10.Загальна характеристика методів соціальної роботи

Метод соціальної роботи – певна послідовність способів взаємодії соц..працівника і клієнта, спрямована на досягнення поставленої мети, шляхом вирішення конкретної проблеми. Групи методів:за сферою впливу( економічні, політичні, соціально-психологічні);за способом впливу( переконання, бесіда, розповідь, лекція);формування позитивного досвіду( вправи);корекції( поведінки, стосунків, заохочування, покарання);за ступенем охоплення( індивідуальні роботи, групові роботи в мікросоціальному середовищі);за способом виконання( педагогічні, психологічні, соціологічні);за ступенем охоплення( допомагають об’єкту в процесі адаптації до нових умов життя).Загальнологічні, загальнонаукові, історичні, соціологічні, психологічні, соціально-економічні, психолого-педагогічні, специфічні., дисциплінарні.

11. Класичні методи соціальної роботи

Соціальна робота членів благодійних товариств із клієнтом на рівні окремої особи і сім'ї домінувала тривалий час. їхня концепція визначалась як використання всіх можливостей, що допомагають людині пристосовуватися до конкретних соціальних умов життя і сприяють тому, щоб клієнти виробили власну "життєву програму". Остання відіграла важливу роль у становленні індивідуальної соці­альної роботи.Метод індивідуальної соціальної роботи в усіх своїх модифікаціях дістав поширення і вважається одним із класичних.Так само популярним визнається ще один класичний метод — групової соціальної роботи. Його почали застосовувати наприкін­ці XIX ст., коли в більшості країн Європи і в Російській імперії стали поширеними будинки працелюбності, притулки та гурто­житки, які створювали благодійні та релігійні організації. Співро­бітники цих закладів стали першими практиками соціальної ро­боти з групою.По суті, групова соціальна робота — це форма або метод роботи, який використовують із метою надання клієнту допомоги через пе­редавання групового досвіду для розвитку його фізичного і духовно­го потенціалу, формування соціальної поведінки. Невелика група осіб із близькими інтересами та загальними проблемами регулярно збирається і включається в діяльність для досягнення загальних ці­лей, якими можуть бути обмін інформацією, розвиток практичних або соціальних умінь, зміна ціннісних орієнтацій, перебудова соці­альної поведінки в позитивному напрямі.Отже, соціальна групова робота, як і соціальна індивідуальна до­помога, орієнтована на індивіда і його зміни. Ці два методи відрізня­ються лише способом впливу: за допомогою групи або індивіда.Слід зазначити, що домінуючий стан індивідуального та групо­вого методів роботи з клієнтами вже з 60-х років XX ст. виявився нестійким. Клієнтами соціальної роботи ставали групи населення, проблеми яких зумовлювалися середовищем проживання і обмеже­ними соціальними та економічними ресурсами. Вирішити їх у межах існуючих методів було неможливо. Тому в 60-х роках у США починає практикуватись общинна робота — ще один класичний метод.Загалом із огляду на соціальну роботу діяльність в общині роз­глядається як процес втручання з метою вирішення соціальних проб­лем, підвищення рівня надання послуг і соціально-політичного фун­кціонування членів общини. При цьому акцент робиться на роз'яс­нювальній роботі і на створенні структур, здатних розширити можливості общини.У сучасній зарубіжній практиці, попри різноманітні дискусії, поширена класифікація методів на первинні (класичні, інноваційні) і вторинні. До класичних первинних методів зараховують індивідуальну підтримку, групову роботу, роботу в громаді.