1 Мета охорони праці. Основні шляхи вирішення проблем безпеки та нешкідливості праці.„Охорона праці” є одним з найважливіших завдань державної діяльності.Звідси і випливає конкретна ціль та мета вивчення дисципліни „Охорона праці” у вищому навчальному закладі – це підготовка спеціаліста, який у своїй практичній виробничій діяльності зміг би:·розробляти технологічні проце проектувати обладнання; організувати правильно працю; керувати виробництвом, щоб не було нещасних випадків, професійних захворювань та травматизму

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально профілактичних заходів та засобів спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.Законодавство з охорони праці – це частина трудового законодавства.Виробнича санітарія  і гігієна праці – це система організаційних заходів і технічних засобів, які попереджають чи зменшують дію на працюючих шкідливих виробничих факторів.Техніка безпека – це система організаційних заходів і технічних засобів, які не допускають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів.Протипожежна профілактика – це система організаційних і технічних засобів, які направлені на профілактику і знешкодження пожеж і вибухів чи обмеження їх наслідків.Дисципліна „Охорона праці” дає наукові основи цієї дисципліни примінимо до спеціальності. Питання конкретної техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної профілактики що відносяться до конкретних видів машин, обладнання, транспортних засобів, технологічних процесів, видів робіт, будівель і споруд, розглядається в курсах відповідних дисциплін.Дисципліна ,,Основи охорони праці” тісно зв’язана з такими дисциплінами як ,,Ергономіка”, ,,Інженерна психологія”, ,,Наукова організація праці”, ,,Технічна естетика”, ,,Гігієна та організація праці”, ,,Економіка”, ,,Охорона навколишнього середовища”, ,,Безпека життєдіяльності” та інші.Велике значення в створенні здорових і безпечних умов праці має стандартизація. Вона дозволяє приймати діючі заходи щодо підвищення технічного рівня і впорядкування розроблення нормативно - технічної документації з безпеки праці.Стандарти можуть бути:·  міждержавні (ГОСТи);державні (ДНАОП; ДСТУ; НПАОП; ДСН; ДСанПіН; СН; ДБН; НАПБ);республіканські (РСТУ);     галузеві (ГСТУ; ВДОП - відомчі документи);  стандарти підприємств.

2. Основні законодавчі акти в охороні праціДо основних законодавчих актів відноситься:

Конституція України (розділ II ,,Права, свободи та обов’язки людини та громадянина”, ст.43-46);   Кодекс законів про працю України (КЗПП),   (глава XI, ,,Охорона праці” ст.153-173);Закон України ,,Про охорону праці”, (нова редакція - 9 розділів 44 ст.); Закон України ,,Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. ( 11 розділів 55 ст.);   Закон України ,,Про охорону здоров’я”; ( 5 розділів і 44 статті )  Закон України ,,Про пожежну безпеку”, (41 ст.);Закон України ,,Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”  від 24. 02. 1994 р. (7 розділів і 51 стаття);·                      Закон України ,,Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”;·    Закон України ,,Про дорожній рух”;·Закон України ,,Про охорону навколишнього природного середовища”;·  Закон України ,,Про колективні договори та угоди”·Закон України ,,Про поводження з радіоактивними відходами”.

3. Державне управління охороною праці.

У відповідності до Закону України ,,Про охорону праці” є розділ VI ,,Державне управління охороною праці” в якому міститься стаття 31 ,,Органи державного управління охороною праці” де сказано: державне управління охороною праці здійснюють:

·               Кабінет Міністрів України;

·               спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; (Держгірпромнагляд – Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду)

·               міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

·               рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

        В статтях 32-35 – говориться про компетенції та повноваження цих органів:

         - забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

         - розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки,

           гігієни праці та виробничого середовища;

         - організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

         - здійснюють контроль за додержанням суб’єктами підприємницької

           діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

4. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці(конспект)

13Ил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини.

  Пил буває:-           крупно дисперсний     (розмір частинок більше 50 мкм),-           середньо дисперсний  (розмір частинок в межах 50 – 10 мкм),-           мілко дисперсний        (розмір частинок менше 10 мкм).      За вибухонебезпечністю пил буває – вибухонебезпечний та вибухобезпечний. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі проводиться згідно ДСН 3.3.6.0.42-99 ,,Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”  (взаміну ГОСТ 12.1.005-88 ,,Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” чи по СН 245-71).      В цих нормах встановлена гранично допустима концентрація шкідливих речовин (ГДК) gгдк (мг/м3) в робочій зоні. ГДК – це така концентрація, яка не є шкідлива при роботі (8 годин робочого дня).      Повітря, яке видаляється системами вентиляції і має шкідливі речовини, перед викидом в атмосферу повинно бути очищене через фільтри, для того, щоб в атмосферному повітрі населених пунктів не було шкідливих речовин, які перевищують ГДК, а в повітрі, яке поступає в приміщення ззовні, концентрація шкідливих речовин не перевищувала величини 0,3 gгдк для робочої зони тих приміщень.

5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

У відповідності з законом України ,,Про охорону праці” є розділ 7 ,,Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці”. У ньому є стаття 38 ,,Органи державного нагляду за охороною праці”.

        Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:·               спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; (Держгірпромнагляд)·  спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;·   спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;· спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.        Органи державного нагляду за охороною праці не залежить від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.        Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України ,,Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”, ,,Про пожежну безпеку”, ,,Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та іншими нормативно-правовими актами і положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.        Стаття 39 ,,Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці”.Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:·               безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об’єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;·               одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;·               видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам, юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю обов’язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, безпечної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки;·               забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці;·               притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці; ·               надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб  на займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законодавством.        Посадові особи несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов’язків.        Стаття 41 ,,Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці”.        Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.        Стаття 42 ,,Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці”.

        Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.