33. Характеристика соц. Страхування

Соціа́льне страхува́ння — фундаментальна основа державної системи соціального захисту населення, що уможливлює матеріальне забезпечення і підтримку непрацездатних громадян за рахунок фондів, сформованих працездатними членами суспільства.Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.Види:на випадок безробіття,соц. страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами зумовленими похованням;від нещасного випадку на виробництві та проф..захворювання;пенсійне страхування. Окрім державного соцстраху, що фінансується з офіційної зарплати громадян, є підприємства соцстраху приватної та змішаної (державно-приватної) форми власності. 

34. Професійні якості соц. Працівника.

Соціальний працівник повинен мати загальноосвітні знання з: психології, педагогіки, гігієни, біології, валеології, антропології, Конституції України, інформатики, законів України, екології, основ права та економіки, анатомії та фізіології людини.

Професійні знання соціального працівника: методологія і методика соціальної роботи, соціальні технології у роботі з людиною, основні напрямки розвитку соціальної сфери, соціально-економічний та правовий механізм регуляції трудових відносин, соціальні норми.

Уміння, якими має володіти соціальний працівник: визначити соціальну проблему,сформулювати основні завдання для її вирішення, визначити ефективні методи і засоби вирішення соціальної проблеми, сформулювати алгоритм і технологію діяльності, скласти інструментарій дослідження соціального явища,здійснювати прикладні соціологічні дослідження:  анкетування, тестування, соціальні опитування, поєднувати теоретичний аналіз соціальних проблем з їх оптимальним вирішенням, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії, інших шкідливих звичок людини, здійснювати консультативну роботу з питань попередження торгівлі людьми, проводити соціально-психологічну діагностику і корекцію поведінки людини, оволодівати інноваціями професійної діяльності, готувати аналітичні звіти про проведення дослідження, володіти комп'ютерними технологіями, застосовувати комп'ютерні методи обробки даних, побудови моделей.

Соціальний працівник часто виступає в ролі як юрист, і психолог, і педагог, і лікар швидкої допомоги, а інколи і просто співрозмовником.

Соціальний працівник  має володіти такими якостями як: гуманізм, доброзичливість, справедливість, відповідальність, терпеливість врівноваженість, готовність стати на захист клієнта, прийти на допомогу клієнту, підтримати клієнта.

Основою діяльності соціально працівника є його компетентність і професіоналізм.

Професійна компетентність соціального працівника –  це глибока обізнаність з умовами і технологіями розв’язання соціальних проблем, що виникають, вміння грамотно діяти.

Особисті якості соціального працівника: толерантність, етичність, освіченість, ерудованість, емпатійність, альтруїстичність, поміркованість, ентузіазм, оптимістичність, стратегічність, врівноваженість, дипломатичність, ввічливість.