3. Створені біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.

На периферії біржі засновувалися як товариства (суспільства) з обмеженою відповідальністю (Воркутинская товарна біржа, Алтайська товарна біржа, Приволзька товарно-сировинна біржа, Кузбасская міжнародна товарно-сировинна біржа й т.д.), що порозумівалося рівнем ділової й економічної культури, традиціями, а також відсутністю твердої правової основи, що регламентує їхнє створення й функціонування. Це надавало засновникам біржі більшу волю при підготовці необхідних документів, дозволяло закласти такий механізм керування й розподілу прибутку, що найбільшою мірою влаштовував би їх. Засновників залучало й те, що біржа у формі товариства могла бути зареєстрована в місцевих органах влади. Окремі біржі реєструвалися як приватні індивідуальні підприємства (наприклад, біржа «Аліса»).

У міру розвитку біржової торгівлі усе більше проявлявся некомерційний характер бірж. Тому мінялася їхня організаційно-правова форма. У цей час тільки валютні біржі залишаються акціонерними товариствами, товарні біржі переважно обирають форму некомерційної асоціації, а фондові - у законодавчому порядку повинні мати форму некомерційного партнерства.

4. За формою участі відвідувачів у торгах біржі можуть бути закритими й відкритими.

У торгах на закритих біржах беруть участь її члени, що виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців у біржовий зал закритий. Сучасні біржі за рубежем в основному є закритими, тому що біржова торгівля пов'язана з високими ризиками й вимагає високого професіоналізму.

У торгах на відкритих біржах крім постійних членів і біржових посередників можуть брати участь і відвідувачів. При цьому відкриті біржі бувають двох типів:

• чисто («ідеально») відкрита біржа, на якій контрагентів не зобов'язують користуватися послугами посередників. Їх може й не бути, тому що на таких біржах забезпечується вільний доступ у біржове коло продавців і покупців, тобто вона характеризується прямими зв'язками виробників і споживачів (продавців і покупців);

• відкрита біржа змішаного типу, на якій безпосередньо із продавцями й покупцями угоди можуть укладати дві групи посередників:

а) брокери, що працюють від імені й за рахунок клієнта;

б) дилери, що здійснюють операції на біржі від свого імені й за свій рахунок.

Ступінь відкритості бірж безпосередньо пов'язана з її торговельною стратегією. Найчастіше відкритість біржі використається в рекламних цілях або для пожвавлення торгів. До того ж відкритість бірж можна пояснити нерозвиненістю біржового механізму, що дозволяє брати участь у торгах непрофесійним учасникам біржового ринку.

Удосконалювання біржової торгівлі приводить до більше закритого характеру діяльності, орієнтує на ріст професіоналізму, формування ділових зв'язків на основі взаємної довіри між торгуючими, для якого необхідні обмеження числа випадкових відвідувачів і постійна спільна робота на біржі. Крім того, закритий характер біржі відповідає її концепції як організації (асоціації) торгуючих (посередників), створюваної для забезпечення торгівлі й задоволення їхніх інтересів, а не для залучення інвестиційного капіталу. Тому для біржі, що захищає інтереси торгівлі, закритий характер більше кращий.

У цей час у Росії валютні й фондові біржі є закритими, а товарні можуть бути як закритими, так і відкритими, хоча відповідно до уставу більшість товарних бірж ставиться до закритого.

5. По номенклатурі товарів, що є об'єктом біржового торгу, вони підрозділяються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані. Такий розподіл бірж переважно використається для класифікації товарних бірж.

На універсальних біржах ведуться торги по широкому колу різноманітних товарів.

Спеціалізовані біржі мають товарну спеціалізацію або спеціалізацію по групах товарів. Серед них виділяють біржі широкого профілю й узкоспециализированные.

При створенні товарних бірж простежувалася тенденція до їхньої спеціалізації, що було особливо характерно для бірж, створюваних у місцях найбільшої концентрації промислового виробництва.

Суть спеціалізації зводиться до того, що на біржі або в її спеціалізовані секції залучаються безпосередні виробники й споживачі тієї або іншої товарної групи. Так досягається високий ступінь концентрації відповідного товару на біржі й збільшується біржовий торговельний оборот.

Товарні біржі, що відроджувалися в Росії, були переважно універсальними. Це об'єктивно було пов'язане з необхідністю максимальної концентрації товарів в умовах обмеженого ринкового обсягу товарних ресурсів. Однак у міру розвитку біржової торгівлі потрібна була спеціалізація товарних бірж. При цьому вона залежала від ряду факторів:

а) місця виникнення біржі;

б) засновників і членів біржі, а також взаємозв'язків між ними.

У цей час із 84 зареєстрованих товарних бірж 11 спеціалізуються на торгівлі продукцією агропромислового комплексу, 9 - на торгівлі металом.

Як показує світова практика, перевагами спеціалізованих бірж є: зниження витрат торгівлі, ослаблення диктату монополізованих виробників, виявлення ціни, на яку можуть орієнтуватися продавці й покупці (виробники й споживачі), кваліфіковане відпрацьовування біржового стандарту, а потім ф'ючерсного контракту на продукт спеціалізації біржі.