6. Антикризова політика держави

Основні заходи антикризової політики:

а) в умовах буму;

б) в умовах кризи.

Відомо, що розвиток економічних процесів носить циклічний характер: ріст обов’язково супроводжується спадом, за яким йде відновлення і новий ріст. Економічний цикл, бізнес-цикл,є природною формою розвитку (росту) економіки Розглядаючи динаміку економічного розвитку, виділяють три основні фази:

• рецесія – є зниження ділової активності, падіння виробництва, рівня зайнятості і доходів, розрізняють по ступеню падіння економіки – кризу і депресію;

• відновлення – це підйом економічної активності, ріст ринкової кон’юнктури, зростання випуску після його падіння, що мало місце в період рецесії, до колишніх рівнів;

• розвиток – продовження росту економіки після стадії відновлення, як правило, до досягнення нового максимуму випуску, що перевершує досягнутий у попередньому циклі; стадія expansіon іноді може включати кілька циклів, що у цьому випадку іменуються циклами росту.

Скільки-небудь переконливої загальної теорії економічних циклів не існує, як немає і єдності думок із приводу причин, їх що породжують. Як основні фактори, що є причиною економічних коливань, у різних економічних теоріях розглядаються, наприклад:

– імпульсні впливи на економіку, економічні шоки, такі як технологічні зрушення, відкриття нових джерел сировини, сильні зміни світових цін на джерела сировини, політичні шоки;

– незаплановані збільшення запасів сировини, інвестицій у виробництво;

– трудові відносини, боротьба профспілок за гарантії зайнятості й оплати праці.

Зрозуміло, що облік подібних явищ не може бути простою справою. Головне, що давно і добре зрозуміло – цикли є явищами неминучими, породжуваними внутрішніми причинами, що знаходяться серед невід’ємних рушійних сил економічного розвитку. Тому відстеження і прогнозування параметрів циклічного розвитку економіки у всіх цивілізованих країнах виконується як найважливіша державна функція.

Вплив антикризової державної політики на темпи руху економіки по бізнес-циклу здійснюється через проведення двох видів грошової політики.

1. Експансіоністська грошова політика проводиться на стадії спаду економіки і має на меті її стимулювання. Вона полягає в тім, що банкам надаються в надлишку грошові ресурси, що можуть бути використані для недорогих кредитів, що розширюють споживчий попит, а також інвестиції в бізнес. Для цієї мети викуповуються державні цінні папери, збільшуючи тим самим банківські грошові ресурси; процентні ставки по банківських кредитах зменшуються, росте сума видаваних кредитів і обсяг грошової маси в обороті, що в підсумку приводить до росту споживчого попиту.

2. Обмежувальна грошова проводиться на вершині бізнес-циклу для того щоб запобігти перегріву економіки, що може привести до неконтрольованої інфляції і важкого спаду активності, що переходить у кризу. Своєчасними мірами треба заздалегідь обмежити ріст, щоб забезпечити плавне гальмування і м’який спад економічного циклу.