5. Калькулювання продукції.

Калькуляція – це результат калькуляційних розрахунків з визначення собівартості в розрізі встановлених статей, оформлений у ряді документа.

Собівартість продукції (робіт, послуг) є вираженя у грошовій формі витрат на витрачені в процесі виробництва за­собів та предметів праці, оплати праці тощо.

Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) полягає в розрахунку прямих і розподілі між видами продукції непрямих виробничих витрат.

1. Значення калькулювання продукції і види калькуляції.

Нормативна калькуляція — визначення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) на основі прогресивних норм використавня засобів виробництва та робочого часу. Протягом року нормативна калькуляція може перераховуватися залежно від зміни норм і нормативів у результаті впровадження заходів, передбачених планом технічного розвитку. Нормативна калькуляція показує максимальні витрати підприємства на визначену дату.

Звітна (фактична) калькуляція обчислюється в кінці планово­го року (кварталу, місяця) на основі даних бухгалтерського обліку. На основі звітної калькуляції визначають фактичний прибуток від реалізації продукції; ступінь виконання плану по собівартості шля­хом порівняння планової і звітної калькуляцій; знаходяться відхи­лення та з'ясовуються їх причини; розробляються заходи, спрямовані на зниження витрат і под. Звітні калькуляції складають на всі види продукції, вироблені на підприємстві.

Проектну калькуляцію використовують при будівництві нового підприємства чи нових цехів на діючому підприємстві. Витрати об­числюються на основі проектних норм і нормативів. Для визначен­ня доцільності будівництва проектну калькуляцію порівнюють з фак­тичною собівартістю аналогічних діючих виробництв.

Кошторисна калькуляція є різновидом планової калькуляції і використовується при обчисленні собівартості разових чи спеціальних робіт, і послуг на підприємстві.

Система калькулювання витрат — сукупність методів розрахун­ку (калькулювання) витрат. Керівництво підприємства залежно віддлу виробництва, особливостей технології та задач просування про­екції на ринок формує певний набір методів розрахунку витрат, який і утворює систему калькулювання витрат на даному іцприємстві.

Метод калькулювання собівартості продукції — сукупність прийомів документування, розрахунку і відображення виробничих витрат, які забезпечують визначення фактичної собівартості окремого виду продукції (робіт, послуг), а також перенесення витрат на одиницю продукції.

Метод нормативних витрат у зарубіжній літературі має назву стандарт-костинг (standart costing).

Стандарт-костинг (standart costing) — система обліку витрат і калькулювання собівартості з використанням нормативних витрат. «Стандарт» — кількість необхідних для виробництва калькуляцій­ної одиниці витрат, «костинг» — грошовий вираз цих витрат.

Попередільний метод калькулювання собівартості застосовується на виробництвах, де витрати можна згрупувати по підрозділах або виробничих процесах. Такий метод калькулювання собівартості продукції притаманний підприємствам, які виробляють однорідну (од­накову) продукцію за допомогою ряду операцій чи стадій.

Позамовний метод застосовується при виконанні разових робіт чи спеціальних замовлень (окремих ремонтних робіт, спеціальних замовлень кондитерської, лікеро-горілчаної продукції тощо).

Простий однопередільний метод калькулювання притаманний галузям, які виробляють монопродукт, або у випадках, коли продукт виготовляється в окремих цехах (цукрове, спиртове виробництво).

Параметричний метод застосовується для розрахунку витрат виробництва однотипних, але різних за якістю виробів. Він ґрунтується на встановленні закономірностей зміни витрат залежно від зміни якісних параметрів продукції.