Тема 12: Правові основи постачання військових формувань матеріальними засобами та ведення військового господарства.

Учбові питання:

1. Матеріально-технічне забезпечення (логістика) військових формувань технічними засобами, принципи, загальний порядок організації.

2. Основи організації військового (корабельного) господарства (визначення, завдання, об’єкти, складові).

3. Облік та списання матеріальних засобів. Робота комісії із списання військового майна.

4. Контроль за господарською діяльністю військової частини (види, форми, інвентаризація).

Матеріально-технічне забезпечення (логістика) військових формувань технічними засобами, принципи, загальний порядок організації.

Матеріально – технічне забезпечення (логістика) – комплекс заходів органів військового управління і спеціальних служб у всіх видах операцій (бойових дій) та повсякденній життєдіяльності Збройних Сил, що здійснюються з метою забезпечення військ (сил) військовою технікою, боєприпасами, військово – технічним майном, підвищення ефективності та експлуатаційної надійності військової техніки, швидкого її відновлення (ремонту) після ушкоджень, задоволення матеріальних, транспортних, побутових та інших потреб військ (сил) з метою підтримки їх у бойовій готовності до виконання покладених на них бойових чи повсякденних завдань.

(Щорічник „Біла книга 2007: оборонна політика України” стор. 22)

Принципи організації постачання – закріплені, як правило, у нормативних актах основні положення, які відбивають закономірності матеріально-технічного забезпечення ЗС України.

Загальна організація постачання ЗС України матеріальними засобами.

Довідково: На кінець року харчування 100 % особового складу Збройних Сил України, який має право на харчування за державний кошт, здійснюється суб’єктами малого та середнього бізнесу.

Для обслуговування житлового фонду військових містечок створене Державне підприємство Міністерства оборони „Укрспецналадка” з філіями в гарнізонах.

Здійснюється переведення військових об’єктів (крім об’єктів зберігання зброї і боєприпасів) на охорону структурами Державної служби охорони МВС України або суб’єктами підприємництва.

(Щорічник „Біла книга 2007: оборонна політика України” стор. 22)

Основи організації військового (корабельного) господарства (визначення, завдання, об’єкти, складові).

Усі матеріальні засоби, поставлені з народного господарства країни для забезпечення потреб ЗС, а також виділені Міністерству оборони грошові кошти у підсумку передаються до військових частин (на кораблі) для безпосереднього оперативного управління ними і використання їх за призначенням.

Військове (корабельне) господарство – сукупність сил і засобів (всі види озброєння, бойова та інша техніка, ракети, боєприпаси, ракетне паливо, пальне, мастильні матеріали та спеціальні речовини, продовольство, речове, інженерне, хімічне майно та інші матеріальні засоби, які використовуються для забезпечення потреб ЗСУ на мирний та воєнний час), які входять до складу військових частин (кораблів) і з’єднань, а також передані їм у постійне чи тимчасове користування різні об’єкти матеріально-технічної бази, матеріальні засоби, призначені для забезпечення побуту, правильної експлуатації, ремонту, зберігання озброєння, військової техніки і майна.

(п.2.1. Наказу МОУ від 16.07.1997 № 300)

Військове майно – це державне майно, закріплене за військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливо – мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно – просвітницьке, медичне, ветеринарне, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

(п.2 Постанови ВР України „Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі” від 23.06.1995 № 243/95-ВР)

Важливим елементом військового господарства є ротне господарство - кінцева ланка у забезпеченні особового складу матеріальними засобами.

Воно призначене для забезпечення бойової підготовки роти і задоволення матеріально-побутових та культурних потреб її особового складу. Ротне господарство організує командир роти.

Облік та списання матеріальних засобів військової частини. Робота комісії із списання військового майна.

Мета обліку військового майна – отримання даних про його наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації МТЗ військових частин, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю його використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складання облікових документів та державної статистичної звітності.

(п.6 ПКМ України „Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у ЗС України” від 04.08.2000 № 1225)

Обліку в військовій частині підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження.