6.Тарифна система.

Оплата праці на п-ві здійснюється за допомогою тарифної системи(тарифного нормування праці)

Тарифна система є сукупністю нормативів, які регулюють основну частину з/п робітників і службовців і відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями та кваліфікацією.

Основні елементи тарифної системи(4 елементи):

• Державний класифікатор(ДК-003-95)він є складовою частиною державної системи класифікації та кодування техніко-економічних та соціальних інформацій.

Виділяють класифікацію професій:

• Законодавці, вищі державні службовці, керівники

• Професіонали – розділ вміщує професії, які передбачають високий рівень знань з декількох наук

• Фахівці, розділ вміщує професії, які передбачають знання в одній або більше галузях наук

• Технічні службовці, розділ вміщує професії, які передбачають знання необхідні для підготовки, збирання та відновлення інформації та проведення обчислень

• Робітники сфери торгівлі та побутових послуг

• Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства, рибальства та риборозведення

• Кваліфіковані робітники з інструментом

• Оператори та складальники устаткування та машин

• Найпростіші професії

• Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, який складається з двох розділів(частин)

• Тарифна сітка – це шкала кваліфікаційних розділів і тарифних коефіцієнтів за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність з/п від кваліфікації працівників. Кваліфікаційний коефіцієнт показує у скільки разів тарифна ставка відповідного розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Розряди 1,2,3,4,5,6,7,8 їм відповідають наступні коефіцієнти – 1,0, 1,13, 1,29, 1,48, 1,71, 2,0, 2,1, 2,15.

Тарифні розряди – це показники, які характеризують рівень кваліфікації працівника. Мінімальна з/п 350грн, 169 год – середня тривалість годин в місяць. З цього випливає тарифна годинна ставка першого розряду 2,07

• Тарифна ставка – це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати роботи за одиницю часу. Колективним договором можуть встановлюватися тарифні ставки більш високого розміру. Тарифна ставка може бути годинною, денною, місячною. Кс=∑К*Чр/∑Чр – коефіцієнт тарифний середній. Середній тарифний розряд можна обчислити наступним чином: Рс=Рм+((Кс-Км)/(Кб-Км)); Рс=Рб-((Кб-Кс)/(Кб-Км)); Кс=Км+(Кб-Км)(Рс-Рм).

7.Форми і системи з/п.

Відрядна форма з/п включає такі системи:

• проста відрядна система

• відрядно-преміальна

• відрядно-прогресивна

• непряма відрядна

• акордна

Почасова форма з/п вкл такі системи:

• проста почасова

• почасово-преміальна

• безтарифна

• гнучка

• контрактна

також оплата праці в бригадах може обчислюватися як за відрядною так і за почасовою формою з/п

Відрядна форма ОП – лише для робітників(оплата за кількість виробленої продукції)

Почасова ОП – за кількість відпрацьованих годин.

Відрядна форма ОП. Основою відрядної форми ОП є:норма виробітку та тарифна ставка. Робітник отримує з/п пропорційно виробленої продукції на основі попередньо встановлених норм виробітку(часу).

Проста відрядна система(пряма) розмір ОП залежить від результатів роботи кожного робітника і оплачується по індивідуальних розцінках. Зв=Рв*Вф Рв=Т/Нв; Рв=Т*Нч/60

Відрядно-преміальна с-ма сутність якої полягає в тому, що окрім прямого відрядного заробітку робітники отримують премію за перевищення норм, плану, завдання. Зв=Зв+((Зв(П1+П2*Ппл))/100. При цьому П1-премія за виконання плану або норми, П2-премія за кожен % перевиконання плану, Ппл-перевиконання плану.

Відрядно-прогресивна с-ма ОП застосовується праця робітника в межах з-ня, що зветься вихідна норма і сплачується по твердих розцінках, а понад норму розцінка збільшується прогресивно.

Непряма відрядна система існує для ОП допоміжним робітникам. Рв= Тден.нерпяма/Ноб*Впл; Знерп=Ксер норми вробітку*Тден непр

Акордна система ОП використовується для окремих груп працівників з метою посилення їх зацікавленості у підвищенні продуктивності праці. Застосовується там де є аварійна ситуація. Вихідні дані для акордної системи є загальна сума ОП, термін виконання робіт, розмір премії при виконання робіт у встановлений термін, розиір премії за зниження терміну виконання робіт.

Почасова форм аОП – це ОП певної тривалості, її слід застосовувати за таких умов:

• можливість точного обліку і контролю за фактично відпрацьованим часом

• правильне присвоєння робітникам тарифних розрядів

• розробка і вірне застосування обґрунтованих норм виробітку(часу), нормованих завдань, норм обслуговування і нормативів чисельності

почасова форма застосовується при:

• умові коли у робітника відсутні реальна можливість для збільшення випуску продукції, що обумовлена етхнологією або роботою устаткування

• умові, коли економічно недоцільно стимулювати зростання виробітку понад оптимально передбаченими технологічними параметрами, а також коли перевиконання норм може бути досягнуто за рахунок порушення технології.

Є 2 форми почасової системи: проста почасова, почасово-преміальна.

Безтарифна система ґрунтується на принципах часткового розподілу зароблених колективом коштів між працівникам згідно із прийнятими співвідношеннями в ОП.

Гнучка с-ма – це коли певна частина ОП ставиться в залежність від особистих заслуг і загальної ефективності і роботи п-ва.

Контрактна – між найманим працівником і роботодавцем укладається контракт в якому встановлюються взаємні зобов’язання працівника і роботодавця стосовно ОП, умов праці, режиму праці і відпочинку, а працівник – кількість і якість роботи.

Планування праці