Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінанси.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
719.87 Кб
Скачать

3. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічних зв’язків

Світова валютна система базується на функції світових грошей. Вони служать світовим платіжним засобом, світовим купівельним засобом і матеріальним втіленням суспільного багатства. Протягом тривалого періоду в ролі світових грошей виступало золото. Але на практиці міжнародні розрахунки завжди здійснювалися в найбільш сильних і стійких валютах світу, тому що розраховуватися золотом незручно (оскільки щоразу доводилося відливати шматок золота відповідної ваги і нести витрати по його пересиланню з однієї країни в іншу і страхуванню), але і тим, що розвиток зовнішньоторговельного обороту значно обганяв видобуток дорогоцінних металів. У 19 ст. і до першої світової війни міжнародні розрахунки здійснювалися найчастіше в англійських фунтах стерлінгів. Після другої світової війни головною валютою західного світу став долар США. Відбулася демонетизація золота, тобто процес поступової втрати ним грошових функцій. З розвитком кредитних відносин кредитні гроші - векселя, банкноти, чеки - поступово замінили золото у внутрішньому грошовому обігу, а потім в міжнародних валютних відносинах.

Тепер золото виконує функцію світових грошей опосередковано через операції на ринках золота, де на золото можна придбати необхідні валюти і товари. Золото виступає необхідним страховим фондом держави і приватних осіб.

Крім долара США та інших вільно конвертованих валют як світові гроші використовується ЄВРО - грошова одиниця країн ЄС.

Важливим елементом валютної системи виступає валютний курс.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн або в міжнародних валютних одиницях.

В основі формування курсів валют лежать вартісні пропорції обміну - інтернаціональні вартості певної кількості товарів і послуг, що виражені грошовою одиницею. На практиці вартісні пропорції обміну валют вимірюються співвідношенням купівельної спроможності валют. Валюти зіставляються по інтернаціональним вартостям певної кількості товарів і послуг, представлених тією або іншою грошовою одиницею.

Валютні курси формуються на світовому валютному ринку в залежності від попиту та пропозиції та стану економіки певної країни.

Курс валюти залежить також від співвідносних темпів інфляції в різних країнах, від темпів росту продуктивності праці і її співвідношення між країнами, від темпів росту ВНП (основи товарного наповнення грошей), місця і ролі країни у світовій торгівлі, вивозі капіталу.

Чим вище темпи інфляції в країні, тим нижче курс її валюти. Саме ці фундаментальні фактори визначають курс валюти. Довгострокові тенденції розвитку валютного курсу є відображенням ходу відтворювального процесу в національній економіці і ролі країни у світовому господарстві.

Безпосередньо на курс валюти впливають стан платіжного балансу держави, різниці процентних ставок на грошових ринках різних країн, ступінь використання валюти даної країни на євроринку й у міжнародних розрахунках, довіра до валюти країни й інші фактори.

Найбільше значення серед останніх факторів має стан платіжного балансу. При поліпшенні платіжного балансу курс валюти підвищується, оскільки зростає попит на цю валюту. При погіршенні платіжного балансу, тобто при його дефіцитності, курс валюти падає, оскільки на таку валюту попиту немає. Однак в умовах золотих валют і валют із зафіксованим золотим вмістом відхилення валютного курсу від паритету були незначні. Вони відбувалися в межах так званих золотих крапок («золоті крапки» - це межі відхилень валютного курсу від паритету; такі відхилення в умовах дії золотого стандарту і Бреттонвудських угод складали ±1%).

Підприємці не купували валюту за курсом, що значно перевищував паритет, а воліли розрахуватися шляхом пересилання золота. Тому відхилення курсу від паритету могли бути в межах вартості пересилання золота з однієї країни в іншу і його страхування.

Рівень валютних курсів і їхнього коливання впливають на всі сфери світогосподарських зв'язків - зовнішню торгівлю, рух довгострокових і короткострокових капіталів, зовнішню заборгованість - і в цілому на зовнішні платіжні позиції країни.