1 В. І. Ленін і український народ, стор. 37.

Найкращий привіт і найпалкіші побажання успіху робітникам і селянам України та Українській Червоній Армії» '.

У миколаївській партійній організації працювали відомі партійні діячі: Г. І. Петровський, В. П. Ногін, Артем (Ф. А. Сергеев), М. М. Шверник, А. П. Кириленко. В період Великої Вітчизняної війни миколаївці — підпільники і партизани — самовіддано захищали честь і незалежність рідної Батьківщини. За мужність і відвагу 60 миколаївців удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу, 16 героїв-бій-ців відзначено орденами Слави трьох ступенів.

На великій площі над Бугом споруджено пам'ятник 68 Героям Радянського Союзу — першим десантникам, що визволяли Миколаїв від фашистських загарбників. А кому не відомі безсмертні герої «Партизанської іскри» з села Кримки Первомайського району? В ній діяли сільські учні, яких очолив директор школи В. С. Моргуненко. Безсмертям подвигу і палкого радянського патріотизму уславила себе ця організація. Загинули юні герої в нерівній боротьбі, закатували їх фашистські наймити із румунської сигуранци. На могилі закатованих встановлено пам'ятник, в селі відкрито музей. У шкільному музеї бойової слави зібрано багато експонатів, які розповідають про життя і подвиги юних героїв Великої Вітчизняної війни.

' В. І. Ленін, Твори, т. 35, стор. 322.

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ

Одеська область була утворена в 1932 році. Центр області — місто Одеса. Сьогодні вона є одним з найбільших центрів промисловості, мореплавства, науки, культури, курортних закладів.

Одеса порівняно з такими містами, як Київ, Чернігів, Полтава, Черкаси, Львів і т. д.,— місто молоде. Ще в XIII столітті на місці Одеси існувало поселення Качибей (Коцю-біїв), яке в 40-х роках XVI століття було зруйноване турецько-татарськими ордами. Потім воно знову з'являється, але вже з назвою Хаджибей. До кінця XVIII століття Хаджибей перебував у володінні турків. Тут вони збудували фортецю Ені-Дунья. У 1789 році цю фортецю взяли російські війська і чорноморські козаки на чолі з А. Головатим і 3. Чепігою.

У 1793 році на цьому місці розпочалось будівництво нової російської фортеці.

У 1795 році всьому комплексу (Хаджибей, фортеця, гавань) дали назву Одеса, на згадку про те, що колись тут поблизу існувала грецька колонія Одесос. Із сходу до самого голубого Дунаю на сотні кілометрів простягайся родючі лани Одещини.

З давніх-давен землі Одещини входили до складу Київської Русі. Тут жили східнослов'янські племена уличів і ти-верців.

На землі Одещини, як і всього півдня України, нападало багато ласих до наживи ворогів — половців і печенігів, татар і турецьких яничар, румунських бояр та німецьких загарбників.

У далекому минулому одеська земля була свідком знаменитої битви козаків полковника Палія з турками, штурму Ізмаїла російськими військами на чолі з Суворовим.

Одещина — це степ і море, голубий Дунай і швидкоплинний Дністер, цілющі лимани і ласкаве проміння щедрого південного сонця.

Пишно квітне славна земля одеська. Одеса — морські ворота України. Тут діють два великих першокласних порти (старий порт на Платонівському молі заснований ще в 1794 році). Навіжений маніяк цар Павло І хотів заборонити будівництво гавані для суден у старому порту. Одесити послали йому три тисячі штук «померанців» — апельсинів, і гавань було дозволено будувати. Після війни руками радянських людей тут відбудовані всі причали, відновлено висаджений у повітря окупантами хвилелом. Ні вдень, ні вночі не стихає життя в старому одеському порту.

Новий порт — Іллічівськ — розташований за ЗО кілометрів від міста. Він збудований на Сухому Лимані два десятки років тому. Ліс кранів, ремонтні, складські споруди, сухий док і безліч контейнерів з машинами і верстатами, гори вугілля, руди, штабелі труб — такий звичайний вигляд цього порту тепер. А навколо нього росте нове упорядковане селище, яке назване на честь великого Леніна — Іллічівськ.

Порти в Ізмаїлі й Рені (на Дунаї) приймають і відправляють морські та річкові судна. Через порти Одещини здійснюється понад 50 процентів радянських зовнішньоторгових вантажних перевезень. Кораблі Чорноморського пароплавства заходять більш як у 200 портів 60 країн світу. Тут базуються прославлені китобійні флотилії «Радянська Україна» і «Слава». Кожний третій одесит зв'язаний з робо­тою на морі.

Особливо швидко розвивається промисловість Одещини у післявоєнний період. Потужні преси, точні верстати, багатотонні підйомні крани, холодильні установки, кіноапарату-

ра, поліграфічні машини, складне устаткування для хімічної і металургійної промисловості, сільськогосподарський інвентар — такий далеко не повний перелік промислової продукції, що її дає Одеса. Колишній невеликий завод Гена, що випускав однокорпусні кінні плуги, тепер став першоклас­ним підприємством сільськогосподарського машинобудування. Це тут вперше в нашій країні був утворений ливарний цех без кіптяви, без грязюки від ливарної землі, запроваджена відливка деталей на кокільних каруселях, машинах. Завод носить ім'я Жовтневої революції. Тепер підприємство за рік випускає понад 100 тисяч багатокорпусних тракторних плугів та іншу продукцію.

На Одещині багато новозбудованих підприємств, які випускають першокласну продукцію. Легка та харчова промисловість області відомі всій країні своєю якісною продукцією, своїми нововведеннями.

Причорноморські степи Одещини давно славляться щедрими врожаями української пшениці, а тепер і рису, винограду, фруктів і овочів. Одещина, як і Крим,— край садів і виноградників.

Квітучий район одеської землі — Ізмаїльщина. Від Дністровського лиману до Дунаю розкинулись родючі землі, на яких зеленіють сади, виноградники, щедро родять золото-колосі пшениці.

Та головне багатство одеської землі — її люди. Це тут народився і живе один з ветеранів колгоспного будівництва двічі Герой Соціалістичної Праці М. О. Посмітний. Тут працюють двічі Герой Соціалістичної Праці П. П. Ведута, Герой Соціалістичної Праці, відома трактористка, депутат Верхов­ної Ради республіки М. А. Небога.

Оновлюється колгоспне село Одещини. В Білгород-Дні-стровському, Ізмаїльському та в інших районах забудовуються села за міським зразком, з брукованими та асфальтованими дорогами і тротуарами, прокладаються водопроводи, будуються культосвітні заклади.

Одеса — перлина, краса півдня України. Вона широко відома в усьому світі. Оригінальна і прекрасна архітектура міста. Хто не знає одного з найкращих у світі Одеського оперного театру? Тепер його реконструйовано, і він став ще кращим.

Цілющий клімат, лимани і море приваблюють тисячі відпочиваючих і туристів. Лише санаторії і будинки відпочинку Одеси, яких є понад 70, приймають щороку більш як чверть мільйона чоловік. Новобудови розкинулись тут всюди. На чарівних зелених причорноморських схилах Аркадії і Великого Фонтана піднімаються нові світлі корпуси санаторіїв, пансіонатів, зводяться великі житлові будинки. Розпочато велике курортне будівництво на косі Кароліно-Бугаз.

Тривають будівельні роботи на березі Одеської затоки, на знаменитому Пересипу, який колись не без підстав називали «лівійською пустелею». Товстий шар сипучого піску вкривав це передмістя. Численні скотобойні, шкіряні склади отруювали повітря нестерпним смородом. Поруч у брудних халупах тулилися робітники заводів Гена, Шполянського, Белліно-Фендеріха. Нині Пересип — упорядкований центр Ленінського району міста. Тут споруджено найбільші одеські підприємства, продукція яких відома в усій країні.

Одеса ■— це місто багатьох науково-дослідних інститутів, вищих учбових закладів, лікувальних установ. Усьому світові відомий Науково-дослідний інститут очних хвороб і тканевої терапії імені академіка Філатова. Одеса, як великий центр науки і культури, пам'ятає багатьох визначних митців, поетів і вчених, які або сюди приїздили, або весь час тут жили і працювали. В Одесі бував великий Пушкін (правда на засланні) і великий Гоголь, геній польського народу Адам Міцкевич; в одеському порту працював вантажником Максим Горький (у серпні 1891 року). У 80— 90-х роках в Одесі перебував український театр, в якому тоді працювали М. Заньковецька, М. Кропивницький, М. Старицький, М. Садовський, П. Саксаганський. З Одесою зв'язана творчість П. Ніщинського (автора славнозвісних «Вечорниць»), М. Лисенка, Лесі Українки. Тут працювали такі видатні вчені, як Д. І. Менделєєв, М. І. Пирогов, І. М. Сєченов, І. І. Мечников, В. П. Філатов.

Одеса — один з провідних центрів музичної освіти і музичної культури на Україні.

Значним є вклад Одеси у розвиток науки і культури. В місті працює багато вузів, технікумів, науково-дослідних закладів, театрів, є філармонія, кіностудія художніх фільмів. На Одещині — тисячі клубів і палаців культури, сотні масових бібліотек, десятки народних театрів і музеїв.

Місто Одеса має великі революційні, бойові і трудові традиції. У 70-х роках XIX століття тут було створено народницьку організацію, в якій діяли А. І. Желябов, В. П. 06-норський, С. М. Халтурін. У 1875 році в Одесі виникла перша в Росії пролетарська організація «Південноросійський союз робітників» на чолі з Є. Й. Заславським, а в 1893 році — соціал-демократична організація. У жовтні 1901 року під впливом ленінської «Искры» створюється міцна іскрів-ська організація «Південна революційна група соціал-демократів». Попервах групу очолював брат В. І. Леніна — Дмитро Ульянов, який працював лікарем у Куяльнику. В Одесі активно діяли більшовики, якими в різні часи керували такі діячі, як С. І. Гусєв, М. О. Скрипник, В. В. Воров-ський, Й. А. П'ятницький.

Особливо великою революційною подією було повстання матросів на броненосці «Потемкин», на чолі якого стали відважні і сміливі революціонери Г. М. Вакуленчук і П. М. Ма-тюшенко. До матросів приєднались повсталі робітники міста. З приводу цієї події в Одесі В. І. Ленін писав: «Почалися справжні вуличні бої народу з військом, битви на барикадах… А броненосець «Потемкин» лишився непереможеною територією революції…» '. Усім відомі знамениті Потьомкін-ські сходи. Колись називалися вони Бульварними сходами. Тут у 1905 році по-звірячому були розстріляні робітники, які прийшли привітати повсталий броненосець «Потемкин».

Для нас особливо дорогим і незабутнім є те, що В. І. Ленін був обраний у 1905 році делегатом на III з'їзд РСДРП від Одеської більшовицької організації.

Велику роль відіграли Одеса і Одеська область у перемозі Радянської влади, в боротьбі проти ворогів революції, зокрема проти англо-французьких інтервентів, петлюрівців, гайдамаків і білогвардійців. В Одесі у дні революції діяв Румчерод (Центральний виконком Рад солдатських, матроських, робітничих та селянських депутатів Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеського військового округу)-

Екскурсантам і туристам, яких особливо багато буває в Одесі влітку, господарі міста охоче показують одеські катакомби. Одеса будувалася з каменю, який добували під зем-