- •1Державне обвинувачення поняття.
- •3.Принцип змагальності та рівності проц.Прав і можливостей
- •4.Принцип диспозитивності
- •5.Завдання і повноваження прокурора в судовому засіданні.
- •Призначення державного обвинувача у кримінальній справі
- •7.Підготовка прокурора до підтримання держ.Обвинувачення
- •Методика вивчення прокурором справи під час підготовки до судового розгляду
- •8.Формування наглядового провадження
- •10. Межі судового розгляду
- •11. Повноваження у попередньому розгляді
- •12.Підстави та порядок відводу прокурора у судовому засіданні.
- •13.Засоби фіксування судового процесу у кримінальній справі та роль прокурора в їх застосуванні.
- •14.Обґрунтування прокурором позиції щодо обсягу та порядку дослідження доказів в суді.
- •16.Тактика державного обвинувача в суді
- •18.Особливості подання матеріалів експертиз.
- •(Зі стадії попереднього розгляду)
- •20. Підстави і умови спрощеної процедури
- •21.Завдання та повноваження прокурора при спрощеній процедурі
- •22. Підстави та проц.Порядок заявлення судового доручення
- •23.Правові підстави і проц.Порядок зміни обвинув.
- •У постанові про зміну обвинувачення прокурор:
- •24.Правові підстави та проц.Порядок відмови від обвинув.
- •25.Форма і зміст постанов про зміну і відмову від обвинувачення
- •У постанові про зміну обвинувачення прокурор:
- •30.Обґрунтування прокурором позиції в судових дебатах щодо призначення підсудному покарання за сукупністю злочинів і вироків
- •31.Внесення прокурором зауважень на протокол судового засідання
- •32 Особливості використання репліки державним обвинувачем
- •34.Окрема ухвала (постанова) суду першої інстанції підстави, порядок винесення і оскарження
- •Апеляційне:
- •Строки і порядок внесення апеляцій на судові рішення у кримінальних справах.
- •35.Форма і зміст апеляції та касаційної скарги прокурора на судове рішення у кримінальній справі
- •Стаття 4008. Дії прокурора по відновленню справи в зв'язку з нововиявленими обставинами
- •46.Участь прокурора у судовому розгляді справ про застосування примусових заходів виховного характеру
- •49.Підтримання державного обвинувачення у кримінальних справах про злочини
- •50,51Звільнення від кримінальної відповідальності
30.Обґрунтування прокурором позиції в судових дебатах щодо призначення підсудному покарання за сукупністю злочинів і вироків
Обґрунтування прокурором позиції в судових дебатах щодо призначення підсудному покарання за сукупністю злочинів і вироків.
При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі. До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Призначення покарання за сукупністю вироків
Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі. Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.