- •Лекційний курс Розділ і Вступ до філософії 3
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії 18
- •Тема 7 Українська філософія. 415
- •Розділ ііі Філософська антологія: буття світу та його духовні виміри. 597
- •Розділ іv Соціальна філософія 654
- •Розділ V Філософська антропологія 769
- •Розділ vі Філософія пізнання (епістемологія) 879
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу 879
- •Тема 14 Наукове пізнання 880
- •Розділ viі Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Розділ і Вступ до філософії Тема 1 Філософія як специфічний тип знання філософія як специфічний тип знання
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії
- •Тема 2 Стародавня філософія
- •1.2. “Дао де цзи” – вчення про дао та де
- •1.3. Суть об’єктивного ідеалізму дао
- •1.4. Ідеї діалектики
- •2.2. “Луньюй” – канонічне джерело конфуціанства
- •2.3. Жень – центральна ідея вчення Конфуція
- •Тема 3. Філософія середніх віків та епохи відродження
- •1. Вчення Августина Блаженного
- •2. Фома Аквінський - систематизатор схоластики
- •1. Вчення Августина Блаженного.
- •§2. Соціокультурпі зміни
- •§3. Основні проблеми філософії Відродження
- •§1. Характерні особливості філософії палійського гуманізму
- •§2. Основні риси філософії природи Ренесансу
- •Тема 4 Філософія Нового часу
- •1.2 Наукові відкриття XVI- XVII століття і філософське переосмислення світу.
- •II. Френсіс Бекон - видатний філософ Нового часу.
- •2.2 Концепці нової науки.
- •2.3 Вчення про "примари" людського розуму.
- •2.4 Вчення про метод.
- •2.5 Філософія природи
- •Тема 5 Класична німецька філософія
- •1.Психологічні основи релігійних уявлень.
- •2. Виникнення релігійного культу.
- •3. Перехід від політеїзму до монотеїзму.
- •4. Гносеологічні основи релігійних уявлень.
- •1. Людина, як частина природи.
- •2. Вчення про мораль.
- •3. Теорія пізнання.
- •Тема 6 Новітня світова філософія
- •1.Сучасна практична філософія посилено розвиває один із найважливіших своїх розділів та інструментів – герменевтику.
- •1.1. Джерела філософії а. Шопенгауера.
- •2. Філософські погляди а. Шопенгауера
- •2.1. Визначення поняття волі.
- •2.2. Світова воля — головна рушійна сила
- •2.3. Філософсько-антропологічна позиція.
- •2.4. Елементи теорії світового песимізму.
- •3. Етичні та естетичні погляди філософа.
- •1.1 Поняття “аналітична філософія”.
- •1.2 Аналітична філософія і метафізика
- •3. Філософська герменевтика.
- •4 Сучасна релігійна філософія.
- •4.3. Визначення категоріальної приналежності релігійних вірувань.
- •4.4. Проблеми виправдання і раціональності релігійних вірувань
- •Тема 7 Українська філософія.
- •§ 2. Питания про оригінальний характер і національну самобутність давньоруської філософії.
- •§1. Літературні пам'ятки як основні джерела дослідження філософської думки Київської Русі.
- •§ 2. Проблеми буття в давньоруській філософській спадщині.
- •§3. Філософські концепції мислителів Київської Русі.
- •§ 4. Значення філософської спадщини Київської Русі.
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфа у працях о. Потебні
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфу у працях о. Потебні
- •Тема 8 Буття світу і людини
- •1. Еволюція уявлень про час. Основні концепції часу
- •1.1. Важкість осягнення часу
- •1.3. Статична та динамічна концепції
- •Тема 9. Духовні виміри буття
- •§1. Практика і суспільна свідомість,
- •§2. Свідомість як діяльне відображення
- •§1. Структура і форми самосвідомості
- •§2. Предметність і рефлексивність самосвідомості
- •§3. Свідоме і несвідоме
- •§1.2. Концепції походження мови.
- •§2.1.Мовна картина світу
- •§2.2. Мова і специфіка людського буття.
- •Тема 10 Суспільство: філософський аналіз.
- •1. Поняття суспільства. Різні підходи до аналізу суспільних процесів.
- •2. Матеріальне виробництво як фактор існування та розвитку суспільства. Спосіб виробництва та його структура.
- •3. Діалектика розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
- •2. Структура і функції суспільства.
- •3. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок.
- •4. Історичні типи суспільства. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація .
- •5. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
- •6. Ідея прогресу в історії. Сенс історії.
- •1. Генеза та сучасне розуміння.
- •2. Культура і цивілізація: Загальне і специфічне
- •4. Сучасна культура
- •1. Культура - предмет філософського аналізу
- •3. Традиційна культура.
- •4. Сучасна культура
- •Тема 12 Проблема людини в філософії та її соціальної сутності
- •1. Зміст поняття людського фактора
- •2. Об’єктивні та суб’єктивні умови детермінації людського фактора
- •1. Екзистенційні передумови використання понять дослідження в українській філософській мові.
- •4.3.1. Самотність-відчай як наслідок волі до влади над світом.
- •4.3.2. Творча самотність.
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу
- •Тема 14 Наукове пізнання
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього
Тема 4 Філософія Нового часу
ФРЕНСІС БЕКОН – ПРЕДСТАВНИК НОВОЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ
Зміст
І. Наукова революція і філософська думка XVI-XVII століття
1.1 Соціальні перетворення і наукова революція
XVI-XVI століття та їх вплив на розвиток філософії
1.2 Наукові відкриття XVI- XVII століття і філософське переосмислення світу
П. Френсіс Бекон - видатний філософ Нового часу
2.1. Життєвий шлях і філософська творчість
2.2 Концепці нової науки
2.3 Вчення про "примари" людського розуму
2.4 Вчення про метод
2.5 Філософія природи
Висновок
Список використаних джерел
І. Наукова революція і філософська думка XVI-XVII століття
1.1 Соціальні перетворення і наукова революція XVI-XVI століття та їх вплив на розвиток філософії
Сімнадцяте століття відкриває новий період в розвитку філософії, який прийнято називати філософією Нового часу. Почавшись ще в епоху Відродження процес розпаду феодального суспільства поширюється і загострюється у XVII столітті.
В остання третині XVI початку XVII віку відбувається буржуазна революція в Нідерландах, яка відіграє важливу роль у розвитку капіталістичних відносин в протестантських країнах. З середини XVII віку (1640-1688) буржуазна революція розгортається в Англії, найбільш розвиненій в промисловому відношенні країні. Ці ранні буржуазні революції були підготовлені розвитком мануфактурного виробництва, що прийшло на зміну ремісництву. Перехід до мануфактури сприяв швидкому росту продуктивності праці, оскільки мануфактура базувалась на кооперації робітників, кожен з яких виконував окрему функцію в процесі виробництва, розчленованому на мілкі часткові операції.
Розвиток нового буржуазного суспільства породжує зміни не тільки в економіці, політиці, соціальних відносинах, а й змінює і свідомість людей. Найважливішим фактором таких змін являється наука, а передусім екперементально-математичне природознавство, яке саме в XVII столітті переживає період свого становлення: не випадково XVII вік зазвичай називають епохою наукової революції.
У XVII столітті поділ праці у виробництві викликає потребу в
раціоналізації процесів, а тим самим - в розвитку науки, могла б стимулювати цю раціоналізацію.
Розвиток науки Нового часу, як. і соціальні перетворення, пов'язані з розкладанням феодальних суспільних порядків і послабленням впливу церкви, породило нову орієнтацію філософії. Якщо в середні віки вона виступала в союзі з богослов'ям, а в епоху Відродження - з мистецтвом і гуманітарними знаннями, то тепер вона спирається головним чином на науку.
Тому для розуміння проблем, які стояли перед філософією XVII віку потрібго враховувати, по-перше специфіку нового типу науки -екперементально-математичне природознавство, основи якого закладаються в цей період. І по-друге, оскільки наука займає провідне місце в світогляді цієї епохи, то і в філософії на перший план виходять проблеми теорії пізнання - гносеології.
Вже в епоху Відродження, як ми бачимо, середньовікова схоластична освіченість була одним із предметів постійної критики. Ця критика ще гостріше ведеться у XVII столітті. Однак при цьому, хоча і в нові формі, продовжується стара, тривала ще від середні віків полеміка між двома напрямами в філософії: номіналістичним, тим що опирається на досвід, і раціоналістичним, обґрунтовуючим в якості найбільш довіреного пізнання за допомогою розуму. Ці дав напрямки у XVII столітті постають як емпіризм і раціоналізм.