4. Соціальна робота як вид практичної діяльності.

Соціальна робота – унікальний вид професійної діяльності зі створення соціальних умов для поліпшення умов життя окремої особистості, підвищення добробуту народу. Як вид професійної діяльності с.р. сформувалася на базі системи соц. захисту населення, освіти, охорони здоровя соціальних служб для молоді, спеціалізованих закладів та установ. Традиційно соц. робота розвивається як філантропічна допомога особистості у складній життєвій ситуації, певна система матеріального забезпечення населення з метою створення належних умов для виживання. З одного боку – фінансова підтримка держави, адаптація суспільства до потреб особистості, з іншого – створення відповідних соціальних умов для самоудосконалення і самореалізації особистості у напрямі оволодіння нею економічної спроможності. Значимість соціальної роботи в її спонукальному, активізуючому характері, який базується на розумінні того, що соц. працівник не зможе прожити за клієнта його життя. Соц. працівник повинен допомогти клієнту віднайти позитивні збережені його можливості, спрямувати їх у правильне русло, допомогти усвідомити власну життєву ситуацію і знайти вихід з неї. Основу соц. роботи як практичної діяльності становлять: принципи соц. роботи, процес соц. роботи, функції соц. роботи, складові соц. роботи, методи і технології. Основними принципами соціальної роботи,як практичної професійної діяльності є охорона соц.прав,принцип толерантності,профілактична спрямованість,принцип опори на власні сили,принцип мобілізації соц.ресурсів,соц.реагування,конфіденціальності.

5. Визначення об’єкту та суб’єкту соціальної роботи.

Об'єктом соціальної роботи в широкому розумінні цього поняття є всі люди, оскільки їх життєдіяльність з великими чи малими проблемами потребує уваги соціального працівника чи окремої служби, які спроможні створити чи видозмінити відповідні соціальні умови з метою усунення чи корекції певної проблеми. Суб'єктів соціальної роботи залежно від їх функцій можна розділити на кілька груп:організація, установи, соціальні інститути суспільства;громадські, доброчинні організації, фонди різного профілю, приватні соціальні служби тощо;люди, котрі виконують функції соціального працівника як професіонали чи на громадських засадах;викладач, а також ті, хто сприяє формуванню знань, умінь і навичок;ті, хто займається дослідницькою роботою у соціальній сфері.Безперечно, основним суб'єктом соціальної роботи є соціальний працівник. Широкий багатоаспектний діапазон його діяльності говорить про певне базове підґрунтя, професійну компетентність, особистісні якості тощо.

6. Пріоритетність підстав для визначення об’єктів соц. роботи.

Розглядаючи соціальну роботу як з позиції її практичної спрямованості, можна визначити такі групи об'єктів соціальної роботи:

1. інваліди (представники різних вікових груп), сім'ї, у яких виховуються діти-інваліди, діти і дорослі, які мають психологічні проблеми, стреси, схильні до суїциду;

2. люди похилого віку, які прирівнюються до ветеранів й учасників Військових дій та Великої Вітчизняної війни, вдови і матері загиблих військовослужбовців, колишні неповнолітні в'язні фашистських концтаборів;

3. люди похилого віку, які неспроможні себе обслуговувати, залишились одинокими, які мають проблеми через певний вік чи інвалідність;

4. діти й молодь, схильні до девіантної поведінки; діти які зазнають психічного, фізичного чи сексуального насильства; ті, що опинились у кризовій ситуації, коли є загроза їхньому життю чи здоров'ю; особи, котрі повернулися з місць позбавлення волі; сім'ї в яких живуть особи, схильні до вживання наркотиків, алкоголю;

5. кризові, неблагополучні сім'ї: в яких виховуються діти-сироти чи діти, що залишились без батьківської опіки, багатодітні сім'ї; неповні сім'ї; сім'ї, де проявляється жорстока поведінка батьків, конфліктні ситуації, сексуальна розбещеність.

7. Характеристика різновидів соц. роботи

Соціальне обслуговування - система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності.Соціальна допомога - система заходів, спрямованих на повернення особи до активного життя та праці, відновлення соціального статусу і формування в особи якостей, установок щодо пристосування до умов нормальної життєдіяльності шляхом правового і матеріального захисту її існування, підготовки до самообслуговування з формуванням здатності до пересування і спілкування, повсякденних життєвих потреб тощо.Соціальні послуги — комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя. (постійні и тимчасові, платні та безкоштовні)Соціальний супровід - вид соціальної роботи, спрямованої на здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.Соц. опіка і патронаж – особлива форма державного захисту прав особи, майна недієздатних і інших громадян, в тих випадках які передбачені законом. У домашніх умовах: профілактика,оздоровлення, санітарні заходи.Соц. профілактика – комплекс економічних, політичних,правових, медичних, психолого– педагогічних заходів направлених на попередження або обмеження або локалізацію негативних явищ у соц. середовищі.(первинна, вторинна, критична) (загальна профілактика-виявлення проблеми, спеціальна-її локалізація)Соціальна реабілітація - вид соціальної роботи, спрямованої на відновлення основних соціальних функцій, психологічного, фізичного, морального здоров'я, соціального статусу сімей, дітей та молоді. (медична, психічна, педагогічна, професійна, трудова, побутова, спортивна)Соціальне інспектування - система заходів, спрямованих на виявлення, здійснення аналізу, нагляду за умовами життєдіяльності сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, моральним, фізичним і психічним станом дітей та молоді, оцінку їх потреб, контроль за дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи.

8. Характеристика форм соц. роботи

1. Індивідуальна форма соц. роботи (телефон довіри, консультації, психодіагностика, соц.. супровід) 2. Групові форми соц. роботи (лекції, тренінги, клуби, вечірні школи, дні відкритих дверей, семінари, диспути, рейди)3. Масова форма соц.. роботи (мобільне консультування, теле- радіо- програми, конференції, фестивалі, великі ярмарки)

9. Система принципів соціальної роботи

Принцип – це певне правило, сформульоване на основі пізнання законів чи закономірностей чинити саме так.Принципи соц. роботи як науки: 1.Загально філософські принципи 2.Загальні принципи суспільних наук (історизму, соц. обумовленості, соц. значущості, соц. політичні, організаційні, психолого – педагогічні) 3.Соціально – політичні (- єдність держ. підходу у поєднанні з регіональними особливостями; - врахування конкретних форм життєдіяльності групи чи особистості при виборі змісту і форми методів с.р.; - законність і справедливість діяльності соц. працівника.Організаційні принципи: 1.Соц. – технологічна компетентність кадрів 2.Принцип контролю і перевірки виконання, єдності, прав і обов’язків, повноважень і відповідальності працівника.Психолого – педагогічні принципи:1.Необхідно враховувати індивідуальність характеристик при здійсненні будь – яких технологічних процесів 2.Принцип індивідуального підходу і адресність.Специфічні принципи соц. роботи:Принцип гуманізму, справедливості, альтруїзму, комунікативність, варіативність соц. допомоги.Важливі принципи соц. роботи як для професійної діяльності:1.Охрона соц. прав 2.Принцип толерантності 3.Принцип профілактичної спрямованості 4.Принцип опори на власні сили 5.Принцип мобілізації соц. ресурсів 6.Принцип соц. реагування 7.Принцип конфедеційності.