- •Основи Корекційної педагогіки: довідник
- •21100, М. Вінниця, вул. 600-річчя, 19
- •1. Корекційна педагогіка в системі педагогічних наук. 13
- •11. Особливості розвитку, навчання і виховання особистості при глибоких порушеннях зору 127
- •12.Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях мовлення 150
- •13. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях рухової сфери (питання ортопедагогіки) 165
- •14. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності 178
- •15. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості з дитячим аутизмом 191
- •1. Корекційна педагогіка в системі педагогічних наук.
- •1.1 Поняття дефектології
- •1.2. Предметні галузі сучасної спеціальної педагогіки та її зв'язок з іншими науками
- •1.3. Статистика спеціальної педагогіки
- •1.4. Предмет і завдання корекційної педагогіки
- •1.5. Принципи корекційної освіти
- •1.6. Основні програмні напрями розвитку сучасної української корекційної педагогіки
- •1.7. Значення курсу «основи корекційної педагогіки» в системі підготовки сучасного педагогіка
- •2. Основні терміни корекційної педагогіки
- •2.1. Корекція.
- •2.2. Компенсація.
- •2.4. Медична реабілітація та абілітація
- •2.5. Терміни, які використовуються в галузі фахової освіти:
- •3. Види порушень психофізичного розвитку та їх причини (загальна характеристика)
- •3.1. Розуміння норми і аномалії у психофізичному розвитку особистості
- •3.2. Поняття «діти з особливими потребами»
- •3.3. Загальні та специфічні закономірності розвитку аномальних дітей
- •3.4. Структура дефекту, його первинні та вторинні ознаки
- •3.5. Особливості розвитку організму дитини
- •3.6. Класифікації порушень розвитку
- •4. Діагностика відхилень у психофізичному розвитку
- •4.1. Діагностика психофізичного розвитку дітей
- •4.2. Організація діагностичної роботи в діяльности психолого-медико-педагогічних консультацій (пмпк)
- •4.3. Поняття «соціальний патронаж»
- •5. Сучасна система спеціальних освітніх послуг
- •5.1. Загальна характеристика законодавчих основ спеціальної корекційно-реабілітаційної освіти
- •5.2. Корекційна діяльність педагога в загальноосвітній школі
- •5.3. Класи інтенсивної педагогічної корекції
- •5.4. Освіта осіб з порушеннями психофізичного розвитку
- •5.5. Мейнстрімінг
- •5.6. Інтеграція
- •5.7. Інклюзивна освіта.
- •5.8.Методичні рекомендації щодо організації та змісту інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами
- •5.9. Сучасна система освітніх послуг для дітей з особливостями психофізичного розвитку (узагальнення)
- •6. Діти з відхиленнями соціальної поведінки
- •6.1. Поняття соціально-психологічної адаптації - дезадаптації
- •6.2. Поняття про важковиховуваність
- •6.3.Причини виникнення відхилень у поведінці школярів
- •6.4. Поняття про депривацію
- •6.5. Сутність девіантної поведінки
- •6.6. Групи девіантної поведінки:
- •6.7. Поняття про адикцію
- •6.8. Характерологічні акцентуації
- •6.9. Афективна поведінка
- •7. Профілактика і корекція адаптаційних порушень
- •7.1. Поняття «превентивне виховання»
- •7.2. Виховне середовище
- •7.3. Загальні принципи профілактики і корекції педагогічно занедбаної дитини:
- •7.4. Рекомендації педагогам і батькам у роботі з важковиховуваними
- •7.5. Перевиховання
- •7.6. Типи акцентуації характеру. Рекомендації вчителям по роботі з такими дітьми
- •8. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях інтелекту
- •8.1. Поняття розумової відсталост
- •8.2. Ступені і види розумової відсталості
- •8.4. Соціальна політика стосовно осіб з порушеннями інтелекту
- •8.5. Навчання й виховання дітей з порушенням інтелекту
- •8.6. Практика навчання, виховання й допомоги особам з вираженою інтелектуальною недостатністю
- •9. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при зпр
- •9.1. Характеристика дітей з затримкою психічного розвитку
- •9.2. Типологія зпр
- •9.3. Організація та зміст корекційно-розвиваючого навчання дітей з зпр
- •9.4. Система м.Монтессорі
- •9.5.Педагогіка р. Штайнера
- •9.6. Поради вчителям для роботи з дітьми з зпр в умовах інклюзивного навчання
- •10. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях слуху
- •10.1. Предмет і завдання сурдопедагогіки
- •10.2. Причини порушень слуху, діагностика й медична реабілітація
- •10.3. Класифікація осіб з порушеннями слуху
- •10.7. Фактори, які впливають на стан мовлення дитини з порушенням слуху
- •10.8. Навчання школярів з частковим порушенням слуху
- •10.9. Фахова освіта глухих
- •10.10. Професійна освіта та соціальна адаптація осіб з порушеним слухом
- •10.11. Поради для роботи зі слабочуючими дітьми в умовах інклюзивної освіти
- •11. Особливості розвитку, навчання і виховання особистості при глибоких порушеннях зору
- •11.1. Предмет і завдання тифлопедагогіки.
