1.3. Використання в селекції великої рогатої худоби оцінки тварин за тривалістю ембріонального періоду

А.П. Борисенко [5] зробив висновок, що більшість господарсько-корисних ознак тварин обумовлені спадковими факторами з яких більшість одночасно впливають на розвиток ряду признаків. Тому в селекційні роботі перспективним напрямком слід вважати виношування і використання ранніх методів прогнозування майбутньої продуктивності тварин з урахуванням генотипу, який проявляє себе як єдина, цілісна система, яка регулює всі процеси розвитку і росту.

Одною з найважливіших господарсько-кориснихознак сільсько-господарських тварин є їх скороспілість, яка проявляється ще в внутрішньоутробний період. Ембріонально-скороспілі тварини, як правило, мають дещо більшу продуктивність.

В зв'язку з цим були проведені досліди Ю. Савченко [19], В.П. Матрос [13], по вивченню тривалості ембріонального періоду корів на їх молочну продуктивність. Були сформовані три групи новонароджених телиць української чорно-рябої молочної породи по 15 голів в кожній: з помірно скороченим ( до 275 днів) періодом ембріогенезу - I група, середнім ( від 275 до 285 днів) - II група і подовженим ( більше 285 днів) - III група.

В першу добу після народження тварин утримувати з матерями в родильному відділені, на слідуючий день перевели в профілакторій, де вирощували до 20-денного віку. Послідуючий час телички утримувались в однакових умовах в типових телятниках з параметрами мікроклімату, які відповідають вимогам зоогігієни. Годували їх у відповідності до деталізованих норм при вирощуванні корів живою масою 500-550 кг. Раціони кожний період вирощування балансували по кормовим одиницям, обмінній енергій, сухій речовині, перетравленому протеїну, сирій клітковині, цукру, кальцію, фосфору, залізу, міді, цинку, марганцю, каротину. В процесі вирощування тварин вивчали особливості їх росту і розвитку характер обміну речовин, час настання статевої і фізіологічної зрілості, відтворні і продуктивні якості.

Було виявлено, що телички з меншою тривалістю ембріонального розвитку, не зважаючи на меншу живу масу при народженні, не тільки відставали в своєму розвитку в постембріональний період, але навіть випереджали по темпам приросту живої маси теличок, що народились з більшою масою після тривалішого перебування в утробі матері [20]. Як з'ясувалось, підвищена енергія росту у теличок з скороченим і середнім строками внутрішньоутробного розвитку забезпечувалась вищими окислювальними властивостями крові, високим рівнем білкового, ліпідного і мінерального обмінів.

За даними дослідів під керівництвом Н. Кіровича [10] кров теличок з коротким і середнім періодами ембріонального розвитку характеризується доброю дихальною функцією. В її сироватці достатня кількість загального білка, що вказує на високий рівень білко синтезуючої здатності печінки: вміст білкових фракцій засвідчує добру транспортну та захисну функції організму. Дослідження на аналіз фагоцитарної активності нейрофілів та Т - і В - популяцій лімфоцитів дають змогу відмітити високий рівень імунного статусу організму в цілому. Тож телички з коротким і середнім періодами ембріонального розвитку відрізняються більшою життєздатністю порівняно з ровесницями ембріональний період яких перевищував 285 днів.

Статева і фізіологічна активність у ембріонально-скороспілих теличок настала відповідно на 0,7-1,3 місяці раніше, ніж у теличок з середнім періодом ембріогенезу, і на 1,1-2,4 місяці швидше, ніж у теличок з подовженим строком внутріутробного розвитку. Статева зрілість теличок з скороченим строком внутріутробного розвитку настала в середньому в 5 місяці, у теличок з середнім строком в 8,2, а у теличок з подовженим періодом внутріутробного розвитку - у віці 8,6 місяці.

Щодо показників молочної продуктивності корів на протязі перших трьох лактацій достовірної різниці по тривалості всіх трьох лактацій не спостерігалось. По кількості ж молока ембріонально-скороспілі первістки, відповідно, на 10 % і 15 % перевищили первісток з середнім і подовженими строками внутріутробного розвитку. По результатах II лактації аналогічна ситуація: різниця на цей раз склала 6,5 і 6,2 % відповідно. Окрім того корови з скороспілим періодом внутріутробного розвитку достовірно перевищували ровесниць за вмістом молочного жиру на 15- 18 % [22].

Дослід показав, що суттєвої різниці між якістю молока у тварин дослідних груп не виявлено. Достовірна різниця спостерігалась лише в добових надоях і жирномолочності [10].

Таким чином, для підвищення селекційної роботи з популяцією чорно-рябої молочної худоби і збільшення продуктивності дійного стада, відбір теличок для вирощування в цілях ремонту маточного стада рекомендується проводити з перших днів після народження з урахуванням їх внутріутробного розвитку [2].