11.1. Сутність інтеграційних процесів

Економічна інтеграція є наслідком поглиблення міжнародного територіального поділу праці. Економічна інтеграція — це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони.

Сучасна міжнародна економічна інтеграція відбувається під впливом низки факторів світового розвитку, серед яких найсуттєвішими є глобалізація і регіоналізація.

Глобалізація означає тісну взаємодію і сплетіння економічних, політичних, соціальних, правових, інформаційних, культурних та інших трансакцій на світовому терені; формування єдиної для всього світового суспільства системи світогосподарських відносин. Глобалізація супроводжується утворенням міжнародних організацій.

Регіоналізація — це поглиблення міжнародних зв'язків на компактному просторі, що зветься регіоном. Регіон характеризується не тільки близьким розташуванням країн одна до одної, але й спільністю природних, історичних, економічних, політичних, культурних умов. На регіональному рівні утворюються міждержавні угрупування.

У просторовому відношенні можна виокремити такі рівні регіоналізації:

• макрорегіональний — об'єднання держав великого регіону;

• мезорегіональний — співробітництво між прикордонними адміністративно-територіальними утвореннями держав, наприклад, єврорегіони;

• мікрорегіональний — спільні спеціальні економічні зони (СЕЗ).

11.2. Рівні міжнародної економічної інтеграції

Зона преференційної торгівлі

Зона преференційної торгівлі — початкова стадія регіонального інтеграційного процесу. Країни такого угрупування лібералізують торговельні відносини між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими товарами та послугами. На цій стадії ще не відпрацьовано єдиний механізм оподаткування при перетині товаром кордону, діють різні митні правила.

Вільний торговельний простір

У вільному торговельному просторі всі бар'єри на шляху торгівлі усунені. Головною рисою вільного торговельного простору є те, що кожна країна продовжує проводити свою власну політику по відношенню до країн, що не є членами даного вільного торговельного простору.

Митний союз

Митний союз усуває бар'єри в торгівлі товарами серед країн-учасниць. Але, крім цього, передбачає спільну торговельну політику по відношенню до країн, що не входять до митного союзу. Це проявляється у прийнятті зовнішнього тарифу. Доходи від тарифів потім розподіляються між учасниками митного союзу згідно з певними пропорціями.

Спільний ринок

Спільний ринок не має торговельних бар'єрів і характеризується спільною зовнішньоторговельною політикою. Крім того, мобільними є чинники виробництва між країнами-учасницями. у спільному ринку починається інтеграція безпосередньо у сфері виробництва.

Економічний союз

Економічний союз вимагає не лише інтеграції у сфері зовнішньоторговельної і виробничої діяльності, але й інтеграції економічної політики. Країни-учасниці економічного союзу на доповнення до вільного переміщення товарів, послуг, чинників виробництва, повинні гармонізувати грошово-кредитну політику, оподаткування та державні витрати. Крім того, учасники економічного союзу повинні використовувати спільну валюту. Формування економічного союзу вимагає від держав відмови від значної частини їх національного суверенітету.