1М. В. Гоголь, Твори, т. 1, к., 1952, стор. 223—224.

південний захід. В межах Херсонської та Миколаївської областей утворюється Дніпровський лиман.

Ріка в свідомості людини завжди зв'язана з поняттям краси природи. Вона завжди була і є джерелом прекрасних почуттів, мрій, пісенності і музики.

За роки Радянської влади невпізнанно змінилась Україна, а разом з нею і Дніпро.

Коли говорити про Дніпро, то треба підкреслити, що, крім казкових красот своїх просторів, кучерявих берегів, він, насамперед, відігравав і відіграє велику економічну роль, мав і має неоціненне господарське значення.

Дніпро — головна водна магістраль республіки. Водники Дніпровського річкового пароплавства за сезон перевозять більш як 25 мільйонів пасажирів. З Києва тепер водним шляхом можна поїхати до Сочі, Батумі, в Ялту, Одесу, до Болгарії, у Варну. Волею і трудом народним дніпровські береги з'єднані залізобетонними греблями гідроелектростанцій, рукотворні моря зробили його судноплавним. Вдень і вночі ідуть нескінченною низкою вгору і вниз суховантажні теплоходи, каравани буксирних і самохідних барж: везуть руду, вугілля, устаткування, метал, ліс, промислові товари, хліб.

А колись на відстані 83 кілометрів між Дніпропетровськом і Запоріжжям Дніпро перетинало дев'ять порогів; лише невеликі баржі і плоти могли ледь-ледь пройти по козацьких проходах. Багато було спроб прокласти через пороги шлях для вільного плавання суден, але всі вони не мали успіху. Лише радянські люди зробили Дніпро судноплавним на всій його довжині.

Як і безліч віків тому, тече собі Дніпро своєю широкою долиною. І в долині цій звершено радянським народом велике чудо. На Дніпровському каскаді утворено п'ять величезних водосховищ: Каховське, Запорізьке імені Леніна, Дніпродзержинське, Кременчуцьке, Київське. Незабаром буде побудовано Канівську ГЕС, де утвориться шосте Дніпровське море, і підуть тоді через шлюзи морські пароплави аж до самого Києва — прекрасної і славної столиці України. А в недалекому майбутньому Дніпро з'єднається з Німаном: так буде створено найкоротший водний шлях між Чорним і Балтійським морями. Правда, це питання не таке просте, як здається на перший погляд. Багато ще треба

вивчити, зважити. Відомо, що в природі все взаємозв'язано, і найменші зміни в одному місці викликають зміни в іншому. Створенням водосховищ можна без потреби затопити багато корисних земель і цінних лісів. Усе це зараз вчені ретельно вивчають.

Води Дніпра на Україні омивають територію восьми областей. На його берегах стоїть п'ять обласних центрів — Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон; десять інших великих міст, у тому числі Кременчук, Дніпродзер-жинськ, Нікополь, Нова Каховка; сотні населених пунктів. У середній, нижній течіях Дніпра та в Придніпровській низовині проживає майже 25 мільйонів чоловік.

Пішло друге півстоліття Радянської влади — строк для історії незначний. Ван менший за одне людське життя. А які величезні зміни сталися на всьому Придніпров'ї! Дешева електроенергія першої Дніпровської ГЕС сприяла швидкому бурхливому розвитку всього Придніпров'я. В роки перших післявоєнних п'ятирічок стали до ладу нові індустріальні велетні на берегах Дніпра. Ще в 1933 році на­ша Батьківщина одержала перший радянський алюміній: його почав виробляти Дніпровський алюмінієвий завод у Запоріжжі. Через два роки Дніпровський ордена Трудового Червоного Прапора титано-магнієвий завод дав першу продукцію. А кому не відомі заводи-гіганти «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», Нікопольський Південнотрубний металургійний завод, автомобільний завод, який випускає першокласну машину-малолітражку «Запорожець», та інші під-приємства-велетні. Індустріальне Придніпров'я! Тут зосереджено підприємства найважливіших галузей промисловості — чорної і кольорової металургії, енергетики, машинобудування, хімії, легкої і харчової промисловості.

Заводи Придніпров'я випускають автомашини, трактори, верстати, електродвигуни, трансформатори, морські і річкові пароплави, хімічне устаткування, бавовняні вироби і синтетичні тканини, радіоприймачі і телевізори, вагони і шляхові машини, холодильники і шини. Важко перелічити вое те, що дає Придніпров'я.

Придніпров'я — зона розвинутого зернового господарства, інтенсивного тваринництва. Тут вирощують славнозвісну українську пшеницю, соняшник, рис, виробляють ба-

гато м'яса, молока, вовни і т. ін. А кому не відома слава придніпровських садів, баштанів?

Життєдайна вода могутнього Славутича зрошує сотні тисяч гектарів родючих земель. Це від нього йдуть на сотні кілометрів у степи Запоріжжя, Херсонщини й Криму Крас-нознам'янський та Північно-Кримський канали. Почато новий наступ на Каховському плацдармі: сотні бульдозерів, скреперів, екскаваторів, автомашин приступили до будівництва Каховського зрошувального каналу — найбільшого в Європі і в нашій країні. Він даватиме воду близько 600 тисячам гектарів родючих земель. У цьому краї вирощуватимуть ще більше зерна.

