2. Вимоги пожежної безпеки при виконанні будівельних робіт

Неорганізаційне і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності, називають пожежею.

Пожежна безпека — це стан об’єкта, за якого унеможлив­люється пожежа, а у разі її виникнення вживаються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних чинни­ків пожежі на людей, будівлі й матеріальні цінності. Пожежна безпека на будівництві забезпечується організаційними, техніч­ними заходами і протипожежним захистом. Відповідає за це ви­конавець робіт. Контроль за додержанням правил пожежної без­пеки на будівництві здійснюють органи Головного управління пожежної охорони і члени добровільних пожежних дружин, які мають бути на кожному будівельному майданчику.

Основними причинами пожеж на будівельному майданчику є:

• порушення пожежних норм і правил у технологічних про­цесах виробництва;

• порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

• порушення правил користування електрообладнанням;

• невиконання протипожежних заходів;

• використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, паління у заборонених місцях;

• погане знання працівниками протипожежного інструктажу;

• удари блискавок;

• неполагоджені інструменти і електроустаткування;

• залишення без нагляду обігрівальних й опалювальних приладів;

• неправильне зберігання пальних матеріалів, зокрема, бен­зину, газів (балонів кисню, ацетилену);

• іскріння, що супроводжувало технологічний процес (елект­розварювання на риштуваннях з дерев’яним щитом настилу, ви­конання оздоблювальних робіт поруч з електричним зварюван­ням).

З метою запобігання виникненню пожеж, їх поширенню та для боротьби з ними всі працівники проходять протипожежні інструктажі за спеціальними програмами: вступний, первинний, повторний і позаплановий.

Кожна пожежа починається з горіння.

Горіння — це швидкодіюча хімічна реакція сполучення ре­човини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепло­ти і випромінюванням світла. Розрізняють такі види горіння: вибух, спалах, займання, тління, самозаймання і горіння.

Кожен будівельний матеріал має певну температуру запа­лення, тому такі матеріали, як бензин, ацетон, оліфа займають­ся за нижчих температур, ніж, наприклад, деревина і вугілля. Температура запалення матеріалу залежить також від вмісту кисню в навколишньому просторі, атмосферного тиску, вологості та інших причин. Деякі матеріали (тирса, вугілля, будівельне сміття з відходів органічних речовин) здатні за певних умов, особ­ливо у разі підвищення температури повітря, до самозапалення. Пари легких речовин (бензин, ацетон тощо) у певній суміші з повітрям спричинюють вибухи. Вибух може статися внаслідок іскри від вогню, тертя, удару та з інших причин. Тому при орга­нізації протипожежної безпеки на будівельному майданчику слід ураховувати властивості будівельних речовин, матеріалів, умови, в яких вони зберігатимуться.

Вогнестійкість — це здатність матеріалу витримувати дію високих температур або вогню й води під час пожеж, не руйную­чись.

Відповідно до вимог БНіП 2.01.02-85 та СТ СЭВ 383-87 за ступенем вогнестійкості будівельні матеріали поділяють на три групи: неспалимі, важкоспалимі й спалимі.

Неспалимі — це матеріали (цегла, черепиця, жаростійкий бетон, сієніт тощо), які під дією вогню чи високих температур не го­рять, не тліють і не обвуглюються. Проте деякі з них можуть знач­но деформуватися (сталь) або розтріскуватися (граніт, кварц тощо).

Важкоспалимі — це матеріали (гідроізол, фіброліт, асфа­льтобетон тощо), які під дією вогню чи високих температур злег­ка займаються і тліють, а коли віддаляється джерело вогню, ці процеси припиняються.

Спалимі — це матеріали (деревина, бітуми, полімерні мате­ріали), які під дією вогню чи високої температури займаються або тліють, і ці явища тривають і тоді, коли усунуто джерело вогню.

При організації будівельного майданчика і розміщенні на ньому будівельних матеріалів застосовують протипожежні за­ходи.

У пожежонебезпечних місцях вивішують попереджувальні написи на зразок «Вогненебезпечно!», «Палити заборонено!». На­вколо будинку по його периметру влаштовують вільну зону для проїзду пожежних машин. Для цього вздовж будівель понад 18 м завширшки роблять проїзди з двох поздовжніх боків, а понад 100 м завширшки — з усіх боків будови. Будівельний майданчик забезпечують водою від міської водопровідної мережі, встанов­люють пожежні гідранти. Легкозаймисті матеріали зберігають у спеціальних підземних або напівпідземних складах. На об’єкті має бути пожежна техніка для захисту від пожежі, до якої нале­жать пожежні машини, первинні засоби пожежогасіння, пожеж­на сигналізація.

Майданчик обладнують протипожежним постом, де мають бути щит з інструментом (відра, лопати, ломи тощо), вогнегасники, при­стрій для подання тривоги звуком, ящик з піском і бочки з водою.

До початку роботи на об’єкті кожен працівник має пройти ін­структаж з протипожежної безпеки, вивчити засоби для гасіння і вміти ними користуватися.

Перебуваючи на будівельному майданчику, слід додержува­тись таких правил протипожежної безпеки:

• палити у спеціально відведеному місці;

• не залишати на робочому місці сміття, а також залишки легкозаймистих матеріалів, їх слід винести до місця зберігання;

• сушити будь-які предмети на опалювальних приладах;

• працювати з електромеханізмами можна тільки після пе­ревірки справності ізоляції проводів, двигунів і пускових при­строїв.

Якщо виникла пожежа, то особи, які її помітили, повинні не­гайно подати звуковий сигнал пожежної тривоги ударами в ме­талевий предмет, викликати пожежну команду телефоном 01, почати гасити пожежу засобами, які є в їхньому розпорядженні, ізолювати спалимі матеріали від вогню.

Первинними засобами гасіння пожежі є азбестове рядно, вог­негасники, сухий пісок і водопровідна вода.

Легкозаймисті речовини (гас, оліфу, бензин тощо) гасять пін­ним вогнегасником типу ВХП-10, вуглекислотним вогнегасни­ком типу ВВ-2 та ВВ-5.

Азбестове рядно застосовують для гасіння речовин і матеріа­лів, які не можуть горіти без доступу повітря, у тих випадках, коли площа горіння невелика. При гасінні азбестовим рядном важливо повністю накрити ним вогнище, щоб припинити доступ повітря до речовини, яка горить.

Відповідно до норм протипожежної безпеки на будівельному майданчику мас обов’язково бути сухий пісок. Найчастіше вогонь гасять кварцовим піском. Замість піску можна використовувати фільтроперлітовий порошок.

Невелике полум’я гасять водою із водопровідного крана. Для гасіння великих вогнищ слід користуватися внутрішнім пожеж­ним водопроводом. Забороняється використовувати воду для га­сіння електропроводів і електроустаткувань. Особливо ефектив­но застосовувати воду для гасіння твердих спалимих матеріа­лів — деревини, вугілля, паперу, тканин, а також речовин, що добре розчиняються у воді, зокрема, низьких спиртів, кислот.

Білет №8