- •1. Вступ
- •2. Періоди психосоціального розвитку дитини
- •Період формування стосунків у системі «мати-дитина» (і період психосоціального розвитку (0 – 5 міс.))
- •Період стрімкого розвитку рухових навичок (іі період психосоціального розвитку (5-12 міс.))
- •Резюме до першого року
- •Період формування фразового мовлення (ііі період психосоціального розвитку (1-2 роки))
- •Запам’ятайте!
- •3. Вікові Кризи психосоціального розвитку
- •Важливо пам’ятати!
- •Питання для самоперевірки
Період стрімкого розвитку рухових навичок (іі період психосоціального розвитку (5-12 міс.))
Розвиток кори головного мозку у другому віковому періоді проявляється в тому, що діти починають здійснювати довільні рухи – перекочуватися і перевалюватися з боку на бік, сідати, повзати, тобто пересуватися за допомогою великих м’язів рук і ніг. Всі ці рухи відносяться до так званої грубої моторики.
Однак, крім таких рухів, діти можуть взяти щось великим і вказівним пальцями, використовуючи малі м’язи пальців рук і ніг, тобто розвивається тонка моторика. Оволодіваючи контролем над грубою моторикою, діти переходять до локомоторних рухів – такому переміщенню в просторі, коли задіяні всі частини тіла. Тонкі і складні рухи стають можливими внаслідок розвитку координації рухів очей і рук, але в основному вдосконалення тонкої моторики відбувається значно пізніше.
Уміння і навички, що набуваються малюком з перших місяців життя, включаючи уміння перекочуватися з місця на місце, перекидатися, сидіти за підтримкою дорослого, переповзати і навіть стояти за допомогою сторонніх, перебирати ніжками, як при ходьбі, коли вони торкаються твердої поверхні, – усе це моменти психічного розвитку малюка, що готують його до ходьби. Формування координації «очі – руки» також проходить ряд стадій – від чисто рефлекторного хапання, властивого дітям з моменту народження, до зорового цілеспрямованого в 5 місяців і використання великого і вказівного пальців у 7-9 місяців.
Система чуттєвого сприйняття і досвід взаємодії з різними об’єктами в навколишньому світі, що складаються у малюка в перший рік життя, сприяють тому, що він починає відчувати себе центром цього світу, що у свою чергу допомагає йому отримувати такі здібності, як уміння зосереджуватися, освоювати зв’язки типу «предмет – звук», засвоювати таку якість об’єктів, як незмінність, розвивати відчуття глибини ( краю). Протягом першого року у дитини стають більш диференційованими і поліпшуються в якісному відношенні відчуття запаху і смаку, а також розвиваються слух, дотик і нюх.
У табл. 2 відображені основні «надбання» дитини від 5 до 12 місяців.
Таблиця 2.
Вік немовляти |
«Надбання» (варіант норми) |
5-5,5 міс.
6 міс.
7 міс.
|
1. Маніпулюючи іграшкою, дитина сама її вибирає і не просто дивиться на неї, а зосереджено, з цікавістю і увагою розглядає, тягне її до рота, пробує на смак, що свідчить про здатність малюка концентрувати увагу: це вольовий пізнавальний акт, основа інтелекту. (3-є диво!)
Запам’ятайте! Відсутність у малюка стійкого інтересу і бажання займатися іграшками свідчить про початок формування в характері відволікання, несерйозності, тобто про можливу затримку розумового розвитку.
1. Прагне звільнити ручки (так проявляється інстинкт «дослідника»). 2. Починає повзати. (Якщо поповз, то – дозрів не тільки фізично, але й психічно. Коли дитина повзає, вона розвивається, готується до ходьби).
1. Розвивається здатність відрізняти одну людину від іншої, формується уявлення про незмінність людей і предметів (4-е диво!). (Здатність розрізняти і запам’ятовувати незмінність об’єктів становить основу емоційної прив’язаності дитини до важливих для неї людей і свідчить про те, що у дитини сформувалося перше соціальне ставлення. Як наслідок, малюк перестає однаково доброзичливо реагувати на будь-яку людину. Соціальне спілкування і відчуття комфорту більш сприяють формуванню емоційної прив’язаності, ніж своєчасне годування, бо вони надають цьому почуттю суто людський характер. Малюки однаково сильно можуть прив’язуватися і до батьків, і до матерів.) 2. З’являється побоювання незнайомих людей. 3. Прагнення до пізнання підіймає малюка на «карачки». 4. Розуміє звернену до нього мову, і на питання: «Де мама?, «Де тато?» – шукає їх поглядом. 5. Реагує посмішкою на похвалу і образою на осуд. 6. Починає адекватно реагувати на обмеження – «не можна».
|
8-9 міс.
10-12 міс. |
Рекомендації: 1. Незнайомим людям не треба брати малюка на руки доти, доки він до них не звикне. 2. Дитину не треба мовчки торсати, як ляльку, а необхідно доброзичливо все пояснювати, зміцнюючи важливе розуміння: коли нею задоволені, а коли – ні.
Запам’ятайте! 7 місяців – це другий сенситивний період, коли психіка дитини стає особливо чутливою до зовнішніх впливів, які закарбовуються і можуть серйозним чином впливати на подальшу поведінку дитини. Феномен такого закарбовування називається імпринтингом.
1. Руки вже вільні. Бере іграшку, перекладає її з руки в руку. 2. Знає своє ім’я, обертається на оклик. 3. Починає підводитись (тому що хоче бачити результати своїх зусиль). 4. Може виявляти настирливу істеричну вимогливість.
Рекомендації: 1. Ні в якому разі не треба потурати примхам дитини. Батькам доцільно 1-2 рази витримати нестямний крик, щоб істерика зникла, не отримавши підкріплення. 2. Малюк не буде безглуздо хапати і не розкидати іграшки, а зосереджено буде їх досліджувати, якщо дорослі своєчасно підкладатимуть йому нову іграшку.
Запам’ятайте! Зосередженість уваги, якщо її заохочувати, забезпечить дитині майбутні успіхи як у навчанні, так і в житті.
1. У погляді проявляється допитливий інтерес до оточуючого світу (дитина, яка має затримку розумового розвитку, також дивиться, але в’яло, пасивно). 2. Дитина вже слухняна або неслухняна. 3. Впевнено виконує прохання «Дай». (Знаходить і дає знайомі предмети, це ознака виконавчої активності – І рівень розвитку самостійності). 4. Більше прагне до спілкування з іншими дітьми, але це ще гра поруч із кимось, а не один з одним.
Рекомендації: 1. Батьки повинні стежити за грою дітей, застерігаючи їх від можливих конфліктів, які сприяють формуванню таких рис характеру, як невпевненість або підозрілість, агресивність. 2. Батькам ніколи не треба ображати і принижувати один одного, інакше вони втрачають свій авторитет і негайно «виключаються» дитиною з процесу виховання. |