54

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ІНСТИТУТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Представлено на кафедру____________(дата, підпис секретаря кафедри)

Рецензензія: _____________-(кількість балів, "до захисту" ("на доопрацювання"), дата, підпис керівника курсової роботи)

Захист:__________________________

(кількість балів, дата, підпис керівника)

Підсумкова оцінка___________________________кількість балів, оцінка за 4-х бальною системою, дата, підпис керівника)

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економічний аналіз (практичний аспект)»

Варіант 5

Студентки групи БЗ - 41

Шляхтиної Іванни Олександрівни

Керівник: ст. викладач Коноваленко А.М.

Кременчук 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ 5

1.1 Аналіз забезпеченості підприємства кадрами 5

1.2.Оцінка забезпеченості підприємства та його підрозділів трудовими ресурсами 7

1.3 Аналіз використання робочого часу 14

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 18

2.1 Брак у виробництві 18

2.2 Підвищення якості продукції 19

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ МІСЬКМОЛОКОЗАВОД» 22

3.1 Загальна оцінка фінансового стану 22

3.2 Аналіз структури активів та пасивів підприємства 26

3.3 Аналіз платоспроможності підприємства і ліквідності його активів 29

3.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства 31

3.5 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості за 2009р. 34

3. 6. Аналіз оборотності запасів 36

3.7. Аналіз ділової активності 38

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 41

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 44

ДОДАТКИ……………………………………………………………………47

ВСТУП

Господарська діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Відомо, що кожне підприємство є складною системою взаємозв'язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності.

Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз.

Аналіз як функція внутрішньовиробничого управління має власну метрологічну основу: принципи, функції, організаційну структуру, методи та інструменти, інформаційну базу. Аналітична діяльність спрямована на вивчення, облік попиту та вимог ринку для обґрунтованої орієнтації виробництва на випуск конкурентоздатних продуктів у раніше встановлених обсягах, що відповідають певній техніко-економічній характеристиці, реалізації, яка може забезпечити підприємству отримання найвищого прибутку. Найважливіша особливість аналізу, без якої практично не можна про нього говорити, – це певні теоретична концепція, стиль мислення, запланований підхід до прийняття науково-технічних (конструктивних) і виробничих рішень із позицій найповнішого задоволення вимог споживача, ринкового попиту. Філософія аналізу проста: виробник повинен випускати таку продукцію, що має збут і може досягти запланованого рівня рентабельності та за яку можна отримати певну суму прибутку. Враховуючи це, виробник цілеспрямовано ставить завдання в галузі науково-технічних розробок, висуває вимоги до них, орієнтовно розраховуючи витрати виробництва, рівень ціни та прибуток. Виробник визначає найефективнішу технологію виробництва, включаючи міжвиробничі та внутрішньовиробничі кооперування. Аналіз передбачає широкий пошук, творчий підхід до вирішення конкретних завдань виробничої діяльності. До функцій керівників виробництва належать створення необхідних організаційних, технічних, економічних умов для творчих ідей і найголовніше – застосування у виробництві нововведень на підставі зацікавленості працівників.

У зв'язку з вибором стратегічних методів управління суб'єктами господарювання зростає роль фінансового аналізу. Фінансовий аналіз є надійним інструментом, за допомогою якого зацікавлені користувачі можуть підвищити якість прийняття управлінських рішень. Використання аналітичної інформації дає можливість своєчасно виявляти, усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви зростання вартості підприємства. Введення національних стандартів бухгалтерського обліку, підвищення ролі фінансового аналізу при проведенні аудиту фінансової звітності в значній степені змінює підходи до методологічного забезпечення фінансового аналізу.

Крім того, на теорію і практику застосування фінансового аналізу здійснюють вплив законодавчі та нормативні акти, що регулюють фінансові відносини.

Оцінювання фінансового стану підприємства становить інтерес для широкого кола суб’єктів ринку:

• підприємства, яке хоче знати неупереджену думку про свою діяльність і розробити заходи щодо її поліпшення;

• інвесторів, заінтересованих в ефективності та прийнятній ризиковості інвестування своїх коштів;

• кредиторів і постачальників, які бажають впевнитись у платоспроможності підприємства;

• партнерів по бізнесу, які прагнуть встановити з підприємством стабільні й надійні ділові відносини (постачальники, споживачі, транспортувальники, страхові компанії та ін.);

• сторонніх щодо підприємства структур (так, Державна податкова адміністрація бажає впевнитись у спроможності підприємства сплачувати податки, профспілки — у стабільності зайнятості працівників і здатності своєчасно виплачувати заробітну плату, благодійні організації — у потенційній спроможності підприємства допомагати).

