- •Конспект лекцій
- •Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •Дніпродзержинськ
- •1 Теоретичні основи нормування антропогенного навантаження на природне середовище
- •1.1. Суть, мета, об'єкти і завдання нормування
- •1.2.Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.3. Екологічне нормування
- •1.4. Науково-технічне нормування
- •2 Нормування якості природних сфер
- •2.1 Нормування якості повітря
- •2.2 Нормування якості води
- •2.3 Нормування якості ґрунту
- •3 Екологічні нормативи антропогенного навантаження на природне середовище
- •3.1 Методичні підходи до проблем екологічного нормування
- •Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- •Показники нормування забруднюючих речовин водних об'єктів
- •Нормування викидів та скидів
- •3.5 Показники нормування забруднюючих речовин в ґрунті
- •3.6 Нормативи екологічної безпеки
- •Нормування впливу техногенних об'єктів на природне середовище
- •4.1 Нормування викидів в атмосферне повітря
- •Нормування скиди у водне середовище
- •Нормування шумових забруднень довкілля
- •Нормування вібраційних забруднень довкілля
- •4.5 Нормування електромагнітного забруднення
- •Нормування радіаційного забруднення
- •5 Нормування екологічної безпеки
- •5.1 Нормування розмірів санітарно-захисної зони
- •Нормування антропогенного навантаження на урбанізовану територію
- •Нормування якості продуктів харчування
- •Список літератури
- •51918 М. Дніпродзержинськ
Нормування шумових забруднень довкілля
Шум – одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Шум – це всі неприємні та небажані звуки чи їх сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати.
Захист людини від шкідливого впливу шуму є однією з найважливіших соціально-економічних проблем сучасності, від вирішення якої залежить здоров’я працівників підприємств, установ, організацій, мешканців промислових центрів, міст тощо. Основною метою боротьби з шумом є його повне усунення, а за неможливості цього – зниження інтенсивності шуму до допустимих меж, які визначені відповідними нормами.
Джерелом шумів є всі види транспорту, промислові об'єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи. За інтенсивністю шуму різні джерела шумів характеризуються потужністю, дБ:
зимовий ліс за тихої погоди 0 важкий самоскид 100
шепіт, шелест листя 20 концерт поп-музики 110
сільська місцевість 30 блискавка 130
читальня 40 реактивний літак на
салон автомобіля 70 віддалі 25 м 140
відбійний молоток 90 старт космічної ракети 150
Нормування шуму здійснюється за санітарними й технічними нормами та регламентується нормативними документами: ДСТУ 2867, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.012, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДНАОП 0.003-3.14, що регламентують гранично допустимі рівні шумових характеристик та санітарні норми цих показників.
Санітарне нормування шуму. Санітарні норми встановлюють максимально допустимі значення (рівні) інтенсивності шуму з метою захисту людей від його шкідливого впливу, приклади яких наведено в таблиці 4.1. В основу санітарно-гігієнічного нормування шуму закладено запобігання виникненню функціональних розладів або захворювань, надмірного стомлення і зниження працездатності як при короткочасних, так і повторній дії несприятливих чинників виробничого середовища. витяг з яких
Таблиця 4.1 – Рекомендовані діапазони шуму для приміщень різного функціонального призначення
Призначення приміщень |
Рівень шуму, дБ |
Для лікарень і санаторіїв |
35 |
Для навчальних приміщень |
37 |
Для квартири: відпочинок, сон |
40-47 |
Для роботи: лабораторії, контори, обчислювальні центри, маломеханізовані підприємства. |
52-61 |
Для стадіонів, вокзалів |
60 |
Для мовного спілкування: магазини, гаражі і т. п. |
56-66 |
Для робочих місць з відсутністю ризику втрати слуху |
66-80 |
Технічне нормування встановлює граничні значення характеристик шуму для різних типів обладнання з урахуванням технічних можливостей. Отже, якщо санітарні норми визначають необхідні величини зниження шуму для здоров'я, то технічні норми встановлюють граничні норми шуму для окремих видів машин і механізмів.
Основною шумовою характеристикою машини є рівні її звукової потужності в октавних смугах з середньогеометричними частотами 63-8000 Гц, на основі яких машини порівнюються за шумовими властивостями. Значення гранично допустимих рівнів шумових характеристик (ГДШХ) машин встановлюється з урахуванням вимог забезпечення на робочих місцях допустимих рівнів шуму у відповідності з головним призначенням машини.
Значення ГДШХ (LWi), яка встановлюється в октавних смугах частот рівнів звукового тиску, визначається для кожної октавної смуги за формулою:
де Lді - гранично допустимий рівень звукового тиску в октаві, рівень звуку або еквівалентний рівень звуку на робочих місцях за ГОСТ 12.1.003 або в місцях знаходження людини згідно з відповідними нормативами, дБ (за таблицею 4.2);
Таблиця 4.2 – Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот на робочих місцях у виробничих приміщеннях
Рівні звукового тиску в дБ, в октавних смугах частот, Гц |
||||||||
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
107 |
95 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
69 |
ΔL - поправка на групове встановлення машин в типових умовах експлуатації, ΔL приймається 10; 6 і 3 дБ для машин з габаритними розмірами відповідно до 1,5; 3,5 і 5 м. Для одиночного встановлення машин з габаритними розмірами понад 5 м - 0 дБ.
S0 = lм2; Sn – площа вимірювальної поверхні, яка знаходиться на відстані 1 м від зовнішнього контуру машини, визначають за формулою:
Sn = 2πR2, м2,
де R - відстань від робочого місця до центру проекції машини, м.
Якщо фактичні значення октавних рівнів звукового тиску на робочих місцях за типових умов експлуатації машин менші за встановлені стандартом, то вони підставляються у формулу як Lдi.