14. Змістовна характеристика мети соц. Роботи

Основна мета соціальної роботи полягає в регулюванні правових і економічних відносин людини із суспільством, наданні їй допомоги та підтримки у вирішенні проблем, гідному самоствердженні й пов­ноцінному житті. Отже, в центрі уваги соціальної роботи перебуває громадянин, який стає клієнтом соціального працівника і вимагає науково обґрунтованого ставлення до вирішення своїх проблем.Соціальна робота передбачає вивчення вітальних (елементарних) і вищих потреб суб'єкта (особа, сім'я, колектив, група, община та ін.), а також виявлення потенціалу соціальної сфери, який міг би задовольнити ці потреби згідно з науково обґрунтованими нормати­вами, тобто охоплює дослідницький (пошуковий), діагностичний і творчий (продуктивний) аспекти. Вихідною базою для збирання й аналізу різного за змістом емпіричного матеріалу, різноманітних спостережень, з'ясування суті конкретних соціальних процесів, ситу­ацій, фактів суспільного життя є практика. Вона дає змогу акумулю­вати, осмислити досвід соціальної роботи, теоретично її узагальни­ти і обґрунтувати, тобто надати їй форму системи наукових знань.Переведення клієнта із суб’єкт – об’єктних взаємовідносин у суб’єкт – суб’єктні.

15. Характеристика функцій соц. Роботи

Функція – це роль, яку виконують окремі суб’єкти соц.. роботи в її організації як цілого, яка полягає в здійсненні цілей і інтересів індивідів, соц. груп, верств, класів. Функції соц. роботи поділяються на 2 класи: базисні і спеціальні. Серед базисних: діагностична – виявляє окремі соц. аномалії в мікросоціумі, конкретизує проблему клієнта, виявляє індивідуальні особливості; прогностична – передбачення розвитку подій, проектування процесів розв’язання проблем клієнта; перетворююча - задоволення потреб індивідів за спеціально розробленими моделями, здійснюється шляхом залучення соц.виражених та маргінальних верств населення у цільові та комплексні соц.проекти) Серед спеціальних функцій: комунікативна – налагодження взаємодії; правозахисна – відстоювати права і свободи клієнтів на основі законів; превентивна – передбачення і приведення в дію соц.. – правових, юридичних, психологічних, соц..- медичних, педагогічних та ін.. механізмів попередження і подолання негативних явищ, збереження, підтримка і захист нормального рівня життя і здоров’я людей; психотерапевтична – організація консультування різного виду, допомога в соц. реабілітації всім, хто потребує допомоги; рекламно – пропагандистська – організація реклами соц. послуг, пропаганда і поширення ідей соц. захисту людини, надання порад і пропозицій клієнту; соц.- медична – організація роботи з формування здорового способу життя, сприянню формуванню здорового способу життя; соц..- педагогічна – виявлення інтересів і потреб людей у різних видах діяльності, залучення до роботи різних установ; профілактична – виявляє та обмежує негативне і запобігає їм; корекційно – реабілітаційна – зміна та вдосконалення особистих та фізичних якостей клієнта; соц..- терапевтична – подолання певних кризових ситуацій на підставі самоусвідомлення.

16. Закономірності соц. Роботи

Закономірність - об’єктивний, постійний і необхідний взаємозв’язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їх внутрішньої природи, сутності.Закономірності одна із важливих ознак соц. роботи як науки.1.Обумовленість завдань і її змісту соц. політики держави 2.Відповідність змісту, форм і методів соц. роботи конкретним обставинам життєдіяльності індивіда 3.Спільна зацікавленість соц. працівника і клієнта в результатах взаємодії клієнта і спеціаліста 4.Цілісність впливу на клієнта та умови його життєдіяльності 5.Розвязання соц. проблем через особистісні 6.Відповідність повноважень і відповідальності соц. працівника та органів соц. роботи 7.Залежність результативності соц. роботи від професіоналізму і моральних якостей цього фахівця.