Розділ 1 аналіз продуктивності праці підприємства

1.1 Аналіз забезпеченості підприємства кадрами

Достатня забезпеченість працівниками, що мають необхідні знання і навички, раціональне їх використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції і підвищення ефективності виробництва.

Від забезпеченості підприємства персоналом та ефективності його використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ступінь використання устаткування, машин, механізмів і як результат — обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток та інші економічні показники.

Основними завданнями аналізу є:

• вивчення та оцінювання забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів персоналом загалом, а також за категоріями і професіями;

• визначення і вивчення показників плинності кадрів;

• виявлення резервів персоналу повнішого й ефективнішого використання.

Джерелами інформації для аналізу є план праці, статистична звітність форма № 1-ПВ «Звіт з праці», форма № 3-ПВ «Звіт при використання робочого часу», форма № 6-ПВ «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання», форма № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках», форма № 1-ПВ (умови праці) «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації при роботі із шкідливими умовами праці», форма № 1-ПВ (заборгованість) «Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати», дані табельного обліку і відділу кадрів.

Забезпеченість підприємства персоналом визначають порівнюванням фактичної чисельності працівників за категоріями і професіями з плановими потребами. Особливу увагу приділяють аналізу забезпеченості підприємства кадрами найважливіших професій.

Необхідно аналізувати і якісний склад персоналу за рівнем кваліфікації.

Для оцінювання відповідності кваліфікації виробничого персоналу складності виконуваних робіт порівнюють середні тарифні розряди робіт і робітників.

Якщо фактичний середній тарифний розряд робітників нижчий від планового і нижчий від середнього тарифного розряду робіт, то це може призвести до випуску менш якісної продукції. Якщо середній розряд робітників вищий від середнього тарифного розряду робіт, то робітникам потрібно здійснювати доплату для використання їх на менш кваліфікованих роботах.

Отже, таке порівняння дає можливість визначити, наскільки правильно підібраний і розставлений виробничий персонал по дільницях, а також чи правильно планують його заробітну плату.

Адміністративно-управлінський персонал необхідно перевірити на відповідність фактичного рівня освіченості кожного працівника посаді, яку він займає, і вивчити питання, пов'язані з набором кадрів, їх підготовкою і підвищенням кваліфікації.

Кваліфікаційний рівень працівників багато в чому залежить від їхнього віку, стажу роботи, освіти і т. д. Тому в процесі аналізу вивчають зміни у складі робітників за цими ознаками. Оскільки вони відбуваються внаслідок руху робочої сили.

Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку таких показників:

• коефіцієнт обороту з приймання персоналу - число прийнятих робітників

• Коефіцієнт обороту з приймання = середньосписова чисельність

• коефіцієнт обороту з вибуття - число звільнених робітників

• Коефіцієнт обороту з вибуття = середньосписова чисельність

• коефіцієнт плинності кадрів

Коефіцієнт плинності кадрів = кількість працівників, яких звільнено за власним бажанням і за ініціативою адміністрації середньоспискова чисельність персоналу

• коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства. Коефіцієнт постійності складу = кількість працівників, які працювали весь рік середньоспискова чисельність персоналу

Необхідно вивчити причини звільнення працівників (за власним бажанням, за скороченням кадрів, через порушення трудової дисципліни тощо).

кількість звільнених за власним бажанням,за порушення труд. дисц., з причин службової невідповідності.

К = середньоспискова чисельність персоналу

Напруженість у забезпеченні підприємства трудовими ресурсами може бути дещо зменшено за рахунок повнішого використання наявної робочої сили, зростання продуктивності праці, інтенсифікації виробництва, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня технічного обладнання підприємства, удосконалення технології та організації виробництва. У процесі аналізу має бути виявлено резерви скорочення потреби у трудових ресурсах унаслідок проведення перелічених вище та інших заходів.

Якщо підприємство розширює свою діяльність, збільшує виробничі потужності, створює нові робочі місця, то слід визначити додаткову потребу в персоналі за категоріями та професіями і джерелами їх залучення.

Резерв збільшення випуску продукції за рахунок створених додаткових робочих місць визначають множенням їхнього приросту на фактичний середньорічний виробіток одного працівника у звітному періоді:

Р|ВП = Р| КР • РВЬ (1.1)

де Р|ВП — резерв збільшення випуску продукції;

Р| КР — резерв збільшення кількості робочих місць;

РВ_і — фактичний середньорічний виробіток виробничого персоналу у звітному періоді.