- •3. Державне управління охороною праці.
- •4. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці(конспект)
- •13Ил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини.
- •5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •6. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві.(конспекті)
- •7. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.(конспекті)
- •8. Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •9. Методи аналізу виробничого травматизму. Показники частоти, важкості та непрацездатності.
- •10. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.
- •13. Пил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини.
- •14. Аналіз та методи визначення запиленості та загазованості повітряного середовища.
- •15. Терморегуляція в організмі людини в залежності від метеорологічних умов.
- •18. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером дії на організм людини.
- •20. Схеми механічних систем вентиляції (припливної і витяжної) та характеристика їх елементів.
- •21Види місцевої вентиляції, суть методів розрахунку необхідного повітрообміну.
- •22. Системи опалення та вимоги до них. Повітряно-теплова завіса.
- •23. Засоби індивідуального захисту людини при наявності в повітрі робочої зони шкідливих речовин. Типи та порядок їх використання.
- •24. Вимоги до виробничого освітлення, вплив на органи зору.
- •26. Класифікація та характеристика видів і систем штучного освітлення.
- •27.В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи
- •28. Нормування штучної освітленості
- •29. Нормування природного освітлення
- •30Контроль та вимірювання освітленості у виробничих приміщеннях. Основні світлотехнічні величини
- •31Причини виникнення та фізичні характеристики вібрації. Нормування вібрації
- •32Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.(конспект)
- •32. Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
- •33. Заходи та засоби захисту від вібрації в джерелі її виникнення та на шляху її розповсюдження.
- •35. Вимірювання вібрації та вібровимірювальна апаратура.
- •36. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.(rjycgtrn)
- •36. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
- •37. Класифікація шумів в залежності від походження, часу, частоти та спектра шуму.
- •38Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
- •39. Засоби індивідуального захисту від шуму, ульра- та інфразвуку, їх характеристика.
- •40. Вимірювання шуму на робочих місцях. Прилади для вимірювання шуму. Граничні межі.
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.(конспект)
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •Тема 7. Захист від дії іонізуючих випромінювань.
- •42. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •43 Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування згідно нрб-76/87 (нрбу – 97),
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.
- •48. Шкідлива дія емп на організм людини. Нормування емп.
- •49 Технічний та індивідуальний захист від емп. Вимірювання напруги та густини (інтенсивності) емп.
- •52. Вимоги до розміщення та експлуатації виробничих будівель та приміщень згідно санітарних норм.
- •53. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з гост, днаоп, нпаоп.
- •54. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.?
- •57. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.
- •58. Безпека при експлуатації балонів.
- •59. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •61. Дія електричного струму на організм людини та види можливих уражень. (конспект)
- •Види ураження електричним струмом
- •63. Класифікація приміщень за степеню електричної небезпеки. Допустима безпечна напруга, яка використовується в них.
- •64. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних та трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю. (конспект)
- •64. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних і трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю.
- •6 5. Виникнення статичної електрики, її небезпечна дія та засоби локалізації.
- •66. Призначення та принцип дії захисного заземлення. Суть його розрахунку та схема.
- •67. Штучні та природні заземлювачі, їх характеристика. Крокова напруга.
- •70. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •70. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •71. Процес горіння. Види горіння. Умова горіння.
- •72. Причини виникнення пожеж на виробництві, їх статистика.
- •73. Основні заходи щодо профілактики пожеж. Вогнестійкість.
- •74. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
- •75. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
- •76. Класифікація виробництв за пожежевибухонебезпекою. Класифікація будівельних матеріалів за їх здатністю до горіння.
27.В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи
розжарювання та газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їмпритаманні і суттєві недоліки-, велика яскравість (засліплююча дія); низьи світлова віддача (7—20 лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (д 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів в порівняні з природним світлом; висока температура нагрівання {до 140 °С і вище що робить їх пожежонебезпечними.
Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевог освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людеї Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовиі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світа оптичного діапазону спектру. Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність. Світлова віддача цих ламп становить 40—100 лм/Вт, що в 3— разів перевищує світлову віддачу ламп розжарювання. Термі експлуатації — до 10 тис. год, а температура нагріванн (люмінесцентні) — ЗО—60 °С. Окрім того, газорозрядні ламп забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхопідбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофор Так, за спектральним складом видимого світла розрізняю! люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращена передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білог (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів. Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світловог потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту, котру полягає у спотворенні зорового сприйняття об'єктів, що рухаютьс обертаються. До недоліків цих ламп можна віднести також складніст схеми включення, шум дроселів, значний час між включенням т запалюванням ламп, відносна дороговизна.
Газорозрядні лампи бувають низького та високого тиск; Газорозрядні лампи низького тиску, що називаються люмінесцентним! широко застосовуються для освітлення приміщень як на виробницті так і в побуті. Однак, вони не можуть використовуватись при низью температурах, оскільки погано запалюються та характеризуються мало одиничною потужністю при великих розмірах самих ламп.
Газорозрядні лампи високого тиску застосовуються в умовах, ко/ необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла Істійкості до умов зовнішнього середовища. Серед цих типів ламп найчастіше використовуються металогенні (МГЛ), дугові ртутні (ДРЛ), та натрієві (ДНаТ).
Окрім газорозрядних ламп для освітлення промисловість випускає лампи спеціального призначення: бактероцидні, еритемні. До основних характеристик джерел штучного освітлення належать: номінальна напруга живлення, В; електрична потужність лампи, Вт; світловий потік, лм; світлова віддача, лм/Вт; термін експлуатації; спектральний склад світла. Світильник — це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури (рис. 2.7). Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів. Світильники відрізняються цілою низкою світлотехнічних • конструктивних характеристик.
Основними світлотехнічними характеристиками світильників світлорозподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії • захисний кут. За світлорозподіленням. що визначається відношенням noTOf випромінюваного світильником в нижню півсферу до повного світлова потоку світильники поділяються на п'ять класів: прямо світла (0>80%); переважно прямого світла (60%<6s80%); розсіяно світла (40%<9s60%) переважно відбитого світла (20%<0s409' відбитого світла (6s20%).Захисний кут світильника у (рис. 2.9) — кут, утворений горизонталлю, що проходить через нитку розжарювання лампи (поверхню люмінесцентної лампи) та лінією, яка з'єднує нитку розжарювання (поверхню лампи) з протилежним краєм освітлювальної арматури. Захисний кут визначає ступінь захисту очей від впливу яскравих частин джерела світла, тому його величину враховують з-поміж інших чинників при визначенні місця та висоти розташування освітлювальних приладів. Залежно від конструктивного виконання розрізняють світильники: відкриті (лампа не відокремлена від зовнішнього середовища), захищені (лампа відокремлена оболонкою, що не перешкоджає вільному надходженню повітря), закриті (оболонка захищає від проникнення всередину світильника великих частин пилу), пилонепроникні, вологозахищені, вибухобезпечні та підвищеної надійності проти вибуху. За призначенням світильники можуть бути загального та місцевого освітлення.