Тема 7. Організація праці.

1. Організація праці та її основні напрямки.

Під організацією праці ми розуміємо сукупність дій по встановленню чи вдосконаленню порядку здійснення трудового процесу, взаємозв’язків працівників між собою та засобами в-ва, раціональне поєднання людей з технікою. Головним фактором, який визначає організацію праці є технічний стан в-ва.

ОП має 2 головних завдання:

• економічне завдання, воно має за мету досягнення максимальної економії живої праці і зменшення затрат у в-ві

• соціально-психологічне завдання – передбачають створення таких умов праці, які б забезпечували всокий рівень працездатності протягом робочого дня.

ОП органічно, тісно пов’язана з в-вом

Персонал складається з:

• основних робітників, які беруть безпосередню участь у зміні форм і стану предметів праці

• допоміжні робітники, забезпечують необхідні умови праці для ефективної праці основних робітників

• управлінський персонал забезпечує організацію і ефективну діяльність робітників в бригаді, на ділянці, в цеху і на п-ві.

2.Режими праці і відпочинку.

Режим праці і відпочинку розподіляється на змінний, добовий, тижневий, місячний.

Змінний режим означає тривалість зміни, її початок, закінчення і час обідньої перерви.

Добовий режим включає число змін(циклів на добу), число змін має бути кратним 24 годинам.

Тижневий режим передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів на неділю, працю у вихідні і святкові дні.

Місячний режим праці і відпочинку визначає число робочих і неробочих днів.

3.Умов праці та фактори їх формування. Охорона праці.

Умови праці – це сукупність взаємопов’язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних естетичних та соціальних факторів конкретної праці обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров’я і працездатність людини.

Умови праці

Виробничі умови санітарно-гігієнічні психофізіологічні естетичні умови соціальні

Організація праці

Працездатність функціональний стан настрій

Виділяють 4 фази працездатності:

• пристосування до праці

• стійка працездатність

• субкомпенсація

• втома

Виробниче середовище – це сукупність факторів, які впливають на працездатність людини в процесі трудової діяльності.

Всі фактори мають психологічну межу, яка визначається нормативом за межами якого працівники відчувають незручності в процесі праці та фізіологічну межу, яка являє собою норматив, перевищення якого вимагає припинення роботи.(Для прикладу нормальний шум становить 7 децибел).

4.Нормування праці та робочого часу.

Нормування праці є вид діяльності з управління в-вом пов'язаний з визначенням необхідних затрат праці та її результатів і контролем за мірою праці. Універсальною мірою кількості живої праці є робочий час. Для визначення саме обґрунтованої міри праці і служить її нормування.

Предметом нормування праці виступає тривалість трудових процесів у часі.

Об’єктом нормування може бути будь-яка фізична або розумова діяльність людини у його конкретному прояві.

Сутність нормування праці полягає у встановленні необхідних затрат живої праці на виконання конкретної роботи за нормальної організації та інтенсивності.

Жива праця людини втілена у трудовому процесі.

Трудовий процес – це матеріально і технічно обґрунтований процес прикладання розумових і фізичних зусиль для одержання корисного результату.

Трудовий процес складається з виробничих операцій, а кожна операція має свої елементи:

• установка

• перехід

• позиція

• трудовий рух

• трудова дія

• трудовий прийом

Структура робочого часу зміни являє собою співвідношення часу роботи та часу перерв, або нормованого та ненормованого робочого часу.

Час роботи – це період, протягом якого працівник здійснює робочі операції. Він складається з часу продуктивної рпаці та непродуктивної.

Затрати роб часу:

• нормовані

• ненормовані

До нормованих належать затрати часу, які необхідні для даних конкретних умов в-ва.

До ненормованого часу належать затрати, які перевищують технологічно необхідні затрати та регламентовані перерви.

Методи дослідження трудових процесів:

• фотографія робочого дня, вона проводиться з метою одержання вихідних даних для розробки або перевірки нормативів часу і проводиться протягом декількох змін. Фотографія робочого дня може бути груповою, індивідуальною, само фотографія.

• Хронометраж служить для аналізу затрат часу на прийоми, які повторюються із зміни в зміну.