- •Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
- •Курсовий проект
- •«Технологія вирощування вугра індустріальними методами»
- •Загальні відомості про індустріальне рибництво
- •Розділ 1. Біологія вугра
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •2.1. Загальна характеристика культивування вугра індустріальними методами
- •2.2 Розрахунок необхідної кількості окремих вікових груп
- •2.3 Визначення об’ємів та розмірів ємкостей для вирощування.
- •Розділ 3. Водогосподарський розрахунок підприємства
- •3.1. Проектування схеми водозабезпечення.Розрахунок загальних витрат води у господарстві
- •3.2. Споруди для забору води та обродки підживлювальної води
- •Характеристика насосу :
- •3.3 Споруди для механічного та біологічного очищення води
- •Розділ 4. Проектування основних технологічних операцій у господарстві та їх автоматизація
- •4.1. Годівля молоді та дорослих риб
- •4.2. Вилов риби із ємкостей та обслуговування ємкостей.
- •4.3. Підтримання фізико-хімічних параметрів води у оптимальних межах
- •Висновоки.
- •Список використаної літератури
Характеристика насосу :
максимальна витрати – 135 м3/год ;
максимальний напір – 2,0 м;
потужність – 0,75-1,05кВт;
вага -25 кг.
Для забезпечення транспортування циркуляційної води (90%) будемо використовувати насос марки Д 200-36.
Витрата води, яку потрібно перекачувати становить 149,76 м3/год. (90% від загальної витрати води).
Табл.3.1. Характеристика насосу Д 200-36:
Назва |
Д 200-36 |
Подача води м3/год |
200.00 |
Напір, м. |
36.00 |
Потужність кВт |
37.00 |
Кількість обертів за хвилину |
1450 |
ККД |
72 % |
Тип |
4АМ200М4 |
Довжина, мм. |
1625 |
Висота, мм. |
799 |
Ширина, мм. |
835 |
Маса агрегата, кг. |
730.00 |
3.3 Споруди для механічного та біологічного очищення води
Застосування установок інтенсивного вирощування із замкненим циклом водопостачання дає змогу зменшити чи повністю припинити скидання забруднених стічних вод і спростити утилізацію продуктів життєдіяльності риб. Найпоширенішими методами очищення води на сьогодні є механічні (відстоювання, проціджування, фільтрування) та біологічні.
Механічне очищення води застосовують для зменшення концентрації завислих речовин в оборотній воді за допомогою відстійників або фільтрів грубого та тонкого очищення (гравійні, піщані, діатомові). Використання відстійників для початкового механічного очищення води малоефективне, оскільки внаслідок великої тривалості процесу потрібні відстійники великих об’ємів, які займають значну площу. Крім того, осад, який накопичується у відстійнику, розпадаючись,спричиняє вторинне забруднення води. до того ж у відстійниках втрачається тепло, збільшуючи витрати на підігрівання води, що призводить до нераціонального використання тепла. Фільтрувальні апарати ефективніші, ніж відстійники, й очищення в них тим краще, чим менші часточки фільтрувального матеріалу, оскільки дрібні часточки мають більшу активну поверхню.
Для очищення великого об'єму води, особливо за високого біологічного навантаження, використовують піщані фільтри швидкого очищення води. У них шар дрібного піску укладають поверх одного чи кількох шарів кварцового гравію. Корпус піщаного фільтра високого тиску виготовляють зі сталі. Для очищення води в невеликих акваріальних системах застосовують діатомові фільтри, які затримують часточки розміром до 0,1 мкм, як накопичувачі фільтрів використовують також клиноптилоліт, керамзит, полістирол, поліпропілен.
Недоліками існуючих механічних фільтрів є низька продуктивність, необхідність систематичного їх промивання внаслідок замулювання.
Для витрати води 116,6 м3/год (10%) будемо використовувати фільтр марки AquaMAK I:
витрата води – 157 м3/год;
загальний об´єм фільтроматеріалу – 7,85 м3;
висота – 3000 мм;
діаметр – 2000 мм;
Отже, для фільтрації води в господарстві необхідно мати 1 фільтруючу установку для фільтрації води з джерела водопостачання.
Біологічне очищення води є важливим компонентом експлуатації установок із замкненим циклом водопостачання. Цей метод грунтується на здатності мікроорганізмів використовувати як живильний субстрат органічні й неорганічні сполуки, що містяться в неочищеній воді. Біологічне очищення води здійснюється у спеціальних спорудах - біофільтрах, аеротенках, біологічних ставах, де знаходиться специфічна мікрофлора чи активний мул. Активний мул — це біоценоз мікроорганізмів-мінералізаторів, здатних сорбувати на своїй поверхні й окислювати за наявності кисню органічні речовини.
У рибницьких установках основними забруднювальними речовинами, які лімітують якість води і можливість її багаторазового використання, є сполуки азоту. Біологічне очищення води регулює важливі процеси, які відбуваються у замкнених системах: мінералізацію, нітрифікацію і дисиміляцію сполук, що містять азот, мікроорганізмами. На першому етапі біологічного очищення гетеротрофні бактерії утилізують органічні азотовмісні компоненти виділень риб як джерело енергії і перетворюють їх на прості сполуки, наприклад на амоній. Після того як гетеротрофні бактерії переведуть органічні сполуки в неорганічну форму, тобто мінералізують їх, біологічне очищення вступає в стадію нітрифікації (біологічне окиснення амонію до нітритів і нітратів), її здійснюють в основному автотрофні бактерії.
