Новітні тенденції в структурі міжнародної інвестиційної діяльності тнк

За останнє десятиріччя у структурі інвестиційної діяльності ТНК відбулася переорієнтація на сектор послу, частка цього сектора становить більше ніж 60% сумарного обсягу ПІІ у світі.

Змінюється також структура ПІІ в сектор послуг. Донедавна ці інвестиції спрямовувалися в основному в сектори торгівлі і фінансів. Разом з тим усе більш важливе місце починають займати такі галузі, як електропостачання, водопостачання, телекомунікації і підприємницькі послуги (включаючи корпоративні послуги, надані за допомогою інформаційних технологій).

ПІІ транснаціональних корпорацій в сектор послуг можуть бути пов'язані з ризиками трьох видів:

• системний ризик, коли відсутність ефективного регулювання ставить приймаючу країну перед погрозою серйозної економічної нестабільності;

• структурний ризик, коли інститути й інструменти, необхідні для регулювання, процесів приватизації і комунального господарства, недостатньо розвинуті й існує небезпека перетворення державних монополій у приватні;

• непередбачений ризик, коли ПІІ у сфері, які є досить уразливими у соціальному або культурному плані, можуть призвести до ненавмисного заподіяння збитку.

8.1. Причини міжнародної міграції робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили – це переміщення відносно надлишкового працездатного населення з однієї країни в іншу на строк більший ніж один рік.

Зараз у світі намічається близько 30 млн. трудящих, які працюють за межами батьківщини, Більш половини мігрантів – вихідці з країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою.

Міжнародна міграція включає два основні взаємопов’язані процеси: еміграційний та імміграційний.

Еміграція – це виїзд робочої сили з однієї країни в іншу.

Імміграція – це в'їзд робочої сили до приймаючої країни.

Рееміграція – повернення робочої сили в країну еміграції (на батьківщину).

Основні форми міграційних процесів:

• постійна міграція. Ця форма переважала до Першої світової війни і характеризувалася тим, що значні маси людей назавжди покидали свої країни і переселялись на постійне місце проживання до США, Канади, Австралії тощо;

• тимчасова міграція, що передбачає повернення мігрантів на батьківщину по закінченню певного строку;

• нелегальна міграція, яка надто вигідна підприємцям країн-мігрантів і становить своєрідний резерв необхідної їм дешевої робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили зумовлена чинниками внутрішнього економічного розвитку кожної окремої країни і зовнішніми чинниками; станом міжнародної економіки в цілому та економічними зв'язками між країнами. У певні періоди рушійними силами міжнародної трудової мобільності можуть виступати також політичні, військові, релігійні, національні, культурні, сімейні та інші соціальні чинники.

Традиційно в якості основної виділяють економічну причину міжнародної трудової міграції, пов'язану з масштабами, темпами та структурою накопичення капіталу.

8.2. Основні етапи міжнародної міграції робочої сили

Історично міжнародне переміщення трудових ресурсів проходить 4 етапи.

I етап міжнародної міграції безпосередньо пов'язаний з промисловою революцією, яка здійснилась у Європі в останній третині XVIII – середині XIX ст., відбулось утворення "відносного перенаселення", що викликало масову міграцію з Європи до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії, було започатковано формування світового ринку праці.

Формування світового ринку праці сприяло:

• економічному розвитку в країнах імміграції;

• колонізації малозаселених районів.

II етап міжнародного переміщення трудових ресурсів охоплює період з 80-х років XIX ст. до Першої світової війни.

Значно зростають масштаби нагромадження капіталу.Високий рівень концентрації виробництва та капіталу в передових країнах (США, Великій Британії та ін.) зумовлює підвищений попит на додаткову робочу силу, стимулює імміграцію з менш розвинутих країн. Основну масу мігрантів становила некваліфікована робоча сила.

III етап розвитку міжнародної міграції охоплює період між двома світовими війнами.

Особливість цього етапу – скорочення масштабів міжнародної трудової міграції. Це було зумовлено такими причинами:

1. наслідками світової економічної кризи 1929-1933 рр.;

2. замкнуто-тоталітарним характером розвитку СРСР.

IV етап розвитку міжнародної міграції робочої сили розпочався після Другої світової війни і триває понині.

Його характерні риси:

• зростання внутрішньоконтинентальної міграції;

• зростання попиту на висококваліфіковані кадри, виникнення нового виду трудової міграції, який отримав назву "відплив умів";

• посилення державного і міжнародного регулювання трудової міграції.