- •Лекційний курс Розділ і Вступ до філософії 3
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії 18
- •Тема 7 Українська філософія. 415
- •Розділ ііі Філософська антологія: буття світу та його духовні виміри. 597
- •Розділ іv Соціальна філософія 654
- •Розділ V Філософська антропологія 769
- •Розділ vі Філософія пізнання (епістемологія) 879
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу 879
- •Тема 14 Наукове пізнання 880
- •Розділ viі Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Розділ і Вступ до філософії Тема 1 Філософія як специфічний тип знання філософія як специфічний тип знання
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії
- •Тема 2 Стародавня філософія
- •1.2. “Дао де цзи” – вчення про дао та де
- •1.3. Суть об’єктивного ідеалізму дао
- •1.4. Ідеї діалектики
- •2.2. “Луньюй” – канонічне джерело конфуціанства
- •2.3. Жень – центральна ідея вчення Конфуція
- •Тема 3. Філософія середніх віків та епохи відродження
- •1. Вчення Августина Блаженного
- •2. Фома Аквінський - систематизатор схоластики
- •1. Вчення Августина Блаженного.
- •§2. Соціокультурпі зміни
- •§3. Основні проблеми філософії Відродження
- •§1. Характерні особливості філософії палійського гуманізму
- •§2. Основні риси філософії природи Ренесансу
- •Тема 4 Філософія Нового часу
- •1.2 Наукові відкриття XVI- XVII століття і філософське переосмислення світу.
- •II. Френсіс Бекон - видатний філософ Нового часу.
- •2.2 Концепці нової науки.
- •2.3 Вчення про "примари" людського розуму.
- •2.4 Вчення про метод.
- •2.5 Філософія природи
- •Тема 5 Класична німецька філософія
- •1.Психологічні основи релігійних уявлень.
- •2. Виникнення релігійного культу.
- •3. Перехід від політеїзму до монотеїзму.
- •4. Гносеологічні основи релігійних уявлень.
- •1. Людина, як частина природи.
- •2. Вчення про мораль.
- •3. Теорія пізнання.
- •Тема 6 Новітня світова філософія
- •1.Сучасна практична філософія посилено розвиває один із найважливіших своїх розділів та інструментів – герменевтику.
- •1.1. Джерела філософії а. Шопенгауера.
- •2. Філософські погляди а. Шопенгауера
- •2.1. Визначення поняття волі.
- •2.2. Світова воля — головна рушійна сила
- •2.3. Філософсько-антропологічна позиція.
- •2.4. Елементи теорії світового песимізму.
- •3. Етичні та естетичні погляди філософа.
- •1.1 Поняття “аналітична філософія”.
- •1.2 Аналітична філософія і метафізика
- •3. Філософська герменевтика.
- •4 Сучасна релігійна філософія.
- •4.3. Визначення категоріальної приналежності релігійних вірувань.
- •4.4. Проблеми виправдання і раціональності релігійних вірувань
- •Тема 7 Українська філософія.
- •§ 2. Питания про оригінальний характер і національну самобутність давньоруської філософії.
- •§1. Літературні пам'ятки як основні джерела дослідження філософської думки Київської Русі.
- •§ 2. Проблеми буття в давньоруській філософській спадщині.
- •§3. Філософські концепції мислителів Київської Русі.
- •§ 4. Значення філософської спадщини Київської Русі.
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфа у працях о. Потебні
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфу у працях о. Потебні
- •Тема 8 Буття світу і людини
- •1. Еволюція уявлень про час. Основні концепції часу
- •1.1. Важкість осягнення часу
- •1.3. Статична та динамічна концепції
- •Тема 9. Духовні виміри буття
- •§1. Практика і суспільна свідомість,
- •§2. Свідомість як діяльне відображення
- •§1. Структура і форми самосвідомості
- •§2. Предметність і рефлексивність самосвідомості
- •§3. Свідоме і несвідоме
- •§1.2. Концепції походження мови.
- •§2.1.Мовна картина світу
- •§2.2. Мова і специфіка людського буття.
- •Тема 10 Суспільство: філософський аналіз.
- •1. Поняття суспільства. Різні підходи до аналізу суспільних процесів.
- •2. Матеріальне виробництво як фактор існування та розвитку суспільства. Спосіб виробництва та його структура.
- •3. Діалектика розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
- •2. Структура і функції суспільства.
- •3. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок.
- •4. Історичні типи суспільства. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація .
- •5. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
- •6. Ідея прогресу в історії. Сенс історії.
- •1. Генеза та сучасне розуміння.
- •2. Культура і цивілізація: Загальне і специфічне
- •4. Сучасна культура
- •1. Культура - предмет філософського аналізу
- •3. Традиційна культура.
- •4. Сучасна культура
- •Тема 12 Проблема людини в філософії та її соціальної сутності
- •1. Зміст поняття людського фактора
- •2. Об’єктивні та суб’єктивні умови детермінації людського фактора
- •1. Екзистенційні передумови використання понять дослідження в українській філософській мові.
- •4.3.1. Самотність-відчай як наслідок волі до влади над світом.
