99. Психологія окремих категорій злочинців.

При вивченні окремих категорій злочинців велику увагу приділяють насильницькому типу злочинця (хуліган, ґвалтівник, вбивця). У літературних джерелах робилися спроби встановити найбільш загальні риси насильницьких злочинців: 1) егоїзм. 2) тісно пов'язана з егоїзмом (а нерідко і прямо ним обумовлена) зневага до інтересів і думок окремих членів суспільства, у тому числі навіть найближчих цій людині; 3) відсутність здатності, а часто і бажан¬ня поставити себе на місце потерпілого, звідси — відсутність почуття жалю до потерпілого, високий чи низький ступінь жорстокості; 4) переважно афективний характер поведінки, при якій бажання, що виникають в особи, потреби і спонукання відразу ж реалізуються, у тому числі злочинним шляхом.Для насильницьких злочинців характерний низький рівень загальної культури та освіче¬ності. Розрізняють випадкових злочинців і стійкий («злісний») тип на¬сильницького злочинця. Для злісного типу характерна агресивна спря¬мованість особистості, прагнення розв'язати конфлікт шляхом засто¬сування фізичної сили, жорстокості. Особливий тип насильницького злочинця — вбивця. Існують різні типи вбивць: «випадкові» вбивці, сексуальні вбивці, вбивці-хулігани, вбивці-терористи, вбивці-найманці (кілери) та ін. Позбавлення життя іншої людини має серйозні психологічні наслідки для особи, яка його вчинила. Процес економічних перетворень, розвиток ринкових відносин пов'язані з про¬никненням шахрайства в усі сфери суспільства. З погляду психології більшість шахраїв мають добру уяву, їм притаманні сугестивний вплив і вміння переконувати. До особистих якостей і властивостей шахрая належать його хитрість, облудність, уміння привертати до себе оточу¬ючих, знання способів підроблення документів. За своїм зовнішнім виглядом це звичайно солідні люди, які «вміють себе подати», мають певні знання у галузі психології, досить добру спостережливість і швидко реагують на обстановку, що змінюється.

100. Психологія організованої злочинної групи.

Характерною особливістю організованої злочинності є створення основної злочинної групи, яка має високий рівень саморегуляції і ієрархічну структуру, що включає три звена, а вряді випадків и більш високий рівень керування, руководства, підлеглості та розподіл функцій між своїми членами. В майже усіх випадках ці злочинні организації мають пірамідальну структуру на вершині якої знаходиться основний лідер, а в безпосередньому її оточенні невелика група осіб, що приймає основні рішеня. Для злочинних груп характерні наступні ознаки (виражені в більшій чи меньшій мірі в залежності від рівня їх організованості).Організованість – наявність чіткої, строгої ієрархічної структури, жосткої дисципліни, підлеглості низчого звена висшему.Стійкість – довготривалий й стійкий злочинний зв'язок та можливість відновлюватися після її (цілком або частково) виявлення та застосування заходів кримінального впливу.Згуртованість – ступінь зв’язку, единенія членів. Організована злочинна група — це реальне неформальне стійке об'єднання трьох та більше осіб, яке створене і функціонує з метою професійного вчинення злочинів за попередньою змовою, життєздатне на основі кримінальної організованості та корупційних зв'язків. Суспільна небезпека організованої злочинності вища в порівнянні з індивідуальними злочинами, що зумовлюється кількома психологічними і соціально-психологічними факторами, а саме: скоєння злочину в умовах групи психологічно полегшується, відчувається вплив інших членів групи; організована злочинність відрізняється просторовим розмахом (нерідко охоплює цілі регіони, галузі господарства) і масштабом злочинного діяння (розкрадання в особливо великих розмірах, контрабанда і т. п.); є можливість залучення в злочинну діяльність нових осіб, у тому числі державних службовців і неповнолітніх; справляється певний вплив на діяльність злочинної групи і психічне антисоціальне зараження.