- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •2. Аортальні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Немодифіковані:
- •Модифіковані:
- •Потенційно або частково модифіковані:
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •Стабільна стенокардія напруження
- •Нестабільна стенокардія (до 28 діб від моменту розвитку).
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Типовий
- •Атипові
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •За розміром некрозу
- •В е л и к о в о г н и щ е в и й (за сучасною класифікацією – інфаркт міокарда з патологічним зубцем q)
- •За локалізацією
- •За перебігом
- •Фізикальні методи дослідження
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Критерії ішемії міокарда
- •Критерії пошкодження
- •Критерії некрозу міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •Мукоциліарноі недостатності
- •Обструкціі бронхіального дерева
- •Інтоксикаціі
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Дифузний (хоча й нерівномірний) характер ураження бронхіального дерева
- •Прогресуючий перебіг захворювання з періодами загострень і ремісій
- •Домінування серед клінічних симптомів кашлю, виділення харкотиння, задишки.
- •Класифікація бронхіальної астми
- •Інтермітивна бронхіальна астма (ступінь і).
- •Крупозну пневмонію (дольову або плевропневмонію)
- •Вогнищеву пневмонію (або бронхопневмонію)
- •Інтерстиціальну пневмонію (з втягненням у процес в першу чергу сполучної тканини стінок альвеол, перибронхіальної тканини та сполучної тканини навколо вкровоносних судин).
- •Іритативний (подразнений) гастрит.
- •Токсико-інфекційний гастрит.
- •Корозивний гастрит.
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •Гострий холецистит
- •У зоні гемороїдальних венозних сплетінь, анастомози між веною брижджі і гемороїдальними венами;
- •У зоні стравохідно-шлункових сплетінь (у верхню порожнисту вену);
- •У системі біляпупкових вен, що анастомозують з венами черевної стінки та діафрагми, які несуть кров у верхню та нижню порожнисті вени.
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
Зміст заняття
На занятті вивчаються питання, які відносяться до симптомологіі гострого та хронічного бронхіту,бронхоектатичноі хвороби. Загальноклінічна семіотика цих захворювань базується на роз’ясненні скарг хворого, анамнеза його хвороби, загального анамнезу і анамнезу життя, а також даних об’ективного дослідження хворого (огляду, перкуссіі, аускультаціі) та спеціальних методів лабораторного дослідження.
При визначенні паспортних даних звертається особлива увага на вік хворого , його професію та місце життя, оскільки відомо, що захворювання органів дихання частіше зустрічаеться у дітей та людей похилого віку, які проживають чи працюють в умовах підвищенноі забрудненості повітря, охолодження та ін.
Провідною скаргою хворого на гострий бронхіт є кашель, нерідко нападоподібний, болісний, спочатку сухий, потім з виділенням слизового та слизисто-гнійного харкотиння.
Надсадний лаючий кашель, обумовлений запаленням слизової оболонки трахеї, бронхів слід рознізняти від надсадного малопродуктивного кашлю, який є результатом порушення бронхіальноі прохідності – симптом бронхіальноі обструкціі. Слід пам’ятати, що в дрібних бронхах рецептори кашльового рефлексу відсутні, тому при дистальних бронхітах патологічний процес перебігає без кашлю, проявляючись в основному задишкою. Кашльовий рефлекс нерідко вгасає у тяжкохворих з вираженою дихальною недостатністю, при розвитку бронхоектазів, значною кількістю гнійного харкотиння.
Задишка – характерна ознака дистального бронхіту. Вона корелює з вираженістю обструктивного синдрому. У наш час відомі наступні причини бронхіальноі обструкціі:
Бронхоспазм, який проявляється виникненням чи посиленням задишки аж до ядухи, появою нападоподібного кашлю і свистячого дихання.
Запальний набряк бронхіальної стінки, який розвивається на фоні підвищення температури, значної слабкості, зміни ряду показників крові (лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, збільшення вмісту сіалових кислот, СРБ і ін.)
Гіпер- та дискренія, які проявляються збільшенням кількості харкотиння чи зміною її реологічних властивостей.
Гіперпластичні зміни, потовщення слизового та підслизового шарів, стенозування та облітерація із наступним зменшенням числа повітроносних шляхів (рарефікація)
Гіпотонічна дискінезія трахеї і крупних бронхів внаслідок втрати еластичних властивостей з явищами пролабування мембранозної частини в просвіт дихальних шляхів. В клінічній картині домінуючими є напади кашлю чи задухи, які виникають раптово при фізичному навантаженні чи після декількох кашльових поштовхів, які не купуються бронхолітиками
Колапс дрібних бронхів (на видиху внаслідок зниження чи втрати легенями еластичних якостей)
Виявлення обструкціі бронхів – завдання, насамперед, функціональної діагностики. З клінічних проявів слід звернути увагу на жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом і сухі свистячі хрипи високого тембру особливо на видиху, які є ознакою залучення в патологічний процес дрібних бронхів. У хворих із проксимальним бронхітом при аускультації виявляється жорстке дихання і сухі хрипи низького тембру, які краще вислуховуються на вдосі.
Огляд, пальпація, перкусія грудної клітки, рентгенологічне дослідження легень будь-яких характерних змін не виявляють.
З боку крові – помірний лейкоцитоз, прискорене ШОЕ.
Основні клінічні синдроми гострого бронхіту: