Види заохочення та активізації школярів.

Про вплив оцінки на навчальну активність школярів йдеться в багатьох працях В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі та ін.. психологи, педагоги і вчителі-майстри одностайні у тому, що оцінка-бал – лише один з засобів мотивації, вона не повинна витісняти більш важливих і довготривалих стимулів активного й сумлінного учня. В цьому переконує і О.Я.Савченко в книзі «дидактика початкової школи» (К.,1997). У початкових класах має домінувати оцінка у вигляді вмотивованого оцінного судження, що дає учневі можливість усвідомити, як саме він справиться з роботою, що вийшло добре, в чому помилка, як її краще виправити. Цю змістову оцінку вчитель висловлює так, щоб дитина не втратила стимулу до праці.

У молодшому шкільному віці дитина погано розуміє значення оцінки й тому лагідний дотик до голівки або спини учня, підбадьорлива посмішка чи доброзичливий вчительський погляд можуть справити на нього більше враження, ніж оцінка в щоденнику.

Дітям цього віку властиве змагання, тому, пропонуючи певне завдання, вчителі супроводжують його закликом: «Хто швидше?», «Хто краще?», «Хто спритніший?», «Хто уважніший?». В результаті чого у дітей одразу виникає бажання активно діяти. Але якщо постійно вживати ці слова, то вони швидко набриднуть і не дадуть потрібного ефекту. Тому вчитель повинен мати великий словниковий запас.

Різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання , виражені словесно й за допомогою міміки, жесту, модуляції голосу: справився, вже краще, чудово, видно, що старався, задоволена твоєю роботою та ін..

У такій же формі висловлюють зауваження, заперечення, осуд: спробуй не поспішати і довести до лінії, обведи зразок і напиши так само, як ти думаєш, що в тебе не так, як на зразку, тощо.

Розгорнуте словесне оцінювання: вчитель аналізує хід роботи, її результат, коментує спосіб виконання, показує, що саме варте уваги, стимулює учнів наслідувати зразок відповіді, показує раціональніші способи роботи, пояснює можливість сказати ясніше, точніше.

Перспективна й відстрочена оцінка: вчитель роз’яснює. За яких умов учень в перспективі може одержати найвище схвалення.

Динамічна виставка дитячих робіт з будь-якого виду діяльності: малюнки, зошити, роботи у класі, шкільному коридорі для ознайомлення з нею колективу школи й батьків, учасником якої може стати кожен учень.

Вчитель має стимулювати не лише за успішне навчання, щоб не обділити увагою учнів, які її найбільше потребують, а й за старанність, активність, охайність, доброзичливе ставлення до старших, молодших, бережливе ставлення до природи, книги тощо й інколи навіть авансом, - щоб підтримувати в усіх вихованців, незалежно від їхнього рівня розвитку та умінь, почуття захищеності в колективі та створювати мікроклімат доброзичливості.

На засіданні методичних об’єднань учителі розробили словесне оцінювання, яке відповідає балам:

12 - бездоганно, блискуче, надзвичайно,

11 – геніально, довершено, чудово,

10 – прекрасно, гарно, розумник.

9 – молодець, старанно,

8 – старався добре, добре,

7 – маєш рацію, задоволена твоєю роботою.

6 – активний, впорався, старався,

5- зосередься, зверни увагу…, уважніше

4 – можеш краще, не поспішай,…

3 – повтори…, повернись до…, допрацюй, закріпи,

2 – пораду знайдеш на сторінці…, звернись за допомогою до…,

1 – обведи зразок і напиши так само.

Діти колежу позбавлені почуття страху, схильні до самостійного мислення, мають велику потребу в самовдосконаленні – це результат без оціночного навчання, про що свідчать психологічні дослідження та роздуми вчителів Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського.

Ніна Титаренко,

вчитель-методист,

заступник директора колежу