3.3. Організаційні структури управління підприємствами

Організаційна структура управління — це форма системи управління, що визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

• Зв’язки певної сукупності елементів системи управління можуть мати лінійний, функціональний і міжфункціональний характер.

• Лінійні зв’язки виникають між підрозділами і керівниками різних рівнів управління.

• Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління.

• Міжфункціональні зв’язки мають місце між підрозділами одного й того ж рівня управління.

• Можливі типи організаційних структур управління підприємствами.

1 Лінійна організаційна структура управління — така структура, між елементами якої існує лише одноканальна взаємодія (рис. 3.1а). За лінійної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника.

2 Функціональна організаційна структура управління базується на розподілі функцій управління між окремими підрозділами апарату управління (рис. 3.1б). У процесі її застосування кожний виробничий підрозділ одержує розпорядження одночасно від кількох керівників функціональних служб.

3 Лінійно-функціональна організаційна структура управління основана на розподілі повноважень і відповідальності за функціями управління та прийняття рішень по вертикалі (рис. 3.1в).

4 Дивізіональна організаційна структура управління зв’язана з поглибленням поділу управлінської праці (децентралізацією оперативних функцій і централізацією загальнокорпоративних функцій управління — розробки та реалізації стратегії, фінансової діяльності тощо). При цьому використовується принцип поділу праці за цілями (рис. 3.2).

5 При використанні матричної організаційної структури управління поряд з лінійними керівниками підприємства і функціональними апаратом управління виокремлюються ще й тимчасові предметно-спеціаілізовані ланки — проектні групи (рис. 3.3).

Рис. 3.1. Лінійна, функціональна та лінійно-функціональна організаційні структури управління.

Рис. 3.2. Дивізіональна організаційна структура управління

Рис. 3.3. Матрична організаційна структура управління

3.4. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями

А. Система державного управління підприємствами (організаціями)

(рис. 3.4)

Рис. 3.4

Б. Організація та взаємодія центральних органів виконавчої влади

• Виробничо-господарську та іншу діяльність окремих підприємств (організацій) чи їхніх інтеграційних утворень координують загальнодержавні функціональні й галузеві міністерства, комітети та інші органи виконавчої влади. В Україні існує відповідальна схема організації і взаємодії центральних органів виконавчої влади.

• Передовсім треба назвати Міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України:

1 Міністерство аргарної політики України;

2 Міністерство внутрішніх справ України;

3 Міністерство екології та природних ресурсів України;

4 Міністерство економіки України;

5 Міністерство закордонних справ України;

6 Міністерство культури і мистецтв України;

7 Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

8 Міністерство оборони України;

9 Міністерство освіти і науки України;

10 Міністерство охорони здоров’я України;

11 Міністерство палива і енергетики України;

12 Міністерство праці та соціальної політики України;

13 Міністерство транспорту України;

14 Міністерство фінансів України;

15 Міністерство юстиції України.

• До вищих органів державного управління підприємствами (організаціями) належать також Державні комітети та інші центральні органи, статус яких прирівнюється до статусу державного комітету України. До них зокрема відносяться:

• Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України;

• Державний комітет України по водному господарству;

• Державний комітет України по земельних ресурсах;

• Державний комітет України з енергозбереження;

• Державний комітет лісового господарства України;

• Державний комітет промислової політики України;

• Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;

• Державний комітет статистики України;

• Національне космічне агентство України;

• Державне казначейство України.

• Крім того, в системі вищих органів державного управління виокремлюють функціональні центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Такими органами є:

• Антимонопольний комітет України;

• Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

• Державна митна служба України;

• Державна податкова адміністрація України;

• Національна комісія регулювання електроенергетики України;

• Служба безпеки України;

• Фонд державного майна України.

• Конкретні функції, що їх виконують центральні органи державного управління, визначено здебільшого назвою останніх. Пояснення здійснюваних функцій потребують лише деякі центральні органи управління. Так, Міністерство економіки визначає головні напрямки економічної політики держави, спрямовує зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання, а також торгівлю. Фонд державного майна проектує і реалізує щорічні програми приватизації державних підприємств та організацій. Державне казначейство розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету України.

• Треба знати також і ті центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів:

• через Міністра екології та природних ресурсів України: Державний комітет України по водному господарству, державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет лісового господарства України;

• через Міністра економіки України: Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України; Державний комітет України з енергозбереження; Державний комітет промислової політики України; Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;

• через Міністра фінансів України: Головне контрольно-ревізійне управління, державне казначейство України.

48