- •11.2. Короткі відомості з історії тифлопедагогіки
- •11.3. Порушення зору. Компенсація порушень зору
- •11.4. Види зорової патології у дітей
- •11.5. Навчання дітей з вадами зору
- •11.6. Засоби навчання сліпих і слабозорих
- •11.7. Шрифт брайля (загальна характеристика)
- •11.8. Поради та рекомендації тифлопедагога вчителю загальноосвітньої школи, у якого в класі за партою сидить учень з тяжкими вадами зору
- •11.9. Поради та рекомендації соціального педагога вчителю загальноосвітньої школи, у якого в класі за партою сидить учень з тяжкими вадами зору
- •11.10. Поради учителям у роботі з дітьми з незначними порушеннями зору
- •Практичні поради педагогу , якщо в класі є слабозора дитина. Наслідки порушення зору, що виявляються в навчанні:
- •12.Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях мовлення
- •12.1. Логопедія як наука
- •12.2. Анатомо-фізіологічні механізми мови та її розвиток
- •12.3. Поняття порушення мови
- •12.4. Порушення розвитку мови
- •12.5. Види порушень усної мови
- •2. Порушення голосу:
- •12.6. Порушення письма та читання
- •12.7. Система закладів для дітей з порушеннями мови
- •12.8. Логопедична допомога дітям в системі освіти
- •12.9. Рекомендації вчителям загальноосвітніх шкіл
- •13. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях рухової сфери (питання ортопедагогіки)
- •13.1. Види порушень опорно-рухового апарату
- •13.2. Загальна характеристика дцп
- •13.3. Руховий дефект при дцп
- •13.5. Мовні порушення при дцп
- •13.6. Система спеціалізованої допомоги дітям з дцп
- •13.7. Поради учителеві
- •13.8. Адаптація приміщення для дитини з порушеннями опортно-рухового апарату
- •14. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності
- •14.1. Поняття синдрому дефіциту уваги та гіперактивності
- •14.2. Ознаки прояву гіперактивності у дітей шкільного віку.
- •14.3. Рекомендації учителям для роботи з дітьми з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю
- •Рекомендації для вчителів при роботі з учнями з сду
- •14.4. Домашня програма корекції поведінки дітей з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності
- •15. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості з дитячим аутизмом
- •15.1. Синдром раннього дитячого аутизму. Аутистичні риси особистості.
- •15.2. Причини аутизма
- •15.3. Клініко-психологічна характеистика аутистичних розладів особистості
- •15.4. Корекційно-педагогічна допомога при аутизмі
- •15.5. Формування соціально-комунікактивних навичок у школярів з аутизмом
- •Контроль знань і блок
- •Іі блок
- •Ііі блок
- •Питання до заліку
- •Література
8. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях інтелекту
8.1. Поняття розумової відсталост
До осіб з порушеннями розумового розвитку (розумово відсталих) відносять осіб зі стійкими, незворотними порушеннями, переважно пізнавальної сфери, що виникають внаслідок органічного ураження кори головного мозку і носять дифузний характер. Характерною особливістю дефекту при розумовій відсталості є порушення пізнавальних процесів (відчуттів, сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, мови, уваги), емоційно-вольової сфери, моторики. Ступінь ураження ЦНС може бути різною за складністю, локалізацією та часом виникнення.
