками частини, що занурилась. Спиртомір не повинен торкатися ні стінок циліндра, ні термометра.

Витримуючи в рідині спиртомір і термометр 3-5 хв., одночасно знімають покази спиртоміра за нижнім меніском і покази термометра. При цьому око має розміщуватись трохи нижче від рівня рідини. В такому положенні більш чітко видно лінію перетину рівня рідини із шкалою. Перший вимір являється орієнтованим, наступні 2-3 заміри використовують для визначення вмісту спирту. При повторних замірах вимірювальна частина приладу обов’язково осушується рушником. Спиртомір і термометр витримують в рідині 3-4 хв., а потім знімають показники температури і спиртоміра. Спиртомір виймають і перевіряють температуру: для цього обережно перемішують рідину термометром і знімають покази. Якщо температура змінилася на ± 0,1^о С, визначення повторюють.

Вміст спирту визначають за середніми значеннями показів спиртоміру.