52. Які зовнішні відмінні ознаки і властивості трикотажу?

Трикотаж - це матеріал, одержуваний з ниток шляхом ручного або машинного в'язання та складається із сполучених між собою петель. Основним структурними елементами трикотажу є петля і накид, коли нитка не пров'язується, а накидається на петлю

На відміну від тканин, де нитки закріплюються досить жорстко, в трикотажі нитки, що утворюють петлі, перебувають у більш вільному стані і створюють більш рухливу структуру. Це надає трикотажу такі позитивні властивості, як розтяжність, еластичність, м'якість, і негативні - низьку формоустойчивость і распускаемость

За способом в'язання розрізняють поперечновязаниє (кулірний) і основовязаний трикотаж. Кулірний спосіб передбачає прокладання ниток шляхом послідовного згинання та пров'язування їх в петлі в горизонтальному напрямку. Виготовлення полотна виробляється в поперечному напрямку. Такий трикотаж може бути отриманий з однієї системи ниток у вигляді полотна, готового виробу і окремих деталей. Характеризується легкої распускаемость по горизонталі, т. Е. В напрямку, зворотному в'язання, а при обриві нитки - і по вертикалі. Кулірний трикотаж представлений широким асортиментом: від тонких гладких до об'ємних пухнастих полотен і виробів

В отриманні трикотажного полотна основовязаний способом бере участь кількість систем ниток, рівне кількості петель в ряду (до декількох сотень). Це дозволяє одночасно провязивать всі петлі горизонтального ряду. Нарощування полотна йде в поздовжньому напрямку. Основовязаниє полотна характеризуються невеликою тониной і гладкістю

Напрямок ходу нитки в кулірна трикотажі аналогічно розташуванню ниток качка в тканини, а в основовязаний - розташуванню ниток основи. Основовязаний трикотаж, на відміну від поперечновязаниє, має меншу розтяжність і велику формоустойчивость, розпуск полотна здійснюється тільки в напрямку, зворотному в'язання.

53. Опишіть види, властивості та застосування поперечнов´язаних (кулірних) полотен

Поперечнов'язані трикотажні полотна

До базисних поперечнов'язаних переплетень належать гладь, ластик і двовиворітне; до похідних від головних - похідна гладь і інтерлок (похідний ластик); до візерункових поперечнов'язаних пере­плетень - платувальні, плюшеві, ворсові (футерні), пресові, жаккардові і комбіновані

Базисні поперечнов'язані переплетення

Гладь - найбільш розповсюджене і просте поперечнов'язане переплетення, що широко використовується для виготовлення поло­тен для білизни, спортивних, панчішно-шкарпеткових і верхніх трико­тажних виробів

Позитивними властивостями гладі є гарна розтяжність, еласти­чність і висока міцність

Негативною властивістю гладі є легке розпускання по горизон­талі. Гладь закручується по краях, що призводить до незручностей при обробці і розкроюванні полотна

Ластик

Порівняно з гладдю ластик має підвищену розтяжність, особ­ливо в ширину (приблизно у три рази більшу, ніж у довжину).. Ластик широко використовують при виготовленні нижньої частини рукавів (напульсник) і поясів верхніх виробів і фуфайок, верхньої частини шкарпеток (ластик), пагомілках дитячих панчох

Двовиворітне полотно

Характеризується одна­ковою розтяжністю за довжиною і шириною, має гарний зовнішній вигляд, високу еластичність і використовується для верхніх трикотаж­них виробів та хусток

Похідна гладь

Розтяжність похідної гладі у довжину й ширину менша за розтяжність кулірної гладі, менша здатність до розпускання і розпускається лише в бік, зворотний в'язанню. Використовується для виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів

Інтерлочне полотно (дволастик)

Характеризується високою стійкістю до тертя, підвищеною еластичністю, невеликою розтяжністю, меншою здат­ністю до розпускання, ніж ластик. Інтерлочне полотно широко вико­ристовується для виготовлення білизняного і верхнього трикотажу, рукавичних виробів

Візерункові поперечнов'язані переплетення

Платувальні (покривні)

Платувальні переплетення можуть бути одинарними (на базі гладі) або подвійними (на базі ластику), гладкими або візерунковими

У гладкому платувальному трикотажі покривна нитка утворює всі лицьові петлі, а базова - зворотні. Найчастіше використовується при переплетенні бавовняних ниток з нитками із штучного шовку, бавовняних і вовняних ниток. Бавовняні нитки виходять на зворотний бік, надаючи трикотажу підвищеної міцності, формостійкості, гігієніч­ності, а нитки зі штучного шовку і вовни - блиску, гарної лицьової по­верхні, високої теплозахисності

Трикотаж візерункових платувальних переплетень використову­ють при виготовленні верхніх і панчішно-шкарпеткових виробів.

Плюшеве

Залежно від волокнистого складу і довжини ворсу трикотаж­ний плюш має різне застосування. Бавовняний і віскозний плюш з довжиною ворсу 3-4 мм використовується для теплої білизни (ворс із зворотного боку), верхніх трикотажних виробів (довжина ворсу до 8 мм)

Ворсові (футерні) переплетення

Виготовляють трикотажні драп, сукно, що використовують для верх­нього трикотажу. Такі полотна характеризуються високими теплоза­хисними властивостями, значною товщиною, зниженою здатністю до розпускання

Пресові переплетення

Пресові переплетення утворюються на базі кулірної гладі або ластика і бувають гладкі (фанг або напівфанг), відтінкові, ажурні та рельєфні

Ажурні переплетення

.Використовуються для виготовлен­ня верхніх і білизняних трикотажних виробів

Фанг і напівфанг є найбільш товстими і важкими полотнами, порівняно з ластиком, мають меншу розтяжність і здатність до розпус­кання; використовують їх у виробництві верхніх трикотажних і спор­тивних виробів, светрів, рейтуз, шарфів, шапок з високими тепло­захисними властивостями

Жаккардові переплетення.

Такий трикотаж використовується для виготовлення верхніх трикотажних виробів

Комбіноване переплетення виготовляють поєднанням в одно­му полотні різних видів переплетень (головних, похідних, візерун­кових) з метою отримання різноманітних візерункових ефектів (смуж­ки, клітинки), а також зміни властивостей трикотажного полотна в бажаному напрямі. Це досягається за рахунок зміни довжини нитки в петлі, зміни їх форми і посиленні зв'язку між петлями в полотні. Зменшується загальна розтяжність полотен, збільшується формостій­кість, стабільність розмірів