Проза й драматургія 30-х років.

З НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Томас Манн(1875-1955)- Томас Манн ввійшов у літературу в ті часи, коли в ній переважав декадентський вплив, коли значне місце посіла антигуманістична проповідь Ніцше, коли оспівували смерть, тримали орієнтацію на реалізм і висували на перший план "чисте мистецтво". Найбільш модним словом було "модерн", тобто - сучасний, новий.

"Маріо і чарівник" Томас Манн описував зіткнення ідей, а не тих реальних сил, що стояли за ідеями. Наслідок цього - певна умоглядність його художніх творів. Але інший наслідок такого "лабораторного" методу, такої звички розумового художника оперувати ідеями, показувати їх образно, через конкретні ситуації, відкриваючи читачеві глибокі психологічні взаємозв'язки ідей,- це підвищена чутливість Томаса Манна саме до їхніх взаємозв'язків, його уміння побачити часом хитку межу між красою і жорстокістю, мистецтвом і варварством, щирим поривом і низькою демагогією. Школа, що її пройшов письменник, допомогла йому рано, задовго до того, як Гітлер прийшов до влади в Німеччині, побачити, який небезпечний, згубний для Європи, для людства є дурман фашистської ідеології і відстала пасивність, що потурає цій ідеології. У цьому сенсі його "лабораторний метод" загартував письменника для боротьби проти фашизму.

З РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Михайло Булгаков(1891-1940)- митець і мислитель.

"МАЙСТЕР І МАРГАРИТА" (1928 - 1940) Відомо шість редакцій роману. Спершу М. Булгаков хотів написати "роман про диявола" - сатиричну фантасмагорію в вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв роману були такі: "Чорний маг", "Копито інженера", "Жонглер з копитом", "Син В(...)", "Гастроль (Воланда)", "Інженер з копитом" тощо. У 1931-1932 pp. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а в 1937-1938 pp. з'явилася остаточна назва - "Майстер і Маргарита". У творі порушуються найважливіші моральні й філософські проблеми: свобода і насильство, художник і влада, сенс буття людини, духовна сутність світу, кохання, призначення особистості та вибір її позиції. Показано духовну градацію суспільства у культурно-історичному контексті, людини й всього світу.

З НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Бертольд Брехт(1898-1956)- найвизначніший німецький драматург першої половини XX століття. Він був людиною обдарованою в різних галузях літератури і мистецтва: поет і прозаїк, драматург і режисер, публіцист і теоретик театру.

В умовах 30-х років «Матінка Кураж» звучала як протест проти демагогічної пропаганди війни фашистами. Брехт адресував її тій частині німецького населення, яка піддалась цій демагогії. Адже війна зображена у п´єсі як стихія, що є органічно ворожою людському існуванню.

З ФРАНЦУЗЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Альбер Камю(1913-1960) - визначний французький романіст, філософ, публіцист вважав, що письменник - це "оголений нерв епохи", і тільки він здатний відчути "духовні потоки", які линуть від кожної людини окремо і людства взагалі, визначаючи моральний стан всієї цивілізації. Таке розуміння призначення літератури й митця дозволило А.Камю стати одним з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму. Поставивши існування людини в центр буття, письменник завжди боровся за звільнення її розуму і душі від абсурдної дійсності. Він проголосив необхідність бунту проти уставлених норм і повернення світові пріоритету особистості. Завдяки цьому письменник мав великий вплив на розвиток європейської культури ХХ ст.

В основу написання роману-притчі "Чума" Альбера Камю покладена хроніка "чумного року" в Орані. Сам же автор писав: "Явний зміст "Чуми" - це боротьба європейського Опору проти фашизму". Він прагнув "передати атмосферу задухи, в якій ми скніли, атмосферу загрози і вигнання, в якій ми жили".

З НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Генріх Белль (1917-1985)- Основною темою творів Генріха Бьолля - Постійна війна. Трагічні фронтові надії, які вплинули на долю письменника за шість років участі у Другій світовій війні, Багато в чому визначили сенс життя і творчості Белля. Тема війни лежить і в основі одного з шедеврів письменника - розповідь «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа ...». Незвичайне назва твору взято з давньогрецького двустишия - епіграф про битву в Фермопольском ущелині, де, захищаючи батьківщину, загинули спартанські воїни царя Леоніда.

З РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Олександр Твардовський(1910-1971)- Серед поетів, які відіграли значну роль у піднесенні бойового духу захисників Батьківщини під час Великої Вітчизняної війни, особливе місце належить Олександру Трифоновичу Твардовському. Його поезії воєнного періоду становлять одну третину всього, що написав поет за всі сорок п'ять років своєї літературної творчості.

Легендарна «Книга про бійця» — поема «Василь Тьоркін» — друкувалася у фронтових газетах окремими розділами і таким чином доходила до численних читачів. Ця книга, як зазначав сам автор, — поема «без початку і без кінця»; писалася вона з таким розрахунком, щоб кожний розділ міг сприйматися як окремий завершений твір, оскільки в умошх війни регулярно отримувати нові розділи поеми було складно.

З АВСТРІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Пауль Целан (1920-1970) - визначний австрійський поет і перекладач. Целан — це псевдонім-анаграма його справжнього прізвища Анчель.

«Фуга смерті» є найвідомішим віршем Пауля Целана. Твір є модерністським зображенням трагедії Голокосту — катастрофи європейського єврейства. Улітку 1941 року гітлерівці розробляють план «кінцевого розв´язання» єврейського питання, а в січні наступного року під керівництвом спеціального відділу гестапо цей процес було розпочато.