Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_bileti_z_okhoroni_pratsi.doc
Скачиваний:
233
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
82.62 Mб
Скачать

2. Горіння речовин (спалах, займання, самозаймання)

Горіння – це швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінювання світла. Для того, щоб виникло і підтримувалось горіння, необхідна наявність паливної речовини, окислювача і джерела енергії для запалювання. Енергія для запалювання може бути у вигляді полум’я, іскри, випромінювання або тепла від хімічної реакції, механічного удару, тепла від короткого замикання електроустановки, тертя чи різкого стиснення газової суміші.

Розрізняють такі види процесу горіння: вибух, спалах, займання, тління, самозаймання, горіння.

Вибух – це швидке перетворення речовини з газо- чи пилоподібний стан з виділенням великої кількості тепла. У цьому випадку об’єм речовини збільшується в сотні, тисячі разів. Характерною ознакою вибуху є миттєве зростання температури і тиску газу на місці, де він стався. Однією з найбільш розповсюджених причин вибуху в навчальних закладах є неправильне користування газовими приладами. Під час роботи газових приладів в приміщеннях, де вони встановлені, накопичуються продукти згорання газів, тому ці приміщення необхідно часто провітрювати.

Спалах — короткочасне інтенсивне загорання обмеженого об'єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини або пилоповітряної суміші, що супроводжується короткочасними видимими спалахами, але без ударної хвилі і стійкого горіння.

Температурою спалаху називають мінімальну температуру за якої спалахує пара палива від зіткнення з полум'ям. Для різних мастил температура випаровування нижча за температуру спалаху на 65–85 ºС. Температура спалахування – температура, за якої починається горіння тіла.

Займання (загоряння, запалення) – перехід хімічної системи з низькотемпературного окиснення у стан горіння.

Можливе під дією як зовнішніх факторів, так і спонтанне З. Останнє характерне для великих мас вугілля, торфу тощо. Для пожеж рудникових (шахтних) є дві форми З. – самозаймання та З. від примусового запалення (від зовнішнього джерела).

Терміни займання, загорання і запалення часто в технічній літературі застосовуються як синоніми. Хоча “займання” – це власне початок горіння або спалахування полум’ям, ефект початку світіння. Термін “загоряння” означає ті ж самі процеси, що й “займання” – починати горіти, спалахувати, вогнем, полум’ям, починати світити, світитися, випромінювати світло. “Запалення” – це процес викликання горіння, засвічування.

Самозаймання – явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, які приводять до виникнення горіння речовини при відсутності запалювання.

Тління - це горіння речовини без явного утворення полум’я. Як правило, при тлінні утворюються багато диму.

Неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності називається пожежею. Температура у вогнищі пожежі досягає 700 – 900 °С. Особливістю пожеж, що розпочинаються у приміщенні із закритими дверима та вікнами, є порівняно повільний розвиток горіння протягом перших 30-40 хвилин через недостатню кількість повітря в зоні горіння. Займання речовини можливе не лише при піднесенні до неї полум’я, а і наслідок нагрівання зовнішнім джерелом тепла, відкритим полум’ям чи розжареними продуктами горіння, які стикаються з речовиною, що загорається.

Білет №4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]