У процесі нітрифікації окислюється неорганічний азот. Одночасно відбувається його дисиміляція — відновлення. Бактерії - дисимілятори засвоюють оксид азоту, відновлюючи азот до нітритів, амонію чи вільного азоту. Якщо неорганічний азот відновлюється повністю, тобто до N2O чи N, процес дисиміляції називають денітрифікацією. Отже, в процесі денітрифікації на відміну від мінералізації і нітрифікації зменшується кількість неорганічного азоту у воді. Мінералізація, нітрифікація і денітрифікація — процеси, які відбуваються у новосформованій системі більш чи менш послідовно. В системі, яка вже встановилась, стабільно функціонує, вони йдуть майже одночасно.
У роботі споруд біологічного очищення винятково відповідальним є пусковий період. Саме в цей час на поверхні завантаженого матеріалу утворюється бактеріальна плівка, розвивається і поетапно змінюється якісний і кількісний склад біоценозу активного мулу, що триває 10 - 25 діб. Тривалість процесу залежить від температури води, рН і концентрації кисню; оптимальними є температура води 25 °С, рН 6,5 - 7,5 і концентрація кисню до 7 мг/л. Поступове збільшення подачі очищуваної води в апарат біологічного очищення від 30 до 100 % загальних витрат забезпечує потрібну якість оборотної води, яку подають у басейн протягом усього пускового періоду. У подальшому зі зростанням іхтіомаси в басейнах установки відповідно збільшується доза активного мулу, що підтримує якість очищеної води на належному рівні.
Для біологічного очищення води використовують здебільшого аеротенки і біофільтри. Об'єм аеротенків у 5 - 10 разів перевищує об'єм рибницьких басейнів і тому їх застосовують рідко, до того ж ця система не само регульована, що утруднює її експлуатацію.
Значно частіше в системах очищення використовують біофільтри з наповнювачами з різних матеріалів. Чим більші поверхня і пористість наповнювача, тим вища продуктивність біофільтра. Найперспективнішими є біофільтри з пластмасовим завантаженням. За правильного розрахунку на максимум навантаження в кінці циклу вирощування риби на поверхні наповнювача біофільтра розвивається стільки біологічної плівки, скільки у цей період надходить з водою забруднень. Зі збільшенням кількості забруднень збільшується і кількість біоплівки і, навпаки, за нестачі живлення зайва біоплівка відмирає. Біоплівка, що відокремилась від наповнювача, виноситься з очищеною водою і має бути видалена з води, щоб запобігти її вторинному забрудненню.
Існує багато біофільтрів різних конструкцій. Широко відомі дискові обертові біофільтри установок «Штелерматик» і «Біорек», аналогічних систем, а також барабанні біофільтри. Проте якщо співвідношення об'єму рибницьких резервуарів і апаратів водопідготовки менше за 1 : 10, то належна якість води і них не досягається, аналогічні недоліки мають і зрошувальні біофільтри. У рибницьких установках ЛІСІ використовують комбіновані біофільтри, верхня частина яких є зрошуваною, а нижня — затопленою.
Після апаратів біологічного очищення використовують резервуари для вторинного відстоювання біологічно очищеної води або апарат, суміщений із відстійником, наприклад аеротенк-відстійник.
Розрахуємо площу біофільтра, якщо витрата води, що буде очищуватися становить 149,76 м3/год., а гідравлічне навантаження на біофільтр становить 10 м3/м2/год. Використаємо наступну формулу:
F = Qцирк. / q, м2, (1)
де: Qцирк – витрата циркуляційної води, м3/год
q – гідравлічне навантаження на біофільтр, м3/м2 /год.
F = 149,76 м3 / 10 м3/м2/год = 15 м2
Приймаємо площу біофільтра 15 м2 .
Після біологічного очищення води у біофільтрах вода подається у відстійник. Розрахуємо об’єм, якщо витрата води становить 149,76 м3/год., а час перебування води у відстійнику 15 хв., тоді використавши наступну формулу розрахуємо об’єм відстійника.
V = Qцирк. . t,
де V – об’єм відстійника, м3;
Qцирк. – витрата циркуляційної види, м3/год.;
t – час перебування води у відстійнику, год.
V = 149,76 м3/год. × 0,25 = 37,4 м3
Тому, приймаємо об’єм відстійника 37,4 м3.
Отже, щоб забезпечити біологічне очищення 90 % води, яка циркулює в господарстві, необхідний біофільтр загальною площею 15 м2 та відстійник об´ємом 37,4 м2.
Ми знезаражуємо воду за допомогою ультрафіолетової установки моделі МА (марки IL-300):
пропускна здатність 56-178 м3/год;
кількість ламп – 1 шт.;
загальна потужність – 2500 Вт;
діаметр з´єднання – 200 мм.