Тема 1. Банківська система України, нбу.

План

1. Банки і банківська система.

2. НБУ та його функції.

3. Правові основи, структура організації та управління НБУ.

Література: [1, 2, 3, 4, 9].

1. Перші банки в світі виникли з удосконаленням товарно-грошових відносин при феодалізмі у другій половині першого тисячоліття та набули значного розвитку в найбільш економічно-розвинутих, на той час, країнах Європи (Італії, Німеччині, Нідерландах) у ХІУ ст. Хоча, ряд банківських функцій, наприклад, позика грошей та обмін валют різних країн, іншими структура, в багатьох країнах світу, виконувалися і до того.

У ХУІІ-ХУІІІ ст. З початком формування капіталістичних відносин банки поширилися в Англії, Франції, США та інших країнах світу. На той час основною функцією банків було кредитування королів і феодалів, а потім капіталістів.

В Україні банки виникли у вересні 1991 р. згідно із Законом України “Про банки і банківську діяльність” шляхом трансформації банківських структур, які входили в єдину систему державних банків СРСР.

В сучасній літературі існує кілька визначень терміну “банк”. Так, в “Економічній енциклопедії” за редакцією Л. Абалкіна: “Банк – це спеціалізована фінансово-кредитна установа, призначена для:

а) посередництва і кредитних відносин між економічними суб’єктами: мобілізації (концентрації) вільних грошових коштів і їх наступного розподілу у формі кредитів;

б) грошових розрахунків між економічними суб’єктами;

в) створення кредитних засобів обігу;

г) перетворення в капітал грошових заощаджень населення і грошових доходів суб’єктів економіки”.

У “Сучасному економічному словнику”: “Банк – це фінансова організація, установа, що проводить різноманітні операції з грошима і цінними паперами та надає фінансові послуги уряду, підприємствам, громадянам та одна одній”.

У Законі України “Про банки і банківську діяльність”: “Банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб".

Банківська система – це сукупність різних видів банків і банківських об’єднань у їх взаємозв’язку і взаємодії.

Банківська система України дворівнева та складається з НБУ, інших банків та банківських об’єднань, які діють згідно Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Класифікація банків:

- за формою економічної власності: державні, приватні (однієї особи), колективні (акціонерні, товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), кооперативні), муніципальні і комунальні, змішані (де поєднується державний капітал з іншими формами власності) та міждержавні;

- за функціями та характером виконуваних операцій: універсальними (виконують всі, або кілька функцій) і спеціалізованими (ощадними, інвестиційними, інноваційними, емісійними (в Україні тільки НБУ), іпотечними, розрахунковими (кліринговими), зовнішньоторговельними та ін.).

Банк набуває статусу спеціалізованого у разі, якщо більше 50 % його активів є активами одного типу.

Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного у разі, якщо більше 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб;

- за основною метою діяльності: НБУ (забезпечення стабільності грошової одиниці України) та комерційні банки (надання своїх послуг з метою отримання прибутку).

Організаційно-правовими формами банків можуть бути: акціонерні товариства (статутний фонд поділений на акції, кожний учасник розпоряджається стількома голосами, скількома відсотками акцій у Статутному фонді він володіє; акції вільно купляються і продаються (для ВАТ), вільно купляються і продаються іншими засновниками (для ЗАТ)), ТОВ (статутний фонд поділений на частки, кожний учасник розпоряджається стількома голосами, скількома відсотками часток він володіє; для передачі частки одним учасником, потрібна згода інших учасників, які мають переважне право на її придбання) та кооперативи (статутний фонд поділений на паї, кожний учасник володіє одним голосом, незалежно від розміру своєї частки у статутному фонді, порядок передачі часток зазначається у Статуті).

Банківські об’єднання:

Банківська корпорація – засновниками корпорації є виключно банки, які передають її частину своїх функцій, залишаючись юридичними особами. Рішення корпорації з делегованих питань обов’язкові для виконання банками-засновниками корпорації .

Банківська холдингова група – засновниками також є виключно банки. При цьому, материнському банку повинно нале-жати не менше 50 % голосі кожного із банків, які входять до групи.

Фінансова холдингова група - засновниками є виключно установи, що надають фінансові послуги. При цьому, материнській компанії повинно належати не менше 50 % голосів кожного із учасників, які входять до групи.

Банки також можуть бути учасниками промислово-фінансових груп, які складаються з промислових підприємств і фінансових установ та мають материнську компанію.

Для координації свої дій банки можуть об’єднуватися в добровільні банківські спілки та асоціації, які не мають права вмішуватися у діяльність банків.

2. Національний банк України (НБУ) – є центральним банком країни, особливим центральним органом державного управління. НБУ має статутний капітал в розмірі 10 млн. грн., що є державною власністю.

НБУ є економічно самостійним органом, має статус юридичної особи, не відповідає за зобов’язання органів державної влади та інших банків, а органи державної влади та інші банки не відповідають за зобов’язання НБУ.

НБУ має свої філії в регіонах. Одержання прибутку не є метою діяльності НБУ.