У вітчизняній спеціальній літературі до 60-х років поряд з терміном «розумова відсталість» широко використовувався (іноді використовується і у теперішній час) термін «слабоумство». Термін «розумова відсталість», на відміну від терміна «слабоумство», вказує не тільки на кількісну характеристику дефекту, але й на якісну (відсталість), що припускає певний позитивний поступальний рух при наявності спеціально створених умов.
У зв'язку з відсутністю загальновизнаних критеріїв діагностики дані про поширеність олигофренії надзвичайно суперечливі. За даними ВООЗ (1995), розумова відсталість широко поширена в усьому світі й виявляється в 1-3% населення. Хворіють олігофренією переважно особи чоловічої статі.
Причини виникнення розумової відсталості різноманітні. До них відносяться спадкові захворювання (мікроцефалія, спадкові хвороби, спадкові дегенеративні захворювання центральної нервової системи тощо), порушення в будові та кількості хромосом (синдром Дауна, олігофренія з ламкої Х-хромосоми тощо.).
Викликати розумову відсталість можуть різного роду патогенні (шкідливі) фактори, які впливають на плід у період внутрішньоутробного розвитку. У першу чергу до них відносяться внутрішньоутробні інфекції: хронічні - токсоплазмоз, сифіліс тощо; вірусні - краснуха, епідемічний паротит (свинка), кір, вітряна віспа, грип тощо. На більш пізніх строках вагітності гострі інфекційні захворювання матері можуть призвести до внутрішньоутробного зараження плода та виникнення у нього внутрішньоутробного енцефаліту або менінгоенцефаліту. Несприятливий вплив на розвиток мозку плода спричиняють деякі хронічні хвороби матері: захворювання серцево-судинної системи, нирок, печінки. Застосування лікарських препаратів, протипоказаних в період вагітності, можуть викликати інтоксикацію плода.
Особливо слід зазначити зв'язок між такими асоціальними явищами, як алкоголізм, наркоманія та токсикоманія батьків, і поява в цих родинах дітей з різними порушеннями (у тому числі й розумово відсталих). Алкоголізм і наркоманія можуть бути причиною розумової відсталості як екзогенного, так і ендогенного характеру. У першому випадку продукти розпаду алкоголю й наркотиків (токсини) завдяки загальній системі кровообігу матері й плода через плаценту попадають в організм дитини й отруюють плід. У другому випадку тривале вживання алкоголю й наркотиків (а також їхніх замінників) викликає незворотні патологічні зміни в генетичному апараті батьків і є причиною хромосомних і ендокринних захворювань дитини
Негативно позначаються на розвиток плоду неправильне харчування матері, різні фізичні та психічні травми, перенесені в період вагітності, робота жінки на шкідливому виробництві до вагітності та у період вагітності, несприятливі умови навколишнього середовища, підвищений радіаційний фон в місцевості, де проживає вагітна жінка. Імунологічний конфлікт між матір'ю та плодом за резус-фактором або груповими антигенами крові, що проявляється у вигляді гемолітичної хвороби немовлят, також може бути причиною розумової відсталості.
У період пологів патогенними факторами є родові травми мозку.
У період після пологів розумова відсталість може бути викликана нейроінфекціями (менінгіт, менінгоенцефаліт, параінфекційний енцефаліт). Рідше її причиною можуть бути черепно-мозкові травми, інтоксиації (отруєння).
Установлено, що ступінь зниження інтелекту залежить від часу впливу патогенного фактора. Наприклад, захворювання вагітної жінки в перші три місяці вагітності краснухою може бути причиною розумової відсталості майбутньої дитини, при захворюванні в більш пізній термін порушення будуть менш виражені та можуть привести до затримки психічного, мовленевого розвитку.