Спокійно і величаво несе свої води до моря сивий, древній Дніпро. Над ним блакитне небо, а навколо — то індустріальний пейзаж, то зелені острови і луки, від яких не можна відірвати погляду. Ростуть міста і села на берегах дніпровських, будуються нові заводи, електростанції, щедро напуває Дніпро спраглі степи.

На височині дніпровських круч видніються пам'ятники. Ось пам'ятник Невідомому солдату в Києві, Вічний вогонь— символ безсмертя. Не в'януть вінки з квітів на могилах тих, хто віддав своє життя за свободу, незалежність і розквіт нашої Вітчизни.

•* *

Наша подорож-розповідь завершилася.

Звичайно, всебічно охопити і висвітлити багатства і чарівну красу Радянської України, історичний шлях талановитого українського народу, його матеріальні і духовні здобутки в одній книзі неможливо, та й такої мети ми не ставили.

Щоб зробити це, потрібні десятки томів книг і зусилля багатьох учених різних галузей науки. До речі, протягом останніх років вже чимало зроблено у цьому відношенні. У світ вийшов ряд важливих наукових праць, готуються нові дослідження, енциклопедії, які читачі одержать у найближчі роки.

Здійснюючи розповідь-подорож, ми ставили за мету коротко описати найважливіші і найхарактерніші риси і періоди історії українського народу, розповісти про здобут-

ки його матеріальної і духовної культури, взяті загалом в їх сукупності, намалювати узагальнюючу картину сучасної Радянської України, кожної з її областей, щоб допомогти читачеві краще збагнути той великий злет республіки, який відбувся в результаті втілення в життя ленінських ідей, ленінської національної політики КПРС.

Оглядаючи пройдений Україною багатовіковий шлях, ми бачимо нездоланну силу її трудового народу, великого в своїх помислах, ділах і творчості, у волелюбності, ненависті до поневолювачів, до запроданців, мерзенних зрадників Батьківщини — українських буржуазних націоналістів.

Разом з братнім російським народом, з допомогою інших народів Союзу РСР Україна витримала натиск і подолала численних своїх внутрішніх і зовнішніх ворогів. Український народ завдяки цьому примножив сили свої і утвердив себе, утвердив тим, що відстояв свою національну гідність, зберіг і розвинув свою культуру, мову, мистецтво, літературу — все, що становить його надбання і нетлінні національні цінності.

Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — А сила знову розцвіла.

Такими палкими, зворушливими і гордими словами оспівав величну історію українського народу видатний поет Радянської України Павло Тичина.

Ми розповіли про далеку минувшину України і її народу, минувшину складну і трагічну, і водночас славну і героїчну. Це ми зробили для того, щоб ще раз підкреслити, що сучасна, нова, соціалістична Україна з її великими здобутками не з'явилась сама по собі. Вона була виборена ціною великих людських жертв, героїзмом і незламністю народних мас.

Часто звичайнісінькі буденні справи заважають нам окинути оком і збагнути те диво, яке сталося на Україні за роки Радянської влади, і глибоко все це відчути всім своїм єством.

Це справді диво!

Віками топтана і нівечена загарбниками, гноблена тяжкими утисками царизму, відстала і малописьменна в минулому, нині Україна є однією з найпередовіших, найосві-

ченіших і найкультурншгих країн світу. Україна — це велетні-заводи, фабрики, шахти, потужні електростанції, газопроводи, неозорі колгоспні і радгоспні лани, на яких працюють сотні тисяч машин; це — школи, вузи, технікуми, музеї, театри, клуби, палаци культури. Україна — це край чарівної, неповторної краси природи. А найголовніша окраса республіки — її люди, палкі патріоти, свідомі, героїчні будівники нового життя.

Таке обличчя України сьогодення. Але ще більш прекрасне її недалеке майбутнє! Науково-технічний прогрес, про прискорення якого повсякденно дбають партія і уряд, забезпечить нові визначні успіхи у будівництві комунізму, у зміні характеру людської праці. Соціалізм, підкреслював Ленін, немислимий без техніки, побудованої за останнім словом новітньої науки, А прогрес техніки неминуче приводить до того, «що людська праця все більше й більше відступає на задній план перед працею машин» '.

До соціалістичної революції на Україні капіталісти, поміщики, куркулі й інші експлуататори гнобили і зневажали людину праці. Революція навіки розбила ці кайдани, визволила усіх трударів від страхіть експлуатації, освітила їм шлях, йдучи яким вони розкривають свої здібності і невичерпні сили.

Ще К. Маркс у свій час підкреслював, що люди оновлюють самих себе у тій же мірі, в якій вони оновлюють створений ними світ речей. Жовтнева революція, Радянська влада, будівництво соціалізму оновили світ і зумовили всебічний розвиток трудящих. Склався і виріс новий тип людини — людини радянської, людини доби комунізму.

І все це завойовано і здобуто під керівництвом Комуністичної партії, її засновника і вождя великого Леніна. Ось чому все найдорожче і найсвітліше у своєму житті український народ називає ім'ям Леніна. Дніпрогес імені Леніна, донецький металургійний гігант імені Леніна, київський завод «Ленінська кузня», одеський порт Іллічівськ, колгоспи імені Леніна в кожній області, вулиці Леніна в кожному місті — це красномовний символ великої вдячності українського народу людині, під керівництвом якої партія більшовиків відкрила нову еру в історії людства і так бага-