Порядок судового розгляду.
Під порядком судового розгляду або засідання потрібно розуміти встановлену законом та судом послідовність проведення процесуальних дій, спрямованих на забезпечення всебічного, повного і об’єктивного дослідження матеріалів справи, встановлення в ній істини і винесення на цій основі законного, обгрунтованого і справедливого вироку.
З урахуванням характеру дій, що проводяться, судовий розгляд можна поділити на такі складові частини:
підготовчу частину (ст. ст.283-296 КПК);
судове слідство (ст. ст.297-317 КПК);
судові дебати (ст.318 КПК);
останнє слово підсудного (ст.319 КПК);
постановлення і проголошення вироку (ст. ст.321-341 КПК).
Кожна частина судового розгляду має специфічні завдання в рамках загальних завдань, які стоять перед усією стадією. Вона виконується у суворій відповідності з вимогами норм Кримінально-процесуального кодексу, хоча об’єм і ступінь регламентації різних частин визначені неоднаково.
Наприклад, послідовність всіх дій підготовчої частини судового засідання і постановлення вироку, характер процесуальних дій в судовому слідстві регламентований КПК, а послідовність їх проведення представлена на розсуд суду (ст.299 КПК).
Підготовча частина судового розгляду полягає у виконанні судом певних процесуальних дій, метою яких є забезпечення повного, всебічного і правильного встановлення обставин справи, перевірку і оцінку доказів в наступній частині судового розгляду – судовому слідстві.
Значення підготовчої частини судового розгляду полягає в тому, що саме в ній створюються всі умови, необхідні для того, щоб суд міг в судовому слідстві повно і всебічно досліджувати обставини справи. Крім цього, від проведення підготовчої частини судового розгляду і вирішення в ній процесуальних питань багато в чому залежить правильне вирішення справи по суті, охорона прав учасників судового розгляду, дотримання встановлених законом процесуальних гарантій.
Процесуальні дії, що складають підготовчу частину судового засідання, такі:
Відкриття судового засідання (ст.283 КПК).
Її суть полягає в тому, що головуючий в призначений для розгляду кримінальної справи час відкриває судове засідання, оголошує, яку справу належить розглянути.
Перевірка явки учасників судового розгляду (ст.284 КПК).
До відкриття судового засідання секретар судового засідання зобов’язаний перевірити явку учасників судового розгляду, а також викликаних осіб і доповісти про причини неявки відсутніх. Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з’явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх.
Роз’яснення перекладачеві його обов’язків, як це видно з приписів закону (ст.285 КПК), здійснюється до роз’яснення прав іншим учасникам судового розгляду. Це здійснюється тому, що перекладач повинен розпочати свою процесуальну діяльність одночасно з судом і раніше інших учасників судового засідання. Закон зобов’язує головуючого роз’яснити перекладачеві його обов’язок перекладати суду показання і заяви осіб, що приймають участь в засіданні і не володіють мовою, на якій ведеться судочинство, а цим особам – зміст показань, заяв, документів, оголошених в суді, а також розпорядження головуючого і рішення суду. Головуючий, крім цього, зобов’язаний від імені суду попередити перекладача про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України за завідомо неправильний переклад, про що від нього відбирається підписка.
Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку (ст.286 КПК).
Суд повинен впевнитися в тому, що в судове засідання дійсно прибула особа, справа щодо якої підлягає розгляду в суді. Для цього з’ясовується прізвище, ім’я, по батькові підсудного, день, місяць, рік і місце народження, громадянство, освіта, сімейний стан, судимість, якщо така є, заняття, місце проживання.
Встановивши особу підсудного, головуючий з’ясовує у нього, чи вручено йому і коли саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених у ч.1 ст.27 КПК, - копія скарги, копія постанови про порушення справи та повістка. В разі невручення підсудному цих документів або вручення їх в строк менший як три дні до розгляду справи в судовому засіданні розгляд справи належить відкласти на три дні з обов’язковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення.
При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів справа може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний.
Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу (ст.287 КПК).
Після встановлення особи підсудного головуючий оголошує склад суду, повідомляє, хто є обвинувачем і захисником, а також секретарем, експертом, спеціалістом і перекладачем, роз’яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду їх право заявити відвід складу суду чи кому-небудь із суддів, прокурору, секретарю, експерту, спеціалісту, перекладачу. Якщо в судовому засіданні присутній запасний народний засідатель головуючий також про це оголошує – йому теж може заявлятися відвід. Питання про відвід повинно бути мотивованим і підлягає вирішенню в нарадчій кімнаті за правилами ст.57 КПК України, відповідно до якої відвід, заявлений судді або народному засідателю, вирішується іншими суддями без судді, якому заявлено відвід. Суддя, якого відводять, має право дати пояснення з приводу заявленого відводу. При рівності голосів суддя вважається відведеним.