- •4.3.2. Творча самотність.
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу
- •Тема 14 Наукове пізнання
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього
§ 2. Питания про оригінальний характер і національну самобутність давньоруської філософії.
У розв'язанні проблеми про національну самобутність філософської спадщини Київської Русі вирішальну роль відіграло з'ясування характеру між Руссю і Візантією, в першу чергу в сфері культурних контактів. При цьому не слід абсолютизувати, як це нерідко робилося, ні впливу візантійської культури на руську, як мало не єдиного джерела її становлення, ні заперечення цього впливу. Для руських діячів культури характерний вибірковий підхід до перекладу праць, що входять до загального фонду візантійської культури, посилений інтерес до патристики не сучасного їм, а більш раннього, так званого "македонського" періоду. Таким чином, творче використання досягнень античної і візантійської філософії, поєднання на Русі Біблійних, Ветхозавітних текстів, створювало широкий теоретичний фон для розвитку давньоруської філософії.
Найбільш відомими античними мислителями на Русі були Арістотель і Платон. Через їх перекладну спадщину читач отримував інформацію про тлумачення таких фундаментальних філософських категорій, як "сутність", "природа", "випадковість", "кількість", "якість", "відношення" тощо.
Серед найвидатніших популяризованих перекладачів пам'яток слід назвати логічний трактат з Ізборника 1073 р., "Шестоднев" Іоанна, "Хроніку" Іоанна Палами.
Найбільший вплив на філософію Київської Русі серед античних джерел мала філософія неоплатонізму, який найглибше перегукувався з християнською моделлю світу (пор. неоплатонічну тріаду "єдине — розум — душа" і християнську Трійцю). Взагалі ж у цілому філософська думка Київської Русі постає як поле панування об'єктивного ідеалізму.
Поряд з давньорусько-візантійськими зв'язками значну роль у становленні філософської думки Київської Русі відігравала взаємодія культур давньої Русі і
Болгарії. Світоглядною настановою, з якої виходили давньоруські і болгарські діячі культури, є передусім усвідомлення себе членами єдиної спільності слов'ян, якій вони і адресують продукти своєї творчості. На думку Б.А.Рибакова і A.I.Рогова, наслідки знайомства з давньоболгарською культурно-філософською спадщиною відчутні в "Повісті минулих літ".
Болгарська культурно-філософська традиція реалізується і через апокрифи, так звані "болгарські байки", що входили в коло читання богомолів [І].
До нашого часу дійшла лише маленька частка реального багатства духовного життя наших далеких предків. Оригінальні ж за походженням і змістом твори діячів давньоруської культури складають ледве 1% пам'яток Київської Русі, що збереглися. Однак переважання перекладної літератури в книжковому фонді давньоруського суспільства зовсім не свідчить про нібито "вторинний", "неоригінальний" характер вітчизняної культури. Просто традиціонізм мислення того часу передбачав характерний для середньовічних авторів спосіб викладу власних ідей у вигляді зібрання думок авторитетів. Значимість твору давньоруського книжника визначалась авторитетністю джерел, на які спирається автор.
Компіляція, як своєрідний метод побудови творів, підкреслене прагнення до систематизації і класифікації обумовлюють надзвичайну поширеність у давньоруській культурі творів типу енциклопедій, у яких містилися відомості з різних галузей знання, почерпнуті з найрізноманітніших джерел, починаючи від Святого Писання і закінчуючи античними авторами.
Важливе значення в активному включенні давньої Русі в культурну взаємодію з сучасним і середньовічним світом серед інших факторів мало прийняття на Русі християнства. Воно суттєво вплинуло і на характер давньоруської філософської думки. Однак проникнення християнського світогляду неправомірно пов'язувати з одноразовою акцією. Довгі роки досить типовим для пам'яток Київської Русі було недопустиме, з позицій канону, використання неканонічної, апокрифної літератури. У сфері ідеології роль сил, що протистояли християнству, беруть на себе залишки дохристиянських найдавніших вірувань корінного населення. Це протистояння, на думку B.C.Горського, виражалось "у системі світорозуміння, що отримало на Русі найменування двовір'я, яке було нічим іншим, як своєрідним продуктом релігійної світоглядності творчості, що відбувалось на основі "креолізації", тобто накладення християнської моделі світу і моделі, відпрацьованої в культурі східних слов'ян у більш ранній період" [4].
Давньоруська філософія, залишаючись теїстичною за формою, навряд чи була повністю теологічною. Переважаюча політична спрямованість культури визначала її тематичну своєрідність, що пов'язувалась з питаннями обґрунтування політики і виявилась в галузі філософії історії.
Давньоруську літературу, писав Д.С.Лихачев, "можна розглянути як літературу однієї теми і одного сюжету. Цей сюжет - світова історія, і ця тема -смисл людського життя". До того ж, звертає на себе увагу (у пам'ятках Київської Русі) відсутність, а пізніше і до XVII ст. — слабка вираженість схоластики в її типових середньовічних нормах [20].
Розділ II. філософська думка в Київській Русі періоду прийняття і поширення християнства.