Питання №2. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців. Причини та умови скоєння насильницьких злочинів та їх запобігання.

Визначають три основних типи насильницьких зло­чинців за характером їх антигромадської спрямованості.

До першого типу належать злочинці з чітко і стійко вираженою агресивно-насильницькою антигромадською спрямованістю.

Такі особи орієнтовані на поведінку, не­безпечну для життя, здоров'я та гідності інших грома­дян, їм притаманне негативно-зневажливе ставлення до людини та її найважливіших благ, переконаність у до­пустимості насильницьких засобів розв'язання конфлік­тів.

Такий поведінковий стереотип — результат глибо­кої деформації особи, специфічний продукт езопової життєвої спрямованості.

Питома вага засуджених за вказані злочини становить 45—55%.

Другий тип насильницьких злочинців — це особи, що характеризуються в цілому негативно, які допускали і раніше різні правопорушення, але спрямованість яких на момент вчинення злочинів проти особи не є явно вираженою.

Вчинення насильницького злочину стає за­собом досягнення особливо значущих для них цілей, способом заволодіння певним благом.

У загальній кіль­кості засуджених за вказані злочини питома вага таких осіб — близько 20%.

До третього типу належать ситуативні, випадкові злочинці, які до вчинення злочину були охарактеризо­вані позитивно або нейтрально, а саме насильницьке по­сягання вчинили вперше під впливом несприятливої

зовнішньої ситуації.

В їхній поведінці немає ознак, властивих представникам двох попередніх типів.

Во­ни застосовують насильство як реакцію на певну ситуа­цію.

Серед засуджених такі особи становлять близь­ко 30%.

Більшість осіб, які вчиняють насильницькі злочи­ни і хуліганські дії, — чоловіки (90—93%).

Це поясню­ється соціальними ролями, характерними для чоловіків і жінок, психофізичними особливостями статі.

Поведін­ці чоловіків під час дозвілля більше притаманні випад­кові компанії, зловживання алкоголем, що часто ство­рює конфліктні ситуації, які переростають у бійки.

Існують розбіжності в мотивації насильницьких зло­чинів, учинених чоловіками і жінками.

В останніх пере­важають мотиви ревнощів, помсти, заздрощів, прагнен­ня звільнитися від потерпілого тощо.

Багато насиль­ницьких злочинів вчиняються жінками на ґрунті віктимної поведінки потерпілого.

В останні роки реєст­рується зростання частки жінок при вчиненні таких злочинів, як убивства з хуліганських чи корисливих спонукань, у ході розбійних нападів і тощо, зростан­ня кількості злочинів, учинених з особливою жорсто­кістю.

Основний контингент насильницьких злочинців і хуліганів становлять особи молодого і середнього віку (до 40 років).

Найбільша кримінальна активність властива пред­ставникам вікової групи 25—29 років.

Відповідно далі за ступенем кримінальної активності йдуть вікові групи 18-24, 30-39, 16-17 років.

Порівняно з дорослими неповнолітні та молодь, як правило, мають менш розвинуту волю, підвищену враз­ливість до негативних впливів, імпульсивність, сугес­тивність, вони легше піддаються шкідливому впливу з боку антигромадських елементів, у тому числі у формі наслідування, підбурювання, залучення тощо.