3. Світова практика оподаткування домогосподарств

Сучасний стан розвитку економіки України характеризується  глибокою деформацією економічної, політичної, соціальної сфери, що зумовлювалось як успадкуванням залишкових елементів традиційних методів управління економікою, так і набутих у процесі реформування, внаслідок відсутності цілісної стратегії розвитку, виваженої економічної політики, ігноруванням структурного характеру економічної кризи, незакінченістю процесу формування інституційно-правового фундаменту ринкової економіки.

На противагу вітчизняним засадам реалізації державної політики, система соціальної та фіскальної безпеки на Заході отримала назву держави соціального добробуту, для якої характерне суцільне охоплення соціальним захистом та наданням сукупності суспільних благ усім громадянам, що ґрунтується на принципах соціальної справедливості.

У більшості високорозвинених країн світу впродовж багатьох років законодавчо закріплено застосування практики сімейного оподаткування доходів громадян, що є безпосередньою реалізацією конституційних принципів соціальної держави і захисту прав сім’ї в галузі оподаткування. Суть і зміст такої моделі оподаткування полягає в тому, що домогосподарство розглядається як єдина економічна єдність зі спільними доходами і споживанням, тому при оподаткуванні потрібно враховувати його фактичну здатність до сплати податків з метою правового регулювання та додаткового захисту прав сім’ї.

У податковому законодавстві усіх країн визначено поняття “домогосподарство” для цілей оподаткування, яке слід трактувати як перебуваючі в шлюбі особи, які є податковими резидентами, і їх недієздатні члени та неповнолітні діти, одинокі та розлучені громадяни, що мають утриманців. Для обчислення податку, що має сплатити домогосподарство,  застосовується спеціальна шкала прибуткового податку, або розрахунок, з метою врахування фактичної здатності кожного податкоплатника – члена  домогосподарства до сплати податку.

Введення персонального оподаткування в Україні є проблематичним, оскільки необхідно здійснити значні зміни і подати доповнення до чинного податкового законодавства, зокрема, щодо порядку реєстрації домогосподарств, пристосовувати норми кримінальної, цивільної відповідальності до нового суб’єкта правовідносин. Визначено два можливі варіанти оподаткування. Перший ґрунтується на збереженні роздільного оподаткування кожного члена домогосподарства, що передбачає роздільну подачу декларацій кожним його членом. Облік сімейних обставин здійснюється через вирахування, знижки і заліки. В іншому варіанті домогосподарство в цілях оподаткування розглядається як консолідована група платників податків – фізичних осіб, які подають спільну декларацію. Усі обов’язки з обліку доходів і витрат виконує кожен  платник податків зокрема (або його законний представник). Податкова ставка може бути застосована або безпосередньо до податкової бази всієї групи, або через розрахунок податку для кожного члена сім’ї з подальшим підсумовуванням податкових зобов’язань.