4.2. Вилов риби із ємкостей та обслуговування ємкостей.

Відбір передличинок з інкубаційного апарата проводиться під час їх ма­сового викльову. Личинки підіймаються у верхні шари води, і їх легко можна виб­рати емальованим тазом. При роботі марлевим сачком разом з личинками часто потрапляють оболонки ікри. Якщо викльов передличинок проходить у затіненому приміщенні, то вони майже не опускаються на дно апарата і при відборі у чистому вигляді потрапляють у таз.

У період підрощування великого значення надають санітарному стану лотків, їх щоденно очищають від решток корму, екскрементів, обростання. Чистять їх щіткою, з’єднаною зі шлангом сифоном. Вирощених личинок виловлюють спеціальним мальковим вловлювачем, встановленим у скидному колекторі лотків.

Процес облову складається з таких операцій: концентрування, розвантаження, сортування, облік та навантаження риби в живо­рибний транспорт. Для виконання всіх цих операцій потрібне спеці­альне обладнання і система механізмів.

Для правильної організації облову складають графіки, комплектують рибницькі бригади, готують рибницький інвентар (неводи, бредні, носилки, відра, підсаки, тару для перевезення риби, ваги, транспортні засоби). Підготовчі роботи слід закінчувати за 10—15 днів до початку облову.

Строки вилову риби визначають залежно від кліматичних і природних умов, господарських потреб. Для вилову риби використовують закидні неводи, електрогони, електроловильні установки, сачки.

Упродовж вирощування товарної риби починаючи з моменту зариблення і до закінчення технологічного циклу, слід постійно контролювати епізоотичну ситуацію і дотримуватись вимог, що орієнтовані на профілактику виникнення захворювань.

4.3. Підтримання фізико-хімічних параметрів води у оптимальних межах

З метою підвищення якісних параметрів середо­вища, а саме збагачення води розчиненим киснем, використовують відповідне обладнання, яке представлене аераційними установка­ми. Застосування їх вважають найперспективнішим методом еколо­гічної меліорації водойм.

Механічну аерацію води здійснюють установками, які різняться між собою за принципом роботи. За методом розбризкування води в шарі атмосферного повітря діють дощувальні установки ЛДН-45, ДДН-50, ДДН-100, КДУ-55М, які використовують у зрошуваному землеробстві і можуть успішно застосовуватись у рибницьких госпо­дарствах.

Розроблено й освоєно промисловістю аератори барботажного ти­пу, що нагнітають повітря у воду і розпилюють його на дрібні буль­башки, які, підіймаючись із дна, віддають воді кисень. За цим принципом діють компресорні установки С-728 і К-75 потужністю 45 і 75 м³/год.; пневматичний вітросиловий аератор Решетникова АР-5 потужністю 5 м³/год.; аератор АВ конструкції В.П. Жачека потужніс­тю 36 м³/год. Останнім часом велику увагу приділяють розробці ае­раторів, які працюють за принципом перелопачування або перемі­шування поверхневих шарів води. Так діють аератори «Ерш», «Винт», Н-17-ІФВ і Н-17-ІФГ. їх потужність щодо розчинення у воді кисню становить від 4 до 7 кг/год .Це значно більше порівняно з аераторами іншого типу.

Технічна характеристика аераційних установок

Показник	Марка аератора
	ІФВ	Малоенергоємний	РГ-1
Продуктивність за киснем за нульового вмісту його у воді, кг/год Робоча глибина занурення ротора, мм Споживана потужність, кВт	12,5 500-1000 4	6-7 600 - 900 1,5	8 250 не більш як 5,5

У нашому господарстві будемо використовувати аератор малоенергоємний.

Аератор малоенергоємний призначений для поліпшення гі­дрохімічного складу води у саджалках, басейнах, ставах завглибш­ки не більш як 1,6 м, насичення донних і поверхневих шарів води киснем. Під час обертання ротора аератора через його порожнистий вал повітря з атмосфери підсмок­тується в зону розрідження і насичує воду киснем. Плавучість аера­ційної установки забезпечують понтони, що є зварними водонепро­никними посудинами. Підіймається й опускається у воду ротор ае­ратора у межах 0,5 - 1,0 м лебідкою.