1. Підготовка опитування.

В ході соціологічного дослідження було розроблено та затверджено анкету для анонімного опитування. В анкеті міститься 15 питань.

Респондентам було запропоновано відповісти на питання в режимі on-line.

Нами було розроблено спеціальну групу в популярній соціальній мережі, де розмістили питання анкети.

2. Проведення самого опитування.

Метою данної контрольної роботи нами було проведено опитування на тему «Дозвілля молоді».

Всього було опитано 66 осіб у віці від 16 до 30 років. З них 43 особи жіночої статі, 21 особа чоловічої статі і 2 особи, що не визначились зі статтю.

1. Результати опитування. Питання та відповіді.

1. Чи багато у Вас вільного часу на тиждень?

2. Чи вважаєте Ви проблему проводження дозвілля актуальною?

3. Який вид дозвілля Вам ближчий?

4. Часто Ви організовуєте своє власне дозвілля заздалегідь?

5. Чи відвідуєте Ви секції, гуртки, курси?

6. Чи відвідуєте Ви концерти, спектаклі, що проходять у Палаці Культури?

7. Як Ви вважаєте, чи на достатньому рівні організоване дозвілля для молоді в нашому місті?

8. Оцініть ставлення до дозвілля однією фразою:

9. Чи задоволені Ви тим, як проходить Ваше дозвілля?

10. Задоволенні Ви рівнем власної культури: (1 - зовсім не задовільний рівень; 5 – повністю задовільний рівень)

11. Якщо Ви нехтуєте бажаним для Вас способом проведення дозвілля, то з яких причин?

12. Як на Вашу думку треба проводити дозвілля?

3. Рекомендації.

Дозвілля — це час, вільний від роботи, занять, будь-якого діла. Так пояснює це поняття «Короткий тлумачний словник української мови». Отже, роботу, заняття, справи — геть з вільного часу, з дозвілля. Чим же тоді заповнити останнє? Грою? Нічогонеробленням? Чи не занадто звужене змістом це тлумачення? Нині вчені нараховують близько 500 різних форм і видів дозвілля. Тут і участь у художній самодіяльності, в роботі клубів і гуртків за інтересами, заняття спортом, праця в саду і на городі, конструювання, рукоділля, відвідування театрів, кіноконцертних залів, бібліотек, парків, музеїв, подорожі, походи, рибальство і багато-багато інших форм і видів.

Дозвілля — це дійсно вільний час, змістом якого є реалізація людських захоплень, тобто певна діяльність людини. Бездіяльне дозвілля - не дозвілля, а відпочинок, під яким розуміють стан спокою або вид діяльності, що забезпечує зняття втоми і відтворення працездатності організму. Яка мета дозвілля? До найпростішої можна віднести відпочинок. Він буває активним і пасивним.

Пасивний передбачає такі форми занять, ігор, діяльності, при яких відтворюється здатність людини до праці без перевершення її попереднього рівня. Прогулянки, пасивні ігри за столом, легке читання, в’язання, вишивання — усе це мало що додає до розвитку її продуктивних сил. Останні лише поновлюються. Воно мало сприяє також і формуванню нових фізичних та психічних якостей особи. Тому пасивний відпочинок може сприйматися як перерва у роботі, спад напруги, розслаблення м’язів та психіки. Він є відпочинком від чогось. Правильно використаний, тобто у поєднанні з активною формою, він приносить людині фізичне і моральне задоволення.

Активний відпочинок відтворює сили людини в новій якості, з перевершенням їх попереднього рівня, бо приводить у дію фізичні та психічні резерви. Свідомо вибираючи заняття, ігри, тренування людина добивається прискореного розвитку умінь і здібностей, зміцнює здоров’я, збагачується духовно. До активного відпочинку відносяться усі фізично і духовно активні види занять: фізкультура, спортивний туризм, у тому числі і такі ігри, як шахи, шашки, відвідування кіно, театрів, музеїв тощо. Активний відпочинок інтенсифікує проведення вільного часу, вимагаючи від людини значних витрат енергії, що посилює її трудову діяльність, а тим самим і її вплив на соціальні процеси.

До розваг відносимо усе те, що здатне захопити чим-небудь, відвернути від чогось обтяжливого, а то і гнітючого, дати можливість забутись, розвеселитись. Ігри, атракціони, естрадні шоу, видовища, танці — це ті форми, у яких дана функція найбільш виражена.

Духовне спілкування — це особливий вид взаємодії людей. Чим воно характеризується? Невимушеністю, розважністю і прямою залежністю від схильностей та настрою діючих осіб. На дозвіллі функціонально-рольові «відстані» між людьми зникають, вони набувають симпатії, спільності захоплень, інтересів, комунікабельності.

Ми не можемо сказати, який вид дозвілля ближчий для всієї молоді, тому що кожен повинен вибирати своє. Але можемо сказати, що більшість обере те, що не шкодить їхньому здоров’ю, а навпаки буду його зміцнювати.

Висновок

В даний час все більшу увагу вчених привертають проблеми молодіжного дозвілля. Багато в чому це диктується масштабом тих змін, якими характеризується ця галузь життєдіяльності. Стає можливим говорити про зростання ролі дозвілля для молоді і, як наслідок, про збільшення його впливу на процес соціалізації молодого покоління.

