- •Конспект лекцій
- •Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •Дніпродзержинськ
- •1 Теоретичні основи нормування антропогенного навантаження на природне середовище
- •1.1. Суть, мета, об'єкти і завдання нормування
- •1.2.Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.3. Екологічне нормування
- •1.4. Науково-технічне нормування
- •2 Нормування якості природних сфер
- •2.1 Нормування якості повітря
- •2.2 Нормування якості води
- •2.3 Нормування якості ґрунту
- •3 Екологічні нормативи антропогенного навантаження на природне середовище
- •3.1 Методичні підходи до проблем екологічного нормування
- •Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- •Показники нормування забруднюючих речовин водних об'єктів
- •Нормування викидів та скидів
- •3.5 Показники нормування забруднюючих речовин в ґрунті
- •3.6 Нормативи екологічної безпеки
- •Нормування впливу техногенних об'єктів на природне середовище
- •4.1 Нормування викидів в атмосферне повітря
- •Нормування скиди у водне середовище
- •Нормування шумових забруднень довкілля
- •Нормування вібраційних забруднень довкілля
- •4.5 Нормування електромагнітного забруднення
- •Нормування радіаційного забруднення
- •5 Нормування екологічної безпеки
- •5.1 Нормування розмірів санітарно-захисної зони
- •Нормування антропогенного навантаження на урбанізовану територію
- •Нормування якості продуктів харчування
- •Список літератури
- •51918 М. Дніпродзержинськ
5 Нормування екологічної безпеки
5.1 Нормування розмірів санітарно-захисної зони
Санітарно захисні зони (СЗЗ) – це ділянки землі навколо об’єктів господарської діяльності, що відокремлюють їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливих впливів цих об’єктів на здоров’я людини.
Для промислових підприємств СЗЗ розташовують з підвітряного боку і засаджують деревами та чагарниками, що мають бактерицидні, фільтрувальні та поглинальні властивості.
Згідно з санітарними нормами проектування промислових підприємств, виділяють п'ять класів промислових об'єктів та відповідно п'ять розмірів санітарно-захисних зон завширшки від 50м до 3000м з урахуванням ступеня забруднення поблизу виробництва. В таблиці 5.1 наведені розміри СЗЗ залежно від класу промислового об'єкту.
Таблиця 5.1 – Розміри санітарно-захисних зон
Клас об’єктів |
СЗЗ, м |
Промислові об’єкти |
1А |
3000 |
Особливо небезпечні об’єкти (АЕС та ін.) |
1Б |
1000 |
Хімічні, нафтопереробні, паперово-целюлозні та металургійні заводи. Підприємства, що займаються спалюванням коксу, видобутком нафти, природного газу та кам’яного вугілля. |
2 |
500 |
Цементові, гіпсові, вапнякові та азбестові заводи. Підприємства, що виробляють свинцеві акумулятори, видобувають горючі сланці та буре вугілля. |
3 |
300 |
Підприємства з виробництва скловати, керамзиту, руберойду, вугільних виробів та електропромисловості, різних лаків та оліфи. Заводи залізобетонних виробів, асфальтобетоні, кабельні заводи та ін. |
4 |
100 |
Підприємства металообробної промисловості, машинобудівельні заводи, електро-промисловість, виробництво неізольованого кабелю, котлів, цегли. |
5 |
50 |
Підприємства легкої промисловості, метало-обробної промисловості без ливарних цехів, друкарні, виробництва харчової промисл. тощо |
Відстань від джерела викидів до зовнішніх меж СЗЗ за напрямком румбів з урахуванням рози вітрів визначається за формулою:
L = L0*P/P0,
де L - розрахункова відстань від джерела викидів до межі СЗЗ, м;
Lo – нормативний розмір СЗЗ, м ;
Р – середньорічна повторюваність напрямку вітру румба, що розглядається ,% ;
Р0 - повторюваність вітру одного румба при круговій розі вітрів, %.
Межі СЗЗ вздовж траси ліній електропередач (ЛЕП) у населеній місцевості наведеній в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Межі СЗЗ вздовж траси ЛЕП
Напруга ЛЕП, кВ |
Відстань від проекції на землю крайніх фаз проводів, м |
Напруга ЛЕП, кВ |
Відстань від проекції на землю крайніх фаз проводів, м |
1150 |
300(55) |
220 |
25 |
750 |
250(40) |
110 |
20 |
500 |
150(30) |
35 |
15 |
300 |
75(20) |
До 20 |
10 |
Примітка: значення наведені в дужках – для сільської місцевості.