9.3. Організація та зміст корекційно-розвиваючого навчання дітей з зпр

Діти з затримкою психічного розвитку відвідують в основному дошкільні освітні заклади компенсуючого та комбінованого типу, а також групи короткочасного перебування для дітей з відхиленнями в розвитку.

Напрямок у спеціальний дошкільний заклад або групу здійснюється на підставі рішення постійно діючої психолого-медико-педагогічної комісії (ПМПК).

Медичними показниками для прийому дитини є типи затримки психічного розвитку, відображені в класифікації К. Лебединської: конституціональна, соматогенна, психогенна та церебрально-органічна генеза.

Для надання допомоги відкриваються наступні групи:

- молодша (від 2,5 до 3,5 років);

- середня (від 3,5 до 5 років);

- старша (для дітей у віці 5-6 років).

По закінченні спеціального дошкільного закладу установи або групи дитина переводиться (залежно від діагностичних показників):

- у школу (або) клас для дітей із ЗПР;

- загальноосвітню школу;

- спеціальну школу відповідного типу.

У спеціалізованій дошкільній установі вирішуються завдання:

- діагностичні;

- виховні;

- корекційно-розвиваючі;

- оздоровчі;

- освітні.

Основними напрямками діяльності дітей у спеціалізованій дошкільній установі є:

- загальна й комунікативна взаємодія; фізичне виховання;

- розвиток тонкої ручної моторики та зорово-просторової координації;

- сенсорний розвиток;

- музичне виховання;

- предметна діяльність і гра;

- пізнавальний розвиток; соціальне виховання;

- розвиток продуктивної діяльності; підготовка до шкільного навчання.

Види групових і підгрупових занять, які проводить вихователь:

- уроки здоров'я;

- ліплення;

- аплікація;

- малювання;

- конструювання;

- ручна праця;

- фізичне й трудове виховання;

- навчання грі;

- соціальний розвиток;

- ознайомлення з навколишнім світом.

Види групових та індивідуальних занять, проведених дефектологом:

- соціальний і пізнавальний розвиток;

- знайомство з навколишнім світом;

- навчання грі;

- математика;

- розвиток мови та дрібної ручної моторики;

- підготовка до навчання грамоті.

Координаційно-розвиваюча робота ведеться за участі сім’ї дитини.

Школярі з затримкою психічного розвитку можуть навчатися:

- у спеціальних освітніх установах (школах VІІ типу);

- у корекційних класах при загальноосвітніх школах.

Особливості навчання в корекційному класі:

- адаптовані програми й навчальні плани (у відповідності зі спеціальним освітнім стандартом);

- вивчення спеціальних предметів (розвиток мови, ознайомлення з навколишнім світом, ритміка тощо);

- індивідуально-групова корекційна робота (логопедичні заняття, заповнення прогалин у знаннях, пропедевтика нового навчального матеріалу);

- факультативні курси (художньо-естетичні, музичні, трудові, спортивні).

Навчальний процес у класі корекційно-розвиваючого навчання здійснюється на основі:

- врахування актуальних можливостей дитини;

- охорони й зміцнення її здоров'я;

- створення доброзичливого освітнього середовища;

- взаємодії з батьками.

Близько половини дітей з ЗПР після початкової школи спроможні навчатися далі у звичайних класах, інші діти зі стійкими формами ЗПР - тільки в умовах корекційного класу.

Багато школярів з затримкою психічного розвитку (після 9 років навчання) продовжують своє навчання (вечірні школи, професійно-технічні училища, технікуми) або влаштовуються на роботу.

У нашій країні функціонує система комплексної допомоги дітям з ЗПР, що містить у собі:

- різні моделі спеціальних освітніх закладів (дошкільні освітні заклади (групи) компенсаційного виду, спеціальні школи та школи-інтернати для дітей з ЗПР, класи корекційно-розвиваючого навчання при школі загального призначення;

- раннє виявлення дітей з ЗПР, задоволення їхніх особливих освітніх потреб, забезпечення наступності форм і методів корекційної роботи в системі дошкільної та шкільної освіти;

- удосконалення системи медичного, педагогічного та психологічного діагностування (для визначення особливостей організації корекційно-освітнього процесу, збереження й зміцнення здоров'я дітей);

- нормативне та навчально-методичне забезпечення практики освіти дітей з ЗПР;

- визначення завдань і змісту професійної орієнтації, професійно-трудової підготовки та соціально-трудової адаптації випускників;

- створення й застосування критеріїв і методів оцінки ефективності корекційно- розвиваючого освітнього процесу;

- розробка моделей служб консультативної допомоги родині;

- підготовкп відповідних педагогічних кадрів.

Система комплексної допомоги дітям з ЗПР відображає концепцію корекційно-розвиваючого навчання в умовах загальноосвітньої школи.