Підвищений інтерес до соціологічного дослідження дозвілля визначається також змінами змісту і структури дозвілля під впливом соціокультурних трансформацій, що відбулися в країні (зміни ціннісних установок молоді, розвитку соціальної інфраструктури, появи нових інформаційних технологій). Це диктує необхідність типологізації дозвіллєвого поведінки молоді у відповідності зі сформованою соціокультурною ситуацією в сучасній Україні.

Основні висновки за темою дослідження:

1. Дозвілля виступає в якості структурного елемента вільного часу, його зміст наповнене діяльністю, що дозволяє не тільки долати стреси і втому, але й розвивати духовні та фізичні якості виходячи з соціокультурних потреб особистості. У той же час дозвілля є відносно самостійною сферою життєдіяльності молоді. Основна ознака, що відрізняє час дозвілля від вільного часу - це можливість вибору видів діяльності, виходячи зі своїх соціокультурних інтересів і духовно-моральних переваг. Людина має право розпоряджатися часом дозвілля на свій власний розсуд у відповідності зі своїми ціннісними орієнтаціями.

2. Дозвілля характеризується варіативністю структурно-функціональних характеристик, різна сукупність яких утворює типи дозвільної діяльності. Найбільш значущими типами дозвілля виступають розвиваючий, розважальний, домашній, спортивний, суспільно-політичний, що руйнує. Між ними існує тісне взаємопроникнення, що дозволяє реалізуватися основних соціальних функцій дозвілля: компенсаторної, социализирующей, гедоністичної, функції спілкування, творчої самореалізації, розвитку особистісних якостей. Виконання цих функцій має першорядне значення в процесі створення умов, необхідних для розвитку і саморозвитку особистості.

3. Особливості соціокультурного становища молоді переломлюються в її дозвіллі, який в порівнянні з дозвіллям інших вікових груп відрізняється різноманітністю і переважанням активних і розважальних форм. Ослаблення впливу на становлення молоді традиційних інститутів соціалізації в умовах реформ зумовило зростання ролі дозвілля для молоді і, як наслідок, збільшення впливу його складових на процес становлення особистості молодого покоління. У молодіжному середовищі відбувається швидка зміна головних життєвих ціннісних орієнтації: раніше це були цінності праці, в рамках якого дозвілля-лише компенсаційний відпочинок і підготовка до нового праці; сьогодні - це цінності дозвілля, при якому праця виступає засобом забезпечення дозвілля. У цих умовах сама ідентифікація особистості молодої людини складається під впливом дозвіллєвих уподобань.

4. Процес трансформації дозвільної сфери життєдіяльності молоді обумовлений як змінами в соціокультурного життя країни, так і технологічними і культурними змінами, що відбулися в умовах глобалізації. Виникли якісно нові види дозвілля, характерними рисами яких є розважальна, культурно-споживча, рекреаційна спрямованість їхнього змісту. Основні види дозвілля стали іншими не стільки за формою, скільки за змістом, що пов'язано як з появою нових інформаційних технологій, так і зі зміною всієї мотиваційної сфери особистості молодої людини.

5. Роль дозвілля як чинника формування особливої молодіжної субкультури зростає внаслідок зниження ролі традиційних інститутів соціалізації і відсутності скоординованої державної політики в галузі молодіжного дозвілля. Формування субкультур процес неминучий, зумовлений як диференціацією і автономізацією соціальних інститутів, так і залученням особистості в різні соціальні групи. Результати соціологічних досліджень молодіжних груп показують, що спільна діяльність сприймається членами цих груп, перш за все, як дозвільна. Внаслідок чого можна говорити про формування молодіжних субкультур, що носять дозвільний характер.

6. Реформування колишніх структур управління дозвіллям актуалізує необхідність розробки нової системи регулювання молодіжного дозвілля, адекватної сучасної соціокультурної ситуації. Дозвілля сприймається молоддю як основна сфера життєдіяльності, і від задоволеності їм залежить загальна задоволеність життям молодої людини. Тому в цей час регулювання дозвілля молоді слід направити на формування такого типу дозвіллєвого поведінки, який, з одного боку, відповідав би потребам суспільства в організації культурного дозвілля, який сприяє розвитку особистості молодої людини, а з іншого - соціокультурним потребам самої молоді.

Список використаних джерел

1. Дробііская Є.І., Соколов Е.В. Вільний час та розвиток особистості. - Л., 1983. - С.7-17.

2. Кендо. Т. Дозвілля і популярна культура в динаміці і розвиток / / Особистість. Культура. Товариство. - 2000. - Т. - II. Вип. 1 (2) - с.288.

3. Погрешаева Т.А. Вільний час людини в умовах трансформованого суспільства / Т.А. Погрешаева. Саратов: Изд-во СГУ, 2000.

4. «Дозвілля й статус» / / Молодь, - СПб: 2002 р., № 10, З 24.

5. Інтернет-ресурс: http://ua-referat.com/Особливості_дозвілля_молоді.