Відвід, заявлений двом суддям чи всьому складу суддів, вирішується судом в повному складі простою більшістю голосів. У випадках відводу головуючого в суді, а також при його самовідводі, слухання справи відкладається для заміни головуючого іншим суддею або справа передається у вищестоящий суд для вирішення питання про її підсудність.
У випадках відводу народного засідателя останній заміняється іншим народним засідателем.
Заява про відвід судді, який одноособово розглядає справу, подається у письмовому вигляді не менш як за три дні до судового розгляду справи. Відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується постановою голови районного (міського) суду. Коли до складу районного (міського) суду обрано одного суддю або коли відвід заявлено голові районного (міського) суду, питання про відвід вирішуються постановою голови міжрайонного суду. В такому ж порядку вирішується питання про відвід, заявлений в судовому засіданні.
Вирішення питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб (ст. ст.288-292 КПК).
Коли підсудний не з’явиться без поважних причин в судове засідання в справах, в яких явка його є обов’язковою (ст.262 КПК), суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати по відкладеному засіданню. Крім того, суд має право винести ухвалу, а суддя – постанову про привід підсудного і про заміну запобіжного заходу на більш суворий або про обрання запобіжного заходу, коли його не було обрано раніше (ст.288 КПК). У випадку, коли підсудний ухиляється від суду чи захворів психічною або іншою тяжкою тривалою хворобою, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження у справі щодо цього підсудного до його розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних.
Якщо в судове засідання не з’явиться прокурор або захисник і якщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справи належить відкласти. Заміна захисника, що не з’явився, допускається тільки за згодою підсудного.
Прокуророві, а також захисникові, які вперше вступили в справу, суд зобов’язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки для участі в судовому засіданні. Про неявку прокурора або захисника в судове засідання суд повідомляє відповідні органи.
Якщо в судове засідання не з’явиться потерпілий, суд вирішує питання про розгляд справи або відкладення його в залежності від того, чи можливо у відсутності потерпілого з’ясувати всі обставини справи і захистити його права і законні інтереси. При неявці без поважних причин потерпілого або його представника в справах, зазначених у ч.1 ст.27 КПК, справа підлягає закриттю, однак за клопотанням підсудного справа в цих випадках може бути розглянута по суті у відсутності потерпілого (ст.290 КПК). До потерпілого, який не з’явився без поважних причин, суд може застосувати привід відповідно до ст.72 КПК. За злісне ухилення від явки до суду потерпілий несе відповідальність за ч.1 ст.185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов’язку з’являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше.
Якщо в судове засідання не з’явився цивільний позивач або представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства.
Суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або коли позов заявлений підприємством, установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника (ст.291 КПК).
Неявка цивільного відповідача або його представника у судове засідання не є перешкодою для розгляду цивільного позову.
У випадках неявки свідка, експерта чи спеціаліста суд вислуховує думку учасників судового розгляду про можливість розгляду справи і виносить ухвалу (постанову) про подальший розгляд справи чи про відкладення його. Відкладаючи розгляд справи, суд приймає заходи до виклику осіб, що не з’явилися. Суд у виняткових випадках може звільнити свідка, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов’язку з’являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше.
Видалення свідків із залу суду (ст.293 КПК).
Коли суд визнає можливим почати слухання справи, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із зали судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів, щоб допитані свідки не спілкувалися з недопитаними. Видалення свідків із зали судового засідання провадиться з метою запобігти впливу на їх показання оголошенням обвинувального висновку та інших процесуальних документів, дослідження судом доказів, зокрема шляхом допиту підсудного, потерпілого, інших свідків.
Потерпілий, підсудний, експерт і спеціаліст, як правило, із зали суду не видаляються.
Роз’яснення прав учасникам процесу (ст. ст.294, 295 КПК).
Після виконання всі зазначених дій головуючий зобов’язаний роз’яснити процесуальні права спочатку підсудному, потім потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві або їх представникам, а також експертові і спеціалістові. Оскільки обсяг прав в учасників розгляду неоднаковий, їх роз’яснення повинно бути індивідуалізованим. Поряд з роз’ясненням прав головуючий доводить до відома учасників судового розгляду їх обов’язки, про що робиться відмітка в протоколі судового засідання. Експерта, крім того, він попереджає про кримінальну відповідальність за відмову виконати обов’язки експерта і за дачу завідомо неправдивого висновку.