7. Фінансовий механізм за умов регулюючої фінансової політики спрямований на:

а) збільшення ступеня прогресивності оподаткування;

б) скорочення обсягу перерозподілу національного доходу через фінансову систему;

в) зниження бюджетного дефіциту.

г) стимулювання росту накопичень як джерела виробничого інвестування.

8. Основним завданням фінансового механізму, що відповідає планово- директивній фінансовій політиці є:

а) забезпечення максимальної концентрації фінансових ресурсів державою;

б) створення інструментів, за допомогою яких відбувалося вилучення всіх невикористаних у відповідності з державним планом фінансових ресурсів;

в) пряме директивне керування усіма сферами економіки та соціального життя.

9. Фінансовий механізм - це:

а) сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення;

б) господарський механізм, склад і структура якого визначаються рівнем розвитку економіки, відносинами власності, історичними та національними особливостями;

в) найбільш динамічна частина фінансової політики;

г) сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення, тобто здійснюються розподільчі і перерозподільні відносини, утворюються доходи суб'єктів господарювання і фонди грошових коштів.

10. Фінансовий механізм може бути:

а) класичним;

б) директивним;

в) оперативним;

г) регулюючим;

д) стратегічним.

11. До складу фінансового механізму входять такі елементи:

а) фінансові методи;

б) напрями управління рухом фінансових ресурсів;

в) фінансові важелі;

г) комерційний розрахунок;

д) правове забезпечення;

є) нормативне забезпечення; є) інформаційне забезпечення.

₁₀₄ Тема З

12. Фінансовий метод - це:

а) напрям управління рухом фінансових ресурсів;

б) комерційні відносини, що пов'язані з вимірюванням витрат та результатів, з матеріальним стимулюванням та відповідальністю за ефективне використання грошових фондів;

в) результат отримання максимальних доходів при мінімальних витратах капіталу в умовах конкурентної боротьби;

г) засіб впливу фінансових відносин на господарський процес.

14. Фінансовий важіль — це:

а) заохочувальні фонди підприємств, які утворюються з прибутку;

б) засіб дії фінансового методу;

в) спеціальні фінансові пільги;

г) бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку народного господарства;

д) міра матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або діючих правил.

15. До сфер фінансового механізму належать:

а) фінансовий механізм підприємств та господарських організацій;

б) страховий механізм;

в) механізм функціонування державних фінансів;

г) правове забезпечення;

д) інформаційне забезпечення.

16. "Конструкція фінансового механізму " - це:

а) сполучення елементів фінансового механізму - форм, видів, методів організації фінансових відносин;

б) визначення ставок та норм стягнення, обсягу фондів, рівня витрат тощо;

в) методика встановлення відношення між: окремими формами грошових накопичень, особливості розподілу прибутку, формування та використання фондів грошових коштів.

17. Управління фінансами - це:

а) сукупність засобів та методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення певного результату;

б) найважливіша сфера управлінської діяльності, яку здійснює відповідальний апарат за допомогою особливих засобів та методів, в тому числі різноманітних стимулів та санкцій;

в) фінансові відносини, в тому числі й ті, що пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів;

г) держава в особі законодавчих і виконавчих органів, у тому числі фінансових, а також: фінансові служби підприємств, організацій і установ;

д) сукупність фінансових методів, важелів, стимулів та санкцій, які використовує фінансовий апарат для формування, розподілу та найбільш ефективного використання фінансових ресурсів.

Фінансова політика та механізм її реалізації Ю5

18. В управлінні фінансами визначають декілька функціональних елементів:

а) виробництво;

б) планування,

в) оперативне управління,

г) облік;

д) контроль.

19. Фінансове планування - це:

а) використання прогресивних норм і нормативів із залученням електронно-обчислювальної техніки;

б) діяльність із складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів нарівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому;

в) комплекс заходів, що розробляються на підставі оперативного аналізу поточних фінансових ситуацій та наступних цілей отримання максимального ефекту при мінімальних витратах за допомогою перерозподілу фінансових ресурсів;

г) порівняння фінансових результатів від використання фінансових ресурсів з плановими, з'ясування резервів їх зростання, визначення шляхів найбільш ефективного господарювання.

20. Які органи управління входять до організаційного складу фінансової системи України:

а) Державна податкова адміністрація;

б) Державне казначейство;

в) страхові компанії;

г) комерційні банки;

д) Рахункова палата.

21. Які із організаційних структур не належать до фінансових інститутів?

а) Національний банк;

б) страхові компанії;

в) Комітет з нагляду за страховою діяльністю;

г) Пенсійний фонд;

д) фондові біржі.

22. Класифікація фінансових органів та інститутів включає такі блоки:

а) органи, які функціонують у сфері бюджету держави;

б) контрольно-регулюючі органи;

в) фінансові інститути, які працюють на фінансовому ринку;

г) фінансові посередники на ринку цінних паперів;

д) органи управління цільовими фондами.