26. Сукупний попит та його чинники. Графік сукупного попиту та його переміщення.

Суку́пний по́пит— обсяг виробництва товарів, що споживачі готові колективно придбати при існуючому рівні цін. Три основних чинники. ефект відсоткової ставки.ефект багатства.ефект імпортних закупівель. Закон сукупного попиту можна виразити графічно у вигляді кривої сукупного попиту. Залежність, виражена законом сукупного попиту, виявляється як рух від однієї точки до іншої вздовж нерухомої кривої AD. При цьому до числа інших рівних умов відноситься збереження незмінної грошової маси. ія закону сукупного попиту в чистому вигляді виявляється «за інших рівних умов». Якщо ж ці умови змінюються, то можливий випадок, коли сукупний попит буде збільшуватися при зростаючих цінах або, навпаки, при незмінній ціні буде куплено більше (або менше) товарів і послуг. Графічно це виявиться у вигляді зміщення кривої сукупного попиту праворуч (або ліворуч) нецінових чинників сукупного попиту.

27. Споживання та фактори сукупного попиту. Макроекономічні коефіцієнти, пов’язані із споживанням.

Споживання – це частина доходу в розпорядженні (Д1), яка надходить для купівлі товарів та послуг у поточному періоді.

один основний фактор впливу на індивідуальне споживання і формування індивідуальних потреб - рівень доходів сім’ї, всі інші фактори вважаються менш значимими, тобто другорядними. Визначальний вплив на процес формування потреб мають фактори соціально-економічного змісту, найбільш впливовим серед яких є рівень доходів сім’ї, що формує основні обмеження у потребах й індивідуальному споживанні в ринкових умовах.

До другорядних можемо віднести всі інші соціально-демографічні фактори:

1) група факторів, які впливають на рівні регіону, території, визначаючи регіональні особливості споживання ;

2) група соціально-демографічних факторів ( розмір, вік, склад сім’ї, рівень освіти );

3) фактори, які впливають на рівні особистості (вік, стать, характер зайнятості, Метод коефіцієнта споживання використовується під час оцінки попиту на комплектуючі вироби. При цьому:

• визначають усі можливості галузі використання виробів;

• розраховують коефіцієнт використання за галузями споживання;

• потім на основі прогнозу обсягу виробництва галузей споживання у динаміці знаходять величину попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Метод ґрунтується на визначенні коефіцієнта споживання. Після встановлення коефіцієнта, його множать на обсяг виробництва або наявність споживачів. Коефіцієнти споживання змінюються залежно від часу, стану ринку, обсягу виробництва (споживання) та технологічних змін.

28. Інвестиції: суть та фактори впливу. Крива інвестиційного попиту. Умови здійснення інвестиційних проектів.

Інвестиції — це вкладання капіталу з метою подальшого його нарощування. Приріст капіталу в результаті його інвестування є компенсацією за ризик втрат від інфляції та неодержання процентів від банківських вкладень капіталу.  На обсяг інвестицій впливає чимало факторів.Обсяг інвестицій залежить від розподілу доходу на використання та заощадження. На обсяг інвестицій істотно впливає очікувана норма чистого прибутку, ставка позичкового процента, оскільки у процесі інвестування використовується як власний, так і позичковий капітал. Якщо очікувана норма чистого прибутку перевищує ставку позичкового процента, то за інших рівних умов інвестування буде ефективним.

Очікуваний темп інфляції також істотно впливає на обсяг інвестицій. Що вищий очікуваний темп інфляції, то швидше знецінюється очікуваний прибуток після процесу інвестування. Зі збільшенням обсягів чистих інвестицій збільшуються доходи.

Очікуваний темп інфляції також істотно впливає на обсяг інвестицій. Що вищий очікуваний темп інфляції, то швидше знецінюється очікуваний прибуток після процесу інвестування. Цей фактор має вирішальне значення в разі довгострокового інвестування.

У макроекономічному аналізі базовою моделлю інвестиційного попиту є модель, у якій інвестиції є функцією процентної ставки. В такій моделі процентна ставка – основний фактор, який визначає інвестиційний попит, а очікувана норма чистого прибутку – стала величина й диференціюється за окремими інвестиційними проектами. У графічній формі ця модель має такий вигляд. Крива попиту на інвестиції: