1.4. Вплив тривалості сухостою і ембріонального періоду на молочну продуктивність дочок

Молочна продуктивність корів залежить від тривалості сухостійного періоду, який впливає на послідуючу лактацію і від підготовленості корови до отелу в цей період.

Як свідчать дані Н.П. Герчикова [8] за період лактації з організму корови вилучається дуже багато білків, вітамінів і мінеральних речовин. Організм тварини в період лактації зазнає напруження, що веде до перевтоми серця, нервової системи і збіднення крові пластичними речовинами.

В сухостій корова отримує необхідний відпочинок, на протязі якого її організм поповнюється поживними речовинами, а також приходять до норми серцева, нервова діяльність, відновлюється працездатність вим'я.

Сухостійний період також необхідний для нормального розвитку плоду. Доїння від отелу до отелу виснажує корову в зв'язку з чим зменшуються надої за послідуючу лактацію. Таке використання корови веде до передчасної втрати її господарської цінності. Дуже короткий сухостійний період, як стверджує А.П. Бегучев [3], негативно впливає на послідуючу лактацію. Доїння від отелу до отелу, скорочений сухостійний період і погана годівля є основними причинами передчасного слабкого приплоду.

Тривалість сухостійного періоду встановлюють в залежності від загального стану і вгодованості тварини. Запускати корову слід за 45-60 днів до отелу в залежності від віку вгодованості і продуктивності тварини. Більш тривалий сухостій надається молодим, а також високопродуктивним тваринам, які мають малу вгодованість.

Нормальна годівля в сухостійний період - це умова відновлення маси, збереження сил корови і отримання високої продуктивності і доброякісного приплоду. Черезмірна годівля веде до порушення обміну речовин, розвитку надмірно великого приплоду, часто ослабленого при народженні, а також до важких отелів.

Вплив сухостійного періоду ні в якому разі не слід розглядати ізольовано, а обов'язково в загальній сукупності з іншими умовами, і насамперед в зв'язку з утриманням і годівлею тварин [9].

З метою вивчення впливу тривалості ембріогенезу на майбутню молочну продуктивність великої рогатої худоби вчені Одеського сільськогосподарського інституту провели дослідження в племзаводах Головного селекційного центру України ( Київська область) АСП « Прогрес» та КСП « Нива» ( Одеська область). Корови умовно розділили на 3 групи: з коротким періодом ембріогенезу ( X -0,5); середнім ( від X -0,5 до X + 0,5) і подовженим ( X + 0,5 ).

Аналіз одержаних даних підтверджує можливість прогнозованої оцінки на ранніх етапах розвитку за деякими показниками ембріогенезу. На підставі аналізу і біометричної обробки результатів встановлено зв'язок між надоєм молока та тривалістю ембріонального періоду розвитку і між надоєм і середньодобовим приростом в ембріогенезі.

За даними досліджень по першій лактації корелятивний зв'язок між тривалістю ембріогенезу і надоєм був від'ємний і незначний. По другі лактації зв'язок між тривалістю ембріонального періоду та надоєм значно підвищується: у ГСЦУ(головний селекційний центр України) - у 1,7 рази, в АСП(аграрне сільськогосподарське підприємство) « Прогрес» - у 2,5, в КСП(колективне сільськогосподарське підприємство) « Нива» - в 1,5 рази. Таким чином, корови з коротким періодом ембріонального розвитку здатні до інтенсивного роздоювання і з наступною лактацією їхня молочна продуктивність значно зростає.

Також над питанням впливу приросту живої маси в сухостійний період на молочну продуктивність працював кандидат сільськогосподарських наук М.Д. Гельберт [7]. Ряд дослідів показав, що у корів з скороченою тривалістю вагітності рівень приросту живої маси в сухостійний період практично не залежав від тривалості тільності і сухостою, по масі приплоду були високо достовірні відмінності між групами - з збільшенням строку вагітності збільшувалась і маса приплоду, як абсолютна, так і відносна.

Також дані досліди виявили, що при найменших приростах живої маси корів з короткою тривалістю вагітності була найкоротша тривалість сухостою 40,7 дня проти 55,6 дня в групі з високим рівнем приростів живої маси) і відповідно менша тривалість тільності (276,6 і 280,4 дня відповідно). Абсолютна маса приплоду була достовірно більшою у тварин третьої групи

( 40,7 кг проти 38,1 і 38 кг відповідно в першій і другій групах) [7].

Отже, корови з коротким періодом ембріогенезу здатні до кращого роздоювання і по другій лактації, як правило, дають більшу продуктивність порівняно з коровами з продовженим ембріогенезом.

Тривалість ембріонального періоду розвитку плоду найдоцільніше використовувати для прогнозування молочної продуктивності в стадах з надоєм до 50000 кг молока на корову за лактацію. У разі підвищення молочної продуктивності підбір слід проводити за комплексом ознак, враховуючи як тривалість ембріонального розвитку, так і середньодобовий приріст [10].