Висновки

Мотиви відіграють важливу роль в трудовій діяльності людини. Без них трудова діяльність взагалі не може здійснюватися доцільно. Але мотиви бувають різні і можуть впливати з різною силою, викликаючи спрямовану або ненапрямлену активність людини.

Практична функція мотивації полягає в підборі різних способів і методів ефективної дії на персонал в цілях його орієнтації на результативну діяльність з урахуванням мотиваційних чиників працівників і їх професійного і особового потенціалу.

Ефективність тієї або іншої мотиваційної системи в практичній діяльності багато в чому залежить від органів управління, хоча за останні роки зроблені певні кроки до підвищення ролі самих підприємств до розробки власних систем мотивації, які на конкретному відрізку часу дозволяють втілювати в життя цілі, що стоять перед підприємствами, і завдання в умовах ринкових стосунків.

Не існує єдиних методів мотивації персоналу, ефективних у всі часи і за будь-яких обставин. Проте, будь-який метод, використовуваний керівником заснований на вибраною фірмою стратегії управління людськими ресурсами. Це означає, що вибір конкретного методу мотивації повинна, в першу чергу, визначати загальна стратегія управління персоналом, яку наслідувала або бажає наслідувати фірма.

Дослідивши невелику частину - мотивації персоналу, ми встановили, що мотивація істотно підвищує продуктивність праці, що тягне збільшення прибутку.

Вивчивши теоретичну частину мотивації персоналу і розглянувши на прикладі застосування на практиці методів мотивації, були зроблені практично значущі, на мій погляд, виводи і рекомендації по найбільш ефективному мотивуванню персоналу організації.

Список використаних джерел

1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації. Друге видання, виправлене і доповнене – К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ - 2000", 2004. – 298 с.

2. Бойчик І.М „Економіка підприємства", підручник Київ, Атіка, 2002.

3. Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. — К.: Основи, 1994. — 297 с.

4. Економіка, організація і планування промислового виробництва/В.І. Виборнов, Ф.П. Висюлін, Н.А. Лисицин та ін.; Під ред. Н.А. Лисицина. – Мн.: Виш. шк., 1995. – 446 с.

5. Економіка підприємства : Під ред. проф. О.И. Волкова и доцента О.В. Девяткіна. – 3-е вид., 2002. – 601 с

6. Економіка підприємства / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 2000.

7. Економіка підприємств / За ред. В. П. Вихруща, П. С. Харіва. — Те-

рнопіль, 1999.

8. Економіка підприємства : Підручник для економічних вузів : 2-е вид., Мн.: БГЭУ, 2000. – 475с.

9. Економіка підприємства: Підручник для економічних вузів : 2-е вид., Під ред. А.И.Руденко. – Мн.: БГЭУ, 1995. – 475с.

10. Економіка підприємства / Під ред. В. Я. Горфінкеля, В. А. Швандара. — М.: ЮНИТИ, 1998.

11. Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Базилевича. — К.: Знання-Прес, 2001. — 581

12. Жучков Ю. Успех фирмы зависит от ее кадров // Человек и труд. — 1996. - № 12. - С. 77-79.

13. Звітні дані ПАТ «Гідросила» .

14. Закон України "Про підприємства України".

15. Калина А. В. Економіка праці. — К.: МАУП, 2004.

16. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. - К., 1997.

17. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персона-лу. - К.: КНЕУ, 1998

18. Положення "Про організацію бухгалтерського обліку та звітність підприємств України" № 250 від 4.03.1994р. зі змінами.

19. Підвищення продуктивності суспільної праці /Під ред. Амосов А. - Економіст. - 2000. - № 1. - С. 53-59.

20. Фильев В. Управление ростом производительности труда //Экономист – 1999 – № 3. – с. 60-66.

ДОДАТКИ