- •4.1. Основні типи торговельної політики
- •4.2. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •1. За способом стягування:
- •2. За об'єктом обкладання:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •5. За типом ставок:
- •6. За способом обчислення:
- •4.3. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •5.2. Світові товарні ринки
- •Світові ринки сировинних товарів
- •5.3. Послуги та їх класифікація в міжнародній торгівлі
- •Стан та структура світового ринку комерційних послуг
- •6.1. Сутність та форми міжнародного руху капіталу
- •6.2. Прямі іноземні інвестиції
- •Наслідки прямих іноземних інвестицій
- •6.3. Міжнародні портфельні інвестиції
- •6.4. Міжнародний рух позичкового капіталу Сутність міжнародного кредитування
- •Основні форми міжнародного кредитування
- •Нові форми кредитування
- •Міжнародна заборгованість
- •7.1. Тнк, як головний суб’єкт світогосподарських відносин
- •7.2. Загальні тенденції руху прямих іноземних інвестицій тнк
- •Новітні тенденції в структурі міжнародної інвестиційної діяльності тнк
- •8.1. Причини міжнародної міграції робочої сили
- •8.2. Основні етапи міжнародної міграції робочої сили
- •8.3. Сучасні центри притягання робочої сили
- •8.4. Наслідки переміщення трудових ресурсів
- •9.1 Сутність та форми міжнародного технологічного обміну
- •II. Нематеріальні види технологій:
- •9.2. Міжнародна ліцензійна торгівля
- •9.3. Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами
- •10.1 Національнаекономіка як об’єктсвітовоїекономічноїсистеми
- •10.2. Регіональний та типологічний підходи до класифікаці їкраїн світу
- •11.1. Сутність інтеграційних процесів
- •11.2. Рівні міжнародної економічної інтеграції
- •І. Європейський Союз
9.1 Сутність та форми міжнародного технологічного обміну
Під міжнародним технологічним обміном (трансфером технологій) розуміють сукупність економічних відносин різних країн з приводу передавання науково-технічних досягнень.
Розвиток міжнародного ринку технологій (міжнародного технологічного обміну) зумовлений прискоренням науково-технічного прогресу (НТП).
На міжнародному ринку технологій передача технології здійснюється некомерційним і комерційним шляхом.
Некомерційними формами технологічного обміну є:
технічні, наукові і професійні журнали, патентні видання, періодика й інша спеціальна література;
бази і банки даних;
міжнародні виставки, ярмарки, симпозіуми, конференції;
обмін делегаціями;
міграція вчених і фахівців;
стажування вчених і фахівців у фірмах, університетах, організаціях;
навчання студентів і аспірантів;
діяльність міжнародних організацій у сфері науки і техніки.
До форм технології, що підлягає міжнародному обміну на комерційній основі, належать:
І. Матеріальні види технологій:
підприємства «під ключ»;
технологічні лінії;
агрегати, устаткування, інструменти та ін.
II. Нематеріальні види технологій:
патент – це свідоцтво, яке видається відповідною державною установою винахідникові, і засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу;
ліцензія – це дозвіл, який видається власником технології (ліцензіаром), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіатові) на використання цієї технології упродовж визначеного часу і за визначену плату;
копірайт – це ексклюзивне право автора літературного, аудіо чи відео-продукту на показ і відтворення своєї роботи;
товарний знак – це символ певної організації, що використовується для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника;
ноу-хау – це надання технічних знань, практичного досвіду технічного, комерційного, управлінського, фінансового й іншого характеру, що є комерційною цінністю, застосовуються у виробництві і професійній практиці і не забезпечені патентним захистом.
III. Послуги: науково-технічні, інжинірингові, консультаційні, навчання персоналу та ін.
У сучасних умовах міжнародному технологічному обміну притаманні такі особливості:
1. Розвиток ринку наукоємних технологій. Прогресивною вважається тенденція не просто зростання експортного потенціалу країни, а збільшення частки наукоємних високотехнічних товарів у загальній структурі експорту. Це є чинником економічного зростання.
2. Монополія найбільших фірм на ринках технологій. Науково-дослідні розробки концентруються у найбільших фірмах промислово розвинутих країн, оскільки тільки вони володіють достатніми фінансовими коштами для проведення дорогих досліджень.
3. Розвиток міжнародної технічної допомоги. Ця допомога надається розвинутими країнами країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою в галузі передачі технічних знань, досвіду, технології, навчання персоналу.