Розділ 1 аналіз відтворних властивостей корів (огляд літератури)

1.1. Теоретичні основи відтворних властивостей корів

М.З. Басовський [17] вважає, що відтворення - один з найважливіших процесів, що відбуваються у живій природі. Саме цим способом всі живі істоти підтримують існування виду і поширюються у просторі.

Збільшення виробництва продукції тваринництва та зниження її собівартості залежить від відтворної здатності корів та тривалості використання їх у господарстві. Нормою плодючості великої рогатої худоби є щорічне одержання теляти від корови, що потребує чіткої селекційної роботи, створення належних умов утримання і годівлі тварин, кваліфікованого осіменіння і лікування захворювань репродуктивних органів [6].

Т.В. Підпала [14] стверджує, що велика рогата худоба належить до малоплідних тварин, які за отелення дають одного, зрідка - два нащадки.

Розмноження великої рогатої худоби можливе лише з настанням статевої зрілості, тобто коли вона досягає такого рівня фізіологічного розвитку, що може давати потомство. Визначення цього часу зумовлене впливом факторів, що стимулюють загальну масу тіла: генетично зумовлена потенційна здатність до росту, рівень живлення і стан здоров'я. Визначаючи систему відтворення для будь-якого господарства, важливо встановити раціональний рівень інтенсивності вирощування молодняку і в зв'язку з цим визначити оптимальний вік і живу масу тварин при першому паруванні.

М.З. Басовський [17] зауважив, що скороспілість - здатність організму досягати високого ступеня свого розвитку, який забезпечує можливість раннього використання тварини для відтворення стада, молочної, м'ясної, або іншої продуктивності без шкоди для здоров'я, подальшого розвитку, а в окремих випадках і довговічності для даної особини.

А.Т. Цвігун [6] зробив висновок, що необхідно нарощувати кількість корів за рахунок підготовки телиць, проводити штучне осіменіння самок спермою цінних племінних бугаїв. При цьому потрібно враховувати мінімальні показники відтворної здатності телиць і корів (табл.1).

Таблиця1

Оптимальні показники відтворної здатності корів

Показник	Значення
Вік статевої зрілості телиць, місяців	10-12
Вік фізіологічної зрілості телиць, місяців	15-18
Тривалість статевого циклу, днів	19-21
Тривалість тічки, днів	2-3
Тривалість статевої охоти, годин	12-18
Час овуляції після кінця охоти, годин	10-15
Тривалість тільності, днів	278-290
Вік першого осіменіння телиць, днів	16-18
Жива маса телиць при осіменінні, кг	320-360
Запліднюваність телиць від першого осіменіння, %	60-70
Частка телиць з аномаліями статевих органів, %	4-7
Тривалість родового акту, годин	10-20
Тривалість стадії вигнання плоду, годин	0,5-4
Тривалість відновлювального післяотельного періоду, днів	30-40
Проміжок часу від отелення до осіменіння, днів	40-60
Заплідненість корів від першого осіменіння, %	50-60
Індекс запліднення	1,5-2,0
Тривалість сервіс-періоду, днів	70-90
Міжотельний період, днів	360-380
Частка корів з ускладненнями при отеленні та після нього, %	10-15
Частка корів, що абортують або народжують мертвих телят, %	3-5
Частка вибракування корів, %	10-12

В.І. Костенко [21] звернув увагу на те, що на відміну від диких тварин, у свійської худоби статеве життя проявляється незалежно від сезону року. Яєчники, а також інші статеві органи худоби мають певний функціональний ритм, який охоплює процес визрівання яйцеклітин, овуляцію, утворення жовтих тіл. Ці процеси і формують статевий цикл тварин. Зовнішньою ознакою анатомічних і функціональних змін у статевих органах протягом статевого циклу є тічка і готовність тварин до парування (охота).

Період від початку першої охоти до початку другої (статевий цикл) повторюється через 21-28 днів, якщо корова не запліднилась від попереднього парування. Визначено, що внаслідок великої мінливості тільки 84 % статевих циклів припадає у корів на проміжок 18-24 дні, тоді як у телиць 85 % циклів лежать між 18- 22 днями.

Протягом кожного статевого циклу в яєчнику розвивається граафів пухирець, всередині якого формується яйцеклітина і виробляється гормон естроген. Секреція естрогену досягає максимуму, коли фолікул готовий до розриву, а яйцеклітина дозріла і може бути запліднена. В цей час і проявляється тічка (еструс), протягом якої відбувається розрив зрілих фолікулів і виділяється з яєчника яйцеклітина (овуляція).

