НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра кримінального права і процесу

ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

з курсу кримінології

по темі №5

«Злочини у сфері економіки та запобігання їм»

Лекції 2 год

Практичні год

Самостійна робота

Підготував:

Завідувач кафедри

кримінального права і процесу

д.ю.н., доцент

Гумін О.М.

Львів 2011

Тема № 5 «Злочини у сфері економіки та запобігання їм»

План

1. Поняття та кримінологічна характеристика економічної злочинності.

2. Загальні причини та умови економічної злочинності. Запобігання економічній злочинності.

Література:

1. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини). Навчальний посібник - Київ: Атіка, 2001 .-368с.

2. Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман; За редакцією І. М. Даньшина. — Харків: Право, 1999 - 232с.

3. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. та ін. Кримінологія; Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Атіка, 2003.- 400 с.

4. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: [Підручник К 82 для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] / І. М. Дань­шин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд; За ред. проф. І. М. Даньшина. - Харків: Право, 2003. - 352 с.

5. КРИМІНОЛОГІЯ. За загальною редакцією О. М. Джужи доктора юридичних наук, професора, Київ Юрінком Інтер, 2002.

6. Кримінологія: Навч. посіб. / О. М. Джужа, В. В. Ва-К82 Василевич, Ю. Ф. Іванов, П. М. Опанасенко, В. Г. Пше­ничний, В. Г. Сюравчик; За заг. ред. О. М. Джужи. — К.: Прецедент, 2004. - 208 с.

7. Кримінологія: Підручник / За заг. ред. Л. С. Сміяна, Ю. В. Нікітіна. — К.: Національна академія управління, 2010. — 496 с.

8. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. Частина ІІІ — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008.

9. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. Частина ІІ — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007.

ВСТУП

Незважаючи на свою досить коротку історію, економічна злочинність становить одну з найбільших загроз національній безпеці, завдаючи ве­личезну матеріальну та моральну шкоду суспільству.

Аналіз економічної злочинності передбачає вивчення закономірностей розвитку самої еконо­міки та процесів управління нею.

Масштаби і темпи зростання економічної злочинності в Україні, яка завершила лише початковий етап трансформаційних перетворень і ще недостатньо чітко врегулювала економічні відносини, характеризуються як формуванням злочинних форм бізнесу, так і криміналізацією всього господарського механізму.

Економічні злочини нині включають широке коло різних за своїми кримінально-правовими ознаками діянь, боротьба з якими вимагає адекватного державного підходу, ресурсного забезпечен­ня та вдосконалення чинного законодавства, яке не відповідає реаліям сьогодення. Внаслідок цього інтереси держави вступають у протиріччя з інтересами суб'єктів господарювання.

Це змушує їх приховувати прибут­ки, не сплачувати податки, всілякі операції здійснювати в тіньовому сек­торі.

Держава, зі свого боку, з метою дотримання задекларованого право­порядку, вимушена переходити на адміністративні методи управління економікою, застосовувати жорсткі фіскальні заходи, посилювати кримі­нальне переслідування за "тіньову" економічну діяльність.

Але такими методиками навряд чи можливо запобігти зростанню економічної зло­чинності, в тому числі її організованих форм, які постійно видозміню­ються.

Щоб зрозуміти логіку таких змін, треба визначити об'єкт еконо­мічної злочинності та закономірності її розвитку.

Питання №1: Поняття та кримінологічна характеристика економічної злочинності.

Перш за все визначимо коло тих суспільне небезпечних діянь, які належать до економічних злочинів.

Необхідність цього аналізу обумовлюється тим, що і в офіційних документах, наприклад, в законах та постановах Верховної Ради України, указах Президента України і літературних джерелах, досить часто вживаються найрізноманітніші терміни при визначенні напрямів боротьби зі злочинністю у сфері економіки.

В даний час склалася така ситуація, коли поняття «економічна злочинність», «злочини у сфері економіки», «злочини у сфері господарської діяльності», «тіньова економіка», «злочини економічної спрямованості» та інші часто ви­користовуються як тотожні.

Таке становище певною мірою дезорієн­тує правоохоронну практику при розробленні заходів протидії еко­номічній злочинності.

Кожне поняття має бути наповнене своїм кон­кретним змістом.

У зв'язку з цим і в теоретичному, і в практичному плані дуже важливо визначитися з поняттями, якими ми оперуємо, систематизувати їх, запропонувати єдине визначення.

Вирішення цих завдань ускладнюється тим, що:

• по-перше, до­сить важко окреслити чіткі кримінально-правові межі цього різно­виду злочинності;

• по-друге, злочини цієї групи мають істотну відмінність у кримінально-правовій характеристиці;

• по-третє, від­повідальність за економічні злочини, які вчиняються в процесі здійснення економічної діяльності, передбачена різними розділами чинного Кримінального кодексу;

• по-четверте, в ньому не має визначення поняття економічного злочину;

• по-п’яте, в науковій літе­ратурі, як уже підкреслювалося, немає єдності поглядів щодо сут­ності економічної злочинності та її системи;

• по-шосте, криміноло­гічний аналіз показує, що ці злочини мають високу ступінь систем­ності, взаємозв'язку і взаємообумовленості: економічні злочини тягнуть за собою низку Інших злочинів як корисливого, так і на­сильницького характеру, а також службових злочинів;

• по-сьоме, в кримінологічному плані економічна злочинність тісно пов'язана з організованою злочинністю і традиційною загальнокримінальною;

• по-восьме, вона виходить за рамки національних кордонів і набу­ває міжнаціонального характеру; при цьому слід зазначити, що і в документах ООН, і в міжнародних угодах немає чіткого визначен­ня цього поняття.

Вітчизняне кримінальне право до злочинів у сфері економіки традиційно відносить два види злочинів:

1. злочини проти власності;

2. господарські злочини (злочини у сфері господарської діяльності).

Злочини проти власності — це сукупність суспільне небезпечних діянь, пов'язаних з порушенням права володіння, розпорядження і використання майна незалежно від форми власності (розділ VI КК України).

Сукупність же відповідних злочинів у промисловості, сільському господарстві, торговельно-посередницькій діяльності, фінансовій сфері, у сфері контролю за господарською діяльністю становлять господарські злочини (розділ VII КК України).

Основні риси економічних злочинів полягають у тому, що вони:

1. вчиняються у сфері економічних відносин;

2. суб'єктами цих злочинів можуть бути фізичні (громадяни) та службові особи;

3. спрямовані на одержання значної економічної вигоди;

4. вчиняють­ся лише умисно з мотивів користі;

5. засоби їх вчинення можуть бути як насильницькими, так і ненасильницькими.

Виходячи з наведеного, можна дати таке визначення поняття економічної злочинності: економічна злочинність — це сукуп­ність умисних корисливих злочинів у сфері легальної і нелегальної економічної діяльності, основним безпосереднім об'єктом яких виступають відносини власності і відносини у сфері господарсь­кої діяльності.