Тривалість тічки (охоти) у телиць в середньому досягає 15 год з коливаннями від 4 до 25 год, а у корів - 18 год з коливаннями від 2 до 28 год.

Овуляція відбувається після зникнення зовнішніх ознак охоти, в середньому на 13-15 год. пізніше з коливаннями від кількох годин до доби. Після розриву фолікула і виходу яйцеклітини фолікулярна порожнина заповнюється жовтим тілом, яке синтезує гор­мон прогестерон. Якщо яйцеклітина запліднюється, жовте тіло синтезує прогестерон протягом всієї вагітності. Коли запліднення не відбулося, жовте тіло розсмоктується, утворюється новий фолікул і знову повторюється тритижневий цикл. Доведено, що у корів правий яєчник овулює частіше, ніж лівий, тому жовте тіло частіше спостерігається у правому яєчнику.

У період охоти у корів проявляються певні реакції поведінки. Як правило, тварини намагаються стрибати на корів, що перебувають в охоті. Останні спокійно стоять, що є ознакою овуляції. Корови в охоті часто встають, ходять за іншими тваринами, стоять біля них, кладуть голови на їх спину або крижі, обнюхують інших корів, морщать носа і рухають хвостом та крижами. Деякі корови в охоті ревуть протягом кількох годин або цілого дня. У період тічки в статевих органах корови відбуваються специфічні симптоми: виділення, слизу і набрякання зовнішніх статевих органів. Встановлено, що за 12-24 год до початку охоти слизова оболонка піхви корови стає вологою і починає виділяти водянистий прозорий секрет. Особливо ці ознаки проявляються у корів у розпалі охоти, коли із вульви витікає прозорий слиз, який має клейку консистенцію. Тічковий слиз приклеюється до хвоста, сідничних горбів тощо. Якщо тварина лежала, то в стійлі або гнойовому жолобі можна побачити сліди такого слизу. У кінці охоти слиз стає густим і тягучим, кількість його зменшується. В перший день охоти, як правило, знижується молочна продуктивність і споживання корму. На другий або третій день після охоти із вульви (особливо у телиць) витікає слиз, змішаний із кров'ю, незалежно від того, запліднена корова чи ні. Це свідчить, що тварина була в охоті (тобто вона вже мала овуляцію).

Доведено, що повна інволюція статевих органів корів відбувається через 50 днів після отелення, а у первісток - на 8-10 днів раніше. Тому перша охота у 80 % молочних корів відбувається через 45-50 днів після отелення. У тварин м'ясних порід цей інтервал триваліший - в межах 59-63 днів. Відтворна здатність у тварин молочних порід відновлюється ще до того, як інволюція матки завершиться. Установлено, що найкоротший інтервал між отеленням і наступною вагітністю був у тварин, яких осіменяли через 51-90 днів після отелення. Проте у деяких тварин спостерігається незвичайно висока частота тічки або ж майже безперервний еструс, що є результатом кісти яєчника. При цьому кістозні фолікули не розриваються і майже безперервно виробляють естрогени. Таке явище називають німфоманією, а тварин - німфоманками.

Аналізуючи результати своїх досліджень Т.В. Підпала [14] зробила висновок, що статеве життя худоби підпорядковане відповідним біологічним закономірностям. Проте після запліднення в певній послідовності відбуваються фізіологічні та функціональні зміни в організмі корови.

Тільність - це фізіологічний стан самок з моменту запліднення до народження повноцінного плоду. Після запліднення яйцеклітини настає тільність корів, тривалість якої становить 285 днів. Ембріональний розвиток бичків на 1-3 дні довший, ніж у теличок. При народжені телят-близнюків тривалість тільності на 3-4 дні більша, а при недогодівлі тільних корів період виношування плоду подовжується на 8-12 днів, і приплід народжується кволим. Народження різностатевих двійнят зумовлює неплідність телиць. Це явище називають фрімартинізмом і його можна виявити за допомогою імуногенетичного тестування.

Під лактацією розуміють період, протягом якого у корови утворюється, нагромаджується і виводиться молочною залозою молоко. Триває вона від отелення до сухостійного періоду.

В.І. Костенко [21] підкреслив, що у перші 7-10 днів після отелення корова утворює молозиво, яке відрізняється від нормального молока за хімічним складом та біологічною дією. Якщо молозиво недоброякісне, це призводить до тяжких захворювань телят (диспепсії) і загибелі деяких із них у перші 5-20 днів життя. Потім утворюється нормальне молоко, а в кінці лактації - стародійне.

Т.В. Підпала [14] зазначила, що для утворення молока в перші місяці лактації корова витрачає поживні речовини, накопичені в її організмі. Спостерігається деяке зменшення живої маси, корова "здоюється з тіла".

Сервіс-період - це час від отелення до запліднення, тривалість якого - 60-80 днів. Проте єдиної думки на це немає. Запліднення корів у першу охоту може спричинити загибель зародків на ранній стадії ембріогенезу внаслідок незадовільних умов годівлі та утримання. Подовження його більше, ніж на 90 днів економічно недоцільне, оскільки при цьому господарства недоотримають 15-27 % телят, а середньодобові надої знижуються на 0,2-0,7 кг.

З подовженням сервіс-періоду зростають також тривалість лактації та міжотельного періоду. Разом з тим дещо збільшується надій за лактацію.

Вважають, що одним із шляхів інтенсифікації відтворення й профілактики неплідності є запліднення корів у перший місяць після отелення. Це дає змогу одержати 100-відсотковий приплід (100 телят від 100 корів) і значно збільшити виробництво молока.

Запліднення - формування зиготи в процесі з'єднання яйцеклітини із спермієм і початок її поділу.

Запуск - період, протягом якого здійснюється поступове припинення утворення і виведення молока із молочної залози. Тривалість цього періоду залежить від рівня молочної продуктивності. Важко піддаються запуску високопродуктивні тварини. Середня тривалість його - 7-10 днів.

Сухостійний період - це час від запуску до отелення корови, коли в молочній залозі не утворюється молоко і корова не доїться. Цей період важливий як для розвитку плоду, так і тільної корови. Інтенсивно розвивається плід. У корів відбувається інволюція секреторної тканини вим'я, нагромаджуються поживні речовини, що сприяє підвищенню молочної продуктивності у наступну лактацію та збереження їхнього здоров'я. Сухостійний період у корів триває від 45 до 60 днів. Для корів-первісток і тварин з незадовільною вгодованістю його тривалість бажано подовжити до 70 днів. Скорочення сухостійного періоду позна­чається на здоров'ї теляти, корови та її майбутній продуктивності.

Міжотельний період (МОП) - це час від отелення до отелення. Оптимальна його тривалість 365 днів. Подовження МОП призводить до неплідності корів і зниження надоїв. Втрати за рахунок зниження надою залежно від кількості днів неплідності та рівня продуктивності.

Неплідність - це нездатність статевозрілих тварин до відтворення потомства внаслідок природних або набутих в процесі використання причин. Вони зумовлюються порушеннями в годівлі, утриманні і використанні тварин, недотриманням правил техніки штучного осіменіння, хворобами статевих та інших органів. Неплідність може бути тимчасовою або постійною.

Неплідність тварин контролюють і враховують щоденно на основі зоотехнічного та ветеринарного обліку, досліджень самок і визначення стану їх статевих органів, аналізу обміну речовин, умов годівлі та утримання, результатів лікування й осіменіння.

За нормальних умов здорова самка регулярно дає приплід. Тварину, що протягом 1-2 міс. після родів або після досягнення парувального віку, не запліднилася, вважають неплідною і організовують комплекс заходів щодо профілактики неплідності, виходячи з конкретних господарських умов. Нерідко неплідність ототожнюють з поняттям яловості, а це невірно. Яловість - це наслідок порушення відтворної здатності тварин і є господарсько-економічним поняттям.

Яловість - недоодержання приплоду від маточного поголів'я протягом року. Кількість ялових тварин підраховують після закінчення господарського року. Яловість визначають у відсотках відношенням кількості недоодержаного приплоду до запланованого від маток, що були в господарстві на початок року 21].

Ю.Д. Рубан [18] звернув увагу на такий показник, як індекс запліднень, який характеризує відтворні властивості корів і розраховується за формулою (1):

Цо=Ко:Кп, (1)

де Цо - індекс запліднень;

Ко - кількість запліднень, необхідних для запліднення;

Кп - кількість запліднених тварин.

Бажано, щоб індекс запліднень дорівнював одиниці або